Інтелектуальна власність і компютерне авторське право

2.3. Правова база в сфері охорони використання комп’ютерних програм та баз даних

Проблеми захисту прав інтелектуальної власності в умовах виникнення глобальної інформаційної інфраструктури привертають все більше уваги з боку працівників різних країн, тому що в різних країнах ключові поняття авторського права, такі як право на відтворення, публічне виконання, публічне сповіщення, публічний показ, розповсюдження, використання цитат, відтворення товару в особистих цілях, відтворення примірників твору для навчання, відтворення творів бібліотеками та архівами інтерпретуються по-різному, а для мережених технологій ці поняття ще зовсім не вироблені. Все більш розмитою стає межа між творчістю та інтерпретацією вже існуючих даних, між твором та його копією.

Ситуація значно ускладнюється з розвитком глобальних мереж, зокрема — Internet, у якій відсутні поняття національних кордонів, а постійне збільшення швидкості комунікацій та інтенсифікація інформаційних процесів призводить до збільшення мобільності матеріальних та інформаційних об’єктів, виробництво, розповсюдження та правова охорона яких вже не може бути здійснена за допомогою діючого законодавства. Закони, при створенні яких суттєво використовувалось поняття національних кордонів, стають непридатними до застосування. Все більше значення має швидкість фіксації та реєстрації інформаційних об’єктів, що захищаються авторським правом, а також зручність та ефективність маніпулювання такими об’єктами. Слід зазначити, що число користувачів Internet вже досягає сотень мільйонів чоловік, тому ефективне вирішення проблем захисту прав інтелектуальної власності в цій сфері найближчим часом стане нагальною проблемою.

В цьому блоці законодавчої бази першочергового вирішення потребують такі проблеми:

1. Проблеми захисту власне комп’ютерних програм та баз даних.

Правове регулювання відносин по створенню і використанню комп’ютерних програм і баз даних відбувається на національному і міжнародному рівнях. На національному рівні таке регулювання забезпечується прийняттям відповідних законів, на міжнародному — укладенням відповідних конвенцій, угод.

У всіх розвинених країнах, які підписали Бернську конвенцію про охорону літературних та художніх творів, основною формою охорони комп’ютерних програм і баз даних є авторське право. Комп’ютерні програми та бази даних віднесені до категорії об’єктів, що охороняються як літературні твори. В зазначених країнах ефективне використовуються достоїнства, властиві правовій охороні комп’ютерних програм та баз даних нормами авторського права, і компенсуються його вузькі місця за рахунок застосування інших правових норм, зокрема патентного права.

Охорона комп’ютерних програм нормами авторського права закріплена в Бернській конвенції про оборону літературних і художніх творів, членом якої є Україна, Договорі Всесвітньої організації охорони інтелектуальної власності, з авторського права, і підписаному на Дипломатичній конференції 20 грудня 1996 року, директиві Європейських Співтовариств про правову охорону комп’ютерних програм і баз даних від 14 травня 1991 року, Угоді Світової організації торгівлі про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС), дотримання положень якої є неодмінною умовою вступу України до СОТ.

В Україні охорона комп’ютерних програм та баз даних здійснюється відповідно до Закону України «Про авторське і суміжні права», що в основному відповідає вимогам міжнародних конвенцій і угод, переважна більшість статей якого безпосередньо стосується й комп’ютерних програм і баз даних.

Разом з тим специфічні особливості комп’ютерних програм і баз даних утруднюють застосування до них усіх норм авторського права, яке не повною мірою задовольняє інтереси розробників комп’ютерних програм, зокрема не захищає від запозичення принципів, реалізованих в них. До того ж, щоб правова охорона комп’ютерної програми чи бази даних найбільш повно відповідала вимогам сучасного рівня розвитку інформатики, недостатньо охорони комп’ютерних програм та баз даних як літературних творів. У розвинених країнах застосовують системний підхід щодо охорони комп’ютерних програм та баз даних, який включає і можливість їх захисту патентним законодавством. Але в Україні згідно із Законом «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» програми для обчислювальних машин не можуть одержати правову охорону. Це практично лишає поза охороною винаходи, пов’язані з комп’ютерними програмами та базами даних, обмежує інтереси заявників України відносно їх прав в розвинених країнах.

2. Проблеми, пов’язані з мережевою специфікою Internet і необхідністю змін у діючому законодавстві та вироблення нових концепцій охорони авторського та суміжних прав.

3. Проблема законодавчого врегулювання достатньо нової, а тому і мало ще вивченої проблеми захисту імен доменів.

У сфері охорони комп’ютерних програм та боротьби з піратством зміст законодавчих актів має бути спрямований на такі аспекти:

1. Удосконалення правової охорони комп’ютерних програм.

