Навчальна мета: уміти підготувати хворого до процедури; здійснити венопункцію та кровопускання.

Виховна мета: усвідомити необхідність уважного спостереження за хворим після кровопускання.

Початковий обсяг знань: знати механізм дії, показання та протипоказання до кровопускання.

Оснащення:

1) 70 % розчин етилового спирту;

2) стерильні серветки, тампони, стерильні гумові рукавички;

3) стерильна система одноразового використання для забору крові або голка Дюфо з насадженою на неї трубкою;

4) кровоспинний затискувач;

5) джгут;

6) градуйований флакон;

7) клейонка;

8) пружна ватна подушечка, обшита клейонкою або пластиком.

Механізм дії кровопускання. Кровопускання (300 — 500 мл) зменшує кількість циркулюючої крові, що може мати позитивне значення при правошлуночковій серцевій недостатності (набряк легень).

Унаслідок кровопускання включається нейрогуморальний механізм і підвищується вміст води в крові до 15 % вище від початкового, тому в ряді випадків знижується в´язкість крові і згортання її триває довше.

Лікувальне кровопускання є досить сильним подразником неспецифічної реакції організму. Усі ці чинники і пояснюють суб´єктивне поліпшення стану хворих після кровопускання.

Показання до кровопускання:

а) хронічна декомпенсована серцева недостатність з явищами застою (набряк легень);

б) значне підвищення артеріального тиску різного походження (гіпертонічна хвороба, гострий нефрит);

в) тяжкі отруєння та інтоксикації,

Протипоказання до кровопускання:

а) значне зниження артеріального тиску;

б) недокрів´я;

в) шок, колапс.

Послідовність дій під час виконання процедури

Підготовка хворого до процедури

1. Проведіть психологічну підготовку хворого, поясніть сутність процедури.

2. Запропонуйте хворому випорожнити сечовий міхур.

3. Покладіть хворого на спину. Голову поверніть на бік, протилежний ділянці, в якій здійснюють кровопускання.

Хворий не повинен бачити, як виконують процедуру кровопускання, оскільки вигляд крові може призвести до запаморочення.

4. Під ліктьовий згин підкладіть подушечку й підстеліть клейонку.

Венопункція та кровопускання

1. Процедуру здійснюйте в асептичних умовах. На плече вище ліктьового згину накладіть джгут через прокладку і попросіть хворого декілька разів стиснути й розтиснути кулак. При цьому рука хворого повинна набути синюшного відтінку, але пульс на променевій артерії має промацуватись.

2. Обробіть свої руки в гумових рукавичках стерильною серветкою, зволоженою 70 % розчином етилового спирту.

3. Обробіть ділянку пункції вени двічі стерильним тампоном, зволоженим 70 % розчином етилового спирту.

4. Обкладіть місце пункції стерильними серветками.

5. Накладіть затискувач на трубку системи, протилежний кінець системи або нижній кінець гумової трубки помістіть у градуйований флакон.

6. Здійсніть пункцію вени, зніміть затискувач і випустіть у градуйований флакон потрібну кількість крові.

7. Зніміть джгут, прикладіть до місця пункції стерильну серветку, витягніть голку з вени. Попросіть хворого зігнути руку в ліктьовому суглобі і потримати її так 5 хв. Якщо хворий у непритомному стані, місце пункції зафіксуйте серветкою та бинтом.

8. Після кровопускання хворий повинен лежати в ліжку протягом 2 год, дотримуватися ліжкового режиму протягом доби. Спостерігайте за загальним станом хворого, здійснюйте контроль артеріального тиску та пульсу.

9. Продезінфікуйте використане приладдя, гумові рукавички, вимийте і висушіть руки.