В сучасному глобалізованому, технологізованому і разом з тим неструктурованому світі роль інформаційно-аналітичної діяльності об’єктивно зростає. Це обумовлено насамперед неконтрольованим розвитком усіх процесів і явищ як в економіці, так і в політиці, так і в суспільному житті. Діяльність будь-яких структур сьогодні потребує хоча б мінімального прогнозованого розвитку, захисту від ризиків, небезпек і викликів. Саме таким універсальним засобом в інформаційному суспільстві є аналітика. Про це свідчать дослідження вчених-практиків, зокрема Ю.В. Курносова: «Події, що відбуваються сьогодні, в світі, свідчать про настання серйозної кризи, що охоплює практично, всі сфери суспільного життя. Причини її кореняться в тому, що більшість соціально значущих рішень в сучасних умовах приймаються без глибокого і всебічного аналізу їх наслідків».

Водночас слід раз і назавжди відмовитись від стереотипної думки про те, що аналітика є витвором «снобів», «інтелектуалів», явищем елітним і недосяжним для «простого люду». Ця глибоко помилкова, по-суті своїй шкідлива думка вкоренилася в свідомість людей ще тоді, коли зароджувалась аналітична діяльність і тоді вона дійсно була витвором інтелектуалів, насамперед, давньогрецьких філософів. Проте світ невпізнанно змінився - часи «поміркованого філософствування» змінилися часами швидкого, прагматичного і ефективного управлінського рішення в умовах невизначеності і кризових явищ. Тому в сучасних умовах аналітична діяльність повинна супроводжувати прийняття будь-якого управлінського рішення чи то на рівні держави, чи то на рівні організації, чи на рівні громадянина. Так, саме від аналітичної, прогностичної діяльності кожного громадянина безпосередньо залежить якість не тільки його особистого життя а й всієї держави.

Також слід відмовитись від ментальної і надзвичайно шкідливої звички «зробив-задумався» та «якось воно буде» і озброюватись сучасними інформаційно- аналітичними методиками і технологіями, які спрямовані на відомий і загальноприйнятий у всьому світі алгоритм дій: «подумав - оцінив наслідки власних дій - зробив». На нашу думку, саме тут прихована відповідь на питання «чого ми так живемо?» і «що робити?». І не треба шукати причини відсутності аналітики сучасних процесів і явищ в недостатньому фінансуванні чи ше якихось речах. Якраз первинною є інформаційно-аналітична діяльність, а не навпаки! Отже, аналітика - це той універсальний засіб, який здатний швидко і ефективно змінити якість життя українців на краще і успішно зробить це при умові повсюдного використання.

Запропонований навчальний посібник написаний відповідно до навчальної програми з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» і має на меті дати студентам-документознавцям теоретичні та практичні знання основ інформаційно- аналітичної діяльності. Матеріал подано за модульним принципом.

Модуль №1 «Сутність, складові, методологія, принципи інформаційно-аналітичної діяльності» розкриває теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності, а саме: принципи ІАД, вимоги до рівня фахової підготовки аналітика, методи аналітики, загальноприйнятий алгоритм діагностики інформаційних подій і процесів, принципи прогнозу інформаційних подій і явищ, правове регулювання інформаційної сфери в Україні, поняття «інформаційної потреби», «інформаційного циклу», «інформаційних посередників» та «комунікативного процесу». Приділяється увага розвитку засобів інтелектуалізації інформаційної діяльності та новим інформаційним технологіям.

Модуль №2 «Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності» більше спрямований на практичну діяльність в інформаційній сфері і носить прикладний характер. Так, зокрема, розкриваються такі питання, як: сучасні тенденції розвитку цивілізацій, процес глобалізації, інформаційна політика зарубіжних країн, функціонування інформаційного простору України, імідж України, проблеми з його покращенням, інструментарій інформаційно-аналітичного процесу, інформаційні війни, інформаційна безпека України, планування, маркетингові дослідження в ІАД, інформаційна культура та перспективи розвитку ІАД в Україні.

Модуль №3 курсова робота «Теоретичні та методичні основи інформаційно-аналітичної діяльності» більше спрямований на самостійну роботу студента. Студент повинен дослідити історію досліджуваної проблеми та сучасний стан її розробленості, теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності, монографічні й періодичні видання з обраної теми, методи наукового дослідження, вимоги до написання і захисту курсових робіт, а також вміти самостійно систематизувати отримані теоретичні знання з інформаційно-аналітичної діяльності, осмислити наукову проблему, творчо й критично її дослідити; збирати, аналізувати і систематизувати науково-теоретичні джерела; формулювати власні висновки, пропозиції та рекомендації з предмета дослідження.

Курсова робота з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» є одним з обов’язкових видів самостійної, наукової роботи студента. Теми до написання курсових робіт ми пропонуємо в кінці цього навчального посібника.

Виконання, оформлення та захист КР здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.

У навчальному посібнику подано необхідні матеріали не тільки для засвоєння лекційних.і практичних занять, а й для організації повноцінної самостійної роботи студента з використанням зазначеного після кожної теми списку використаної літератури та питань для самоконтролю.

При написанні навчального посібника використані матеріали досліджень відомих вчених-фахівців з означеної проблеми, інтернет-джерела та власні авторські напрацювання під час викладання дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність».

Автор сподівається, що навчальний посібник допоможе студентам отримати необхідні знання з інформаційно-аналітичної діяльності, а також буде корисний викладачам та аспірантам. Всі зауваження щодо змісту даного посібника будуть з вдячністю прийняті і враховані при написанні наступних редакцій посібника.