Навіть саме поняття «комп’ютерна програма» визначається законодавствами різних країн по-різному. А для такого часто та давно уживаного поняття як «база даних» немає єдиної думки серед представників різних міжнародних організацій щодо його визначення. Що вже казати про правові засади охорони цього об’єкта інтелектуальної власності. Але треба зазначити, що поняття «база даних» виникло у 70-ті роки, що для комп’ютерної галузі вже майже доісторична епоха. А питання охорони таких нових об’єктів інтелектуальної власності, як «інтелектуальна база даних», «база знань», «інтелектуальна система», «інформаційна технологія», «інтелектуальна інформаційна технологія», які визначені сучасними стандартами, зокрема прийнятим в Україні Державним стандартом «Інтелектуальні інформаційні технології» (ДСТУ 2481-94), ще навіть і не розглядались. Можна згадати про мережеві технології, у яких вже існують та динамічно розвиваються абсолютно нові типи об’єктів інтелектуальної власності, охорона яких вже ніяким чином не може бути здійснена за допомогою діючого законодавства.

У вирішення проблеми можна визначити певні ключові аспекти.

Але перш за все, це — вивчення, застосування та участь у розробці міжнародних стандартів у галузі охорони комп’ютерних програм (пред усім — термінологічних).

Тому зараз у цій галузі відбувається інтенсивне створення нових підходів для розробки таких законодавчих актів, відбуваються численні зустрічі та наради, де наша країна також має брати участь.

2. Удосконалення нормативно-правової бази в галузі охорони прав інтелектуальної власності в Інтернет.

Домен — символьне уявлення IP-адреси (наприклад, www.info- art.ги). IP-адреса, що визначає місце розташування інформації в мережі «Інтернет», виражений у цифровій формі. Але в даний час відсутні будь-які державні акти, що регулюють питання виникнення, експлуатації і розпорядження доменними іменами. Більш того, даний термін, як, у тім, і вся понятійна база мережі Інтернет, жодного разу не згадується в жодному законодавчому акті.

Реєстратор доменних імен не несе ніякої відповідальності за реальні правові порушення. Це означає, що домен, наприклад, з ім’ям www.qwerty.ua, що функціонував у мережі, за рішенням суду моя;» бути відібраний у його заявника (власника) через порушення прав нетоварний знак або фірмове найменування. Від особи, що розпоряджалася доменом, також можуть зажадати відшкодування збитку або компенсації за використання чужого об’єкта інтелектуальної власності, наприклад, зареєстрованого знака обслуговування по класу зв’язку qwerty.

Щоб доменне ім’я для електронної пошти, віртуального або фізичного серверу, що служить для індивідуалізації в Інтернеті, стало дійсним і повноправним об’єктом інтелектуальної власності, що охороняється вітчизняним законодавством, рекомендується можливим здійснити перенос об’єкта Інтернет — доменного імені в поле права інтелектуальної власності, тобто, зареєструвавши доменне ім’я і або його істотну частину в якості словесного товарного знаку.

Щодо охорони комп’ютерних програм нормами авторського права, то, крім існуючих норм у законі України «Про авторське право і суміжні права», необхідно законодавчо закріпити спеціальну статтю про охорону комп’ютерних програм, значення термінів, що стосується їх охорони. Слід законодавчо закріпити також право на державну реєстрацію комп’ютерних програм і процедуру його здійснення. Важливо додати положення про те, що закон не застосовується до мов програмування, синтаксису і алгоритмів комп’ютерних програм, які використовуються при їх створенні, до комп’ютерних програм спрямованих на завдання шкоди, шкідливий вплив на інші програми і засоби. Підлягають забороні імпортування, виготовлення, поширення і використання апаратних засобів або надання послуг, метою яких є зняття технічного захисту з комп’ютерних програм. Слід закріпити права законного користувача на виготовлення її копій, дозволених ліцензійною угодою, або ж однієї копії за умови, що така копія необхідна для використання програми або виключно запасної копії для заміни законно набутої на випадок, якщо остання пошкоджена або втрачена.

Щодо охорони комп’ютерних програм і баз даних нормами патентного права, то в патентні закони необхідно внести уточнення, що патентнонездатними є комп’ютерні програми як такі. Відносини, що регулюються патентним законодавством діють у тій частині, в якій вони не звужують охорони і не суперечать законодавству про авторське право.

3. Внесення змін та доповнень до відповідних кодексів України, що передбачають посилення відповідальності за порушення прав на об´єкти інтелектуальної власності з урахуванням необхідної боротьби з піратством.

В Україні практично відсутні норми адміністративного і кримінального права, спрямовані на припинення протиправних дій, пов’язаних з комп’ютерними програмами. Необхідна розробка конкретних адміністративно-правових і кримінально-правових заходів, спрямованих на попередження і невідкладне припинення контрафактних дій. До порушників прав на комп’ютерні програми і бази даних слід запровадити ордери на обшук та інші профілактичні процедури цивільного права. Кримінальна практика повинна включати конфіскацію піратських копій, накладення арешту на матеріали і обладнання, виготовлену продукцію, позбавлення порушників волі за злочини у великих розмірах.

