Навчальна мета: уміти підготувати хворого до бронхоскопії за призначенням лікаря: підготувати на спеціальному столику все необхідне для процедури; допомагати лікареві під час процедури; знезаразити бронхоскоп після використання.

Виховна мета: усвідомити значення правильних і грамотних дій медичної сестри для успішного проведення бронхоскопії.

Початковий обсяг знань: знати, для чого потрібна діагностична та лікувальна бронхоскопія; протипоказання до проведення бронхоскопії.

Оснащення:

1) бронхоскоп з волоконною оптикою та знаряддя до нього;

2) 0,1 % розчин атропіну сульфату в ампулах;

3) 1 % розчин димедролу в ампулах;

4) 2,4 % розчин еуфіліну в ампулах;

5) 0,5 % розчин седуксену в ампулах:

6) 0,1 % розчин нафтизину;

7) 0,5 % розчин галазоліну;

8) 3 % розчин ефедрину;

9) 2 % розчин дикаїну;

10) 2 — 4 % розчин лідокаїну;

11) 5 % розчин тримекаїну;

12) 10 % розчин новокаїну;

13) 10 % розчин формаліну;

14) предметні скельця;

15) стерильні поролонові губки, мило, вода, гумові рукавички;

16) мийний розчин;

17) 70 % розчин етилового спирту;

18) 0,5 % спиртовий розчин хлоргексидину біглюкоиату;

19) марлеві серветки;

20) стіл, оснащений усім необхідним для проведення бронхоскопії;

21) аптечка з серцево-судинними засобами, препаратами, що збуджують дихальний центр, десенсибілізуючими препаратами.

Використання діагностичної та лікувальної бронхоскопії. Бронхоскопія — метод візуального до-слідження внутрішньої поверхні трахеї та бронхів за допомогою спеціального приладу — бронхоскопа.

Розрізняють діагностичну та лікувальну бронхоскопію.

Діагностичну бронхоскопію проводять для уточнення або постановки діагнозу при доброякісних і злоякісних пухлинах трахеї та бронхів, гнійних захворюваннях бронхів і легень, бронхіальній астмі, легеневих кровотечах.

Лікувальну бронхоскопію проводять для видалення з трахеї та бронхів стороннього бронхіального секрету й місцевого застосування препаратів при абсцесах легень, для лікування тяжких форм бронхіальної астми.

Протипоказання: кахексія, декомпенсовані вади серця, тяжка форма гіпертонічної хвороби, шок, аневризма грудної аорти, туберкульоз і перелом шийних хребців, гостре запалення глотки, гортані.

Послідовність дій під час виконання процедур

Підготовка хворого до бронхоскопії під місцевою анестезією

1. Напередодні лікар або досвідчена медична сестра проводить бесіду з хворим.

2. У разі вираженого неспокою хворого йому призначають напередодні на ніч транквілізатори (еленіум, седуксен) у комбінації зі снодійним (люміналом).

3. Уранці хворий випорожнює кишечник, безпосередньо перед бронхоскопією — сечовий міхур.

4. За 30 хв до початку дослідження підшкірне вводять 0,5 мл 0,1% розчину атропіну сульфату.

Хворим на бронхіальну астму, хронічний обструктивний бронхіт за призначенням лікаря за 30 — 40 хв до бронхоскопії внутрішньом´язово вводять 0,5 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату, 1 мл 0,5 % розчину седуксену, 1 мл 1 % розчину димедролу. За 15 — 20 хв внутрішньовенно вводять 10 мл 2,4 % розчину еуфіліну і безпосередньо перед початком анестезії дають вдихнути аерозоль сальбутамолу з індивідуального дозатора.

5. Хворого перед бронхоскопією слід попередити, що в процесі дослідження не слід втягувати голову, вигинати груди вперед, тому що це заважає введенню бронхоскопа. Хворий сидить у кріслі навпроти лікаря, нахиливши тулуб дещо вперед. Руки опускає між ногами (при цьому розслаблює м´язи шиї та плечового поясу, що сприяє введенню бронхоскопа).

Здійснення місцевої анестезії для бронхофіброскопії. Допомога лікареві

1. Перед процедурою розкладіть на спеціальному стерильному столику інструменти, медикаменти, перев´язувальний стерильний матеріал.

2. Перевірте роботу освітлювачів, електровідсмоктувача.

3. Лікар змазує слизову оболонку нижнього носового ходу (при трансназальному доступі) або роз-пилює в порожнині носової частини глотки (при трансоральному доступі) 0,1 % розчин нафтизину або 0,5 % розчин галазоліну, або 3 % розчин ефедрину. При цьому розширюється носовий хід, що важливо для вільного проведення через нього тубуса бронхофіброскопа, а також зменшується всмоктування анестетика.

4. Для анестезії верхніх дихальних шляхів і голосових складок використовуйте 1 % розчин дикаїну, 2 — 4 % розчин лідокаїну, 5 % розчин тримекаїну.

5. Для анестезії слизової оболонки трахеї та бронхів лікар використовує 10 % розчин новокаїну.

Протягом усього періоду анестезії медична сестра-асистент уводить розчин анестетика в невисоких дозах у катетер або в біопсійний канал фіброскопа, уголос називаючи об´єм уведеного розчину в мілілітрах, оскільки максимальна доза анестетиків не повинна перевищувати 10 — 15 мл.

Перед уведенням того чи іншого анестетика треба впевнитися, що у хворого відсутня індивідуальна підвищена чутливість до цих препаратів, для чого слід уважно зібрати алергологічний анамнез, а також заздалегідь провести пробу на чутливість (увести підшкірно 1 — 2 мл анестетика, який передбачають застосовувати).

Здійснення ендобронхіальної біопсії

1. Перед уведенням кусачок у дихальні шляхи медична сестра повинна перевірити їх робочий стан.

2. За командою лікаря розкрийте бранші інструмента, а потім м´яко закрийте їх.

3. Видаляючи інструмент з каналу бронхоскопа, спостерігайте за тим, щоб кінець інструмента не зачепив обличчя лікаря.

4. Потім тонкою голкою обережно вийміть частинку взятої тканини з браншів і перенесіть її на предметне скельце.

5. Біопсійний матеріал помістіть у склянку з 10 % розчином формаліну. При цьому тканина новоутворення опускається на дно склянки, а слизова оболонка плаває на поверхні розчину.

6. Після біопсії будьте готові застосувати кровоспинні засоби, для чого на столі мають бути готові ватні тупфери, смужки гемостатичної марлі, 5 % розчин амінокапронової кислоти.

7. Хворого після бронхоскопії транспортуйте у відділення на кріслі-каталці.

8. Після бронхоскопії хворому призначають ліжковий режим.

9. Після біопсії хворий протягом доби повинен вживати лише холодну їжу.

Знезараження бронхоскопа після використання (див. "Методичні рекомендації щодо дезінфекції, передстерилізаційного очищення та стерилізації гнучких ендоскопів та інструментів до них").