• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Практикум із сестринської справи

Медсестринське обстеження пацієнта та визначення стану його здоров’я (І етап медсестринського процесу)

Мета обстеження: зібрати, обґрунтувати і взаємопов´язати отриману інформацію про пацієнта, аби створити інформаційну базу даних про його стан у момент звертання за медичною допомогою.

Після вивчення І етапу медсестринського процесу студент повинен знати: значення сестринського обстеження для виявлення проблем пацієнта та їх вирішення; джерела інформації; суб´єктивні методи обстеження пацієнта; чинники, що сприяють і заважають спілкуванню; зміст інформації, зібраної медичною сестрою (фізіологічні, психологічні, соціологічні дані); об´єктивні й додаткові методи обстеження пацієнта (табл. 8).

Таблиця 8. Структура І етапу медсестринського процесу

Сестринське обстеження пацієнта
Суб´єктивне обстеження	Об´єктивне обстеження	Додаткове обстеження
Бесіда з пацієнтом	Зовнішній огляд	Дослідження: лабораторні, інструментальні, рентгенологічні, ендоскопічні, УЗД
Бесіда з родичами пацієнта	Огляд органів та систем за схемою
Ознайомлення з медичною документацією пацієнта (витяги, довідки, медична карта амбулаторного хворого)	Визначення функціональних показників: температури тіла, AT, ЧСС, ЧДР, зріст, маса тіла, ЖЄЛ тощо
Примітка. AT — артеріальний тиск; ЧСС — частота серцевих скорочень; ЧДР — частота дихальних рухів; ЖЄЛ — життєва ємність легені

Уміти: провести опитування пацієнта і його родичів; тлумачити отримані дані; оцінити дані фізичного обстеження пацієнта; реєструвати дані стану здоров´я пацієнта в приблизній навчальний сестринській історії хвороби.

Мати навички: спілкування з пацієнтами та родичами; спілкування з колегами; вимірювання зросту, зважування; підрахунку ЧДР; дослідження пульсу; вимірювання AT, температури тіла; цифрового і графічного запису показників функціонального стану пацієнта; визначення добового діурезу.

Джерела інформації: пацієнт, члени його сім´ї, медична карта амбулаторного хворого, виписка з медичної карти стаціонарного хворого; медичні працівники, спеціальна медична література.

Методи обстеження: суб´єктивні, об´єктивні, додаткові.

Суб´єктивний метод обстеження — це бесіда з пацієнтом, а за наявності та необхідності — членами його сім´ї, медичними працівниками. Головна роль в обстеженні належить розпитуванню. Від уміння спілкуватися дуже часто залежить правильність оцінки стану пацієнта, а отже, і ефективність подальших етапів сестринського процесу. Позитивному спілкуванню сприяє:

1. Підготовка запитань — дає змогу зробити бесіду зрозумілою для пацієнта і для медичної сестри.

2. Уважне вислуховування — дає змогу пацієнту відчути інтерес медичної сестри до його проблем і всього, що його хвилює, а також полегшує здоровий контакт медичної сестри з пацієнтом.

3. Мовчазне спостереження за пацієнтом — дає йому час зібратися з думками.

4. Доброзичливе ставлення — сприяє неупередженому погляду на спосіб життя пацієнта, його життєві цінності.

5. Короткі записи під час бесіди — допомагають аналізувати отримані дані.

Об´єктивне обстеження проводять шляхом огляду пацієнта: спостереження за виразом обличчя, диханням, положенням у ліжку (табл. 9), визначення температури тіла, AT, ЧСС, ЧДР, визначення набряків тощо. До об´єктивного обстеження також відносять соціологічні дані (середовище, в якому хворий живе і працює), відомості про освіту, культуру, психологічні дані (індивідуальні особливості характеру), духовний розвиток (віросповідання, духовні цінності).

Джерела інформації: дані лабораторних та інструментальних досліджень; пацієнт, члени його сім´ї, друзі, колеги по роботі тощо.

Таблиця 9. Спостереження за зовнішнім виглядом та станом пацієнта

Назва заходу

Послідовність дій

Загальне спостереження за хворим

Охарактеризувати положення хворого в ліжку (активне, пасивне, вимушене), вираз обличчя, стан шкіри (колір та вологість). Виявити наявність набряків (місцевих, загальних). Підрахувати частоту дихання, визначити ритм дихання та наявність патологічного дихання. Підрахувати частоту пульсу. Визначити його властивості. Виміряти AT. Зафіксувати основні симптоми, які характеризують: — стан органів дихальної системи (кашель, виділення мокротиння, кровохаркання); — стан органів серцево-судинної системи (біль у серці, порушення пульсу та AT); — стан органів травної системи (контроль за станом ротової порожнини, розладами травлення, огляд блювотних мас, калу); — стан органів сечовидільної системи (ниркова колька, порушення кількості та зовнішнього вигляду сечі).

ПАМ´ЯТКА

Перелік обов´язкових об´єктивних обстежень

1. Зовнішній огляд (загальний стан, зовнішній вигляд, свідомість, положення пацієнта в ліжку, рухомість, стан шкіри та слизових оболонок (колір і вологість), наявність набряків).

2. Вимірювання зросту, зважування.

3. Підрахунок ЧДР, визначення глибини та ритму дихання.

4. Визначення ЧСС.

5. Вимірювання AT (на обох руках).

6. Вимірювання температури тіла.

7. Визначення водного балансу (за наявності набряків).

8. Визначення добового діурезу (за наявності набряків).

Перелік обов´язкових додаткових обстежень

1. Аналіз крові клінічний.

2. Аналіз крові на RW (реакція Вассерманна),

3. Аналіз крові на глюкозу.

4. Аналіз сечі клінічний.

5. Аналіз калу на яйця гельмінтів.

6. Електрокардіографія.

7. Флюорографія.

У ході збору інформації медична сестра встановлює з пацієнтом "лікувальні" стосунки: визначає сподівання хворого і його родичів на ефективну допомогу лікувального закладу (медичної сестри); обережно знайомить хворого із планом лікування; починає формувати у хворого адекватну оцінку свого стану; одержує інформацію, яка потребує додаткової перевірки (проведені операції, перенесені захворювання тощо); встановлює і з´ясовує стосунки пацієнта і його сім´ї.

Володіючи інформацією про пацієнта, медична сестра повинна пам´ятати про право пацієнта на конфіденційність інформації.

Кінцевим результатом І етапу медсестринського процесу є документування отриманої інформації і створення бази даних про пацієнта. Зібрані дані записують в сестринську історію хвороби відповідно до визначеної форми.

Сестринська історія хвороби — юридичний протокол — документ самостійної фахової діяльності медичної сестри в межах її компетенції. Коли інформація зібрана, медична сестра повинна проаналізувати її, щоб визначити можливості людини у плані надання самодопомоги, допомоги членів сім´ї, а також потребу в сестринському втручанні.