Правова охорона комп’ютерних програм і баз даних може здійснюватись не лише нормами авторського права і патентного права, а й договірним правом, законодавством про недобросовісну конкуренцію, про охорону комерційних таємниць. Так, договори на створення і використання комп’ютерних програм доцільно виділити в спеціальну групу договорів у Цивільному кодексі України. Існуюче піратство на рівні використання алгоритмів, реалізованих у комп’ютерній програмі може завдавати відчутної шкоди їх виробникам. Такі дії розглядаються як противоправні в тому випадку, якщо алгоритм, використовуваний в комп’ютерній програмі, є конфіденційною інформацією і підпадає під комерційну таємницю.

Концепція правової охорони використання комп’ютерних програм і баз даних.

Комп’ютерні програми та бази даних, як специфічні об’єкти інтелектуальної власності, повинні мати особливий статус правової охорони. Поряд з авторським правом вони повинні охоронятися патентним договірним правом, законодавством про недобросовісну конкуренцію, про охорону комерційних таємниць.

Найбільшого розвитку глобальна інформаційна структура набула протягом останніх років і тому не встигла ще зазнати повного законодавчого врегулювання. Але з огляду на те, що ця інфраструктура все більше і більше втілюється в повсякденне життя, з її допомогою здійснюється продаж-купівля, розповсюдження інформації і іноді як результат, порушення прав окремих суб’єктів, таке законодавче регулювання є вкрай необхідним.

Основними проблемами, які потребують додаткового дослідження та вирішення, є:

  1. Встановлення уніфікованої термінології, що стосується інформаційної сфери.
  2. Забезпечення охорони комп’ютерних програм та баз даних, а саме встановлення:
  • основних засад правової охорони використання комп’ютерних програм та баз даних.
  • переліку випадків, що кваліфікуються як неправомірне використання комп’ютерних програм і баз даних.
  • санкцій за неправомірне використання комп’ютерних програм та баз даних.
  1. Вирішення проблем, пов’язаних з мережевою специфікою Internet і необхідністю змін у діючому законодавстві та вироблення нових концепцій охорони авторського та суміжних прав.
  2. Законодавче врегулювання проблеми захисту імен доменів, а саме: з метою надання доменному імені для електронної пошти, віртуального або фізичного серверу, що служить для надання індивідуалізації в Інтернет, статусу об’єкта інтелектуальної власності, що охороняється вітчизняним законодавством, вважається за доцільне здійснити перенос об’єкта Інтернет-доменного імені в поле права інтелектуальної власності шляхом реєстрації доменного імені і /або його істотної розпізнаваної частини в якості товарного знаку.

Розпочати роботи щодо владнання перелічених програм вважається за доцільне з розробки «концепції правової охорони використання комп’ютерних програм і баз даних». Така Концепція вже розроблялась в Держпатенті України, але не була прийнята з огляду на дуже загальний характер та відсутність будь-яких суттєвих положень. Крім того, текст Концепції не переглядався з моменту її розробки, а саме 1998 року.

Вважається за доцільне розробити новий варіант Концепції, що буде складатися з наступних розділів:

1. Перелік термінів, що використовуються.

2. Основні засади правової охорони використання комп’ютерних програм та баз даних.

3. Перелік випадків, що кваліфікуються як неправомірне використання комп’ютерних програм та баз даних.

4. Умови виникнення відповідальності за неправомірне використання комп’ютерних програм та баз даних.

Крім того Концепція буде містити перелік нормативно-правових актів, що мають бути розроблені з метою забезпечення охорони прав на інтелектуальну власність в інформаційній сфері. Загальну структуру Закону України «Про охорону програм для електронних обчислювальних машин і баз даних» можна представити наступним чином:

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні поняття.

Стаття 2. Відношення, які регулюються даним законом.

Стаття 3. Об’єкт правової охорони.

Стаття 4. Умови визнання авторського права.

Стаття 5. Авторське право на базу даних.

Стаття 6. Термін дії авторського права.

Стаття 7. Сфера дії даного закону.

Розділ 2. ВИНЯТКОВІ АВТОРСЬКІ ПРАВА

Стаття 8. Авторство.

Стаття 9. Особисті права.

Стаття 10. Майнові права.

Стаття 11. Передача майнових прав.

Стаття 12. Майнові права на програму для ЕОМ.

Стаття 13. Право на реєстрацію.

Розділ 3. ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМ ДЛЯ ЕОМ І БАЗ ДАНИХ

Стаття 14. Використання програми для ЕОМ або бази даних за договором із право власником.

Стаття 15. Вільне відтворення та адаптація програми для ЕОМ або бази даних.

Стаття 16. Вільний перепродаж примірника програми для ЕОМ або бази даних.

Розділ 4. ЗАХИСТ ПРАВ

Стаття 17. Порушення авторського права. Контрафактні примірники програм для ЕОМ або бази даних.

Стаття 18. Захист прав на програму для ЕОМ і баз даних. Стаття 19. Арешт контрафактних примірників програм для ЕОМ і бази даних.

Стаття 20. Інші форми відповідальності.