Практикум із сестринської справи
Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
Навчальна мета: уміти визначити верхньозовнішній квадрант сідниці; увести внутрішньом´язово лікарську речовину.
Виховна мета: усвідомити значення правильного визначення ділянки тіла для внутрішньом´язових ін´єкцій.
Початковий обсяг знань: знати перевагу внутрішньом´язового введення ліків; ділянки тіла, які частіше використовують для внутрішньом´язових ін´єкцій.
Оснащення:
1) шприци стерильні ємкістю 2, 5, 10 мл;
2) голки стерильні завдовжки 6 — 8 см;
3) стерильні ватні тампони, серветки;
4) 70 % розчин етилового спирту;
5) лікарські препарати для внутрішньом´язових ін´єкцій;
6) ниркоподібний лоток;
7) пилочка.
Перевага внутрішньом´язового введення ліків. Багато лікарських препаратів при підшкірному вве-денні спричинюють місцеве подразнення тканини, а іноді призводять до утворення асептичних інфільт-ратів та абсцесів. У разі внутрішньом´язового їх уведення завдяки наявності в м´язах численних крово-носних та лімфатичних судин препарати всмоктуються швидше і не призводять до розвитку ускладнень.
Максимально внутрішньом´язово можна ввести не більше ніж 10 мл розчину, оскільки перерозтягнення м´яза призводить до порушення всмоктування препарату і розвитку інфільтрату.
Ділянки тіла, які частіше використовують для внутрішньом´язових ін´єкцій
Внутрішньом´язові ін´єкції частіше роблять у верхньозовнішній квадрант сідничної ділянки, рідше — у передньозовнішню поверхню стегна, м´яз плеча або підлопаткову ділянку.
Якщо при виконанні внутрішньом´язової ін´єкції в сідницю укол роблять надто близько до сідничної складки (нижньовнут-рішній квадрант), існує небезпека пошкодити сідничний нерв. Якщо укол здійснюють у верхньовнутрішній квадрант сідниці, можна проколоти верхню сідничну артерію.
У ділянці середньої третини поверхні стегна розміщений широкий латеральний м´яз і відсутні крупні нерви та артерії. Однак у цій ділянці розміщено багато малих нервових закінчень, тому багато хворих скаржаться на біль після введення ліків.
Щоб визначити місце для внутрішньом´язової ін´єкції в зовнішній ділянці плеча, потрібно однією рукою знайти нижній край надллечового відростка, другою взятись за латеральну частину руки на рівні пахвової ямки. Перевернутий умовно вниз гострим кінцем трикутник є місцем ін´єкції. Ділянку плеча для внутрішньом´язових ін´єкцій використовують у тому разі, коли не можна використати інші ділянки.
Внутрішньом´язові ін´єкції не рекомендується вводити в середню третину латеральної поверхні плеча, тому що тут розміщена глибинна плечова артерія та радіальний нерв і існує небезпека їх травмування.
Послідовність дій під час виконання процедур
Визначення верхньозовнішнього квадранта сідниці
1. Для визначення верхньозовнішнього квадранта ділянку сідниці умовно розділіть на чотири квадранти: проведіть вертикальну лінію через сідничний горб, а горизонтальну — через великий вертлюг стегнової кістки.
2. Укол голкою зробіть у верхньозовнішній квадрант сідниці, де немає великих судинних і нервових стовбурів.
Методика внутрішньом´язової ін´єкції
1. Підготовку рук, шприца з голкою здійсніть згідно із загальноприйнятими правилами.
2. Проведіть психологічну підготовку хворого.
3. Запропонуйте йому лягти на бік або на живіт. У такому положенні м´язи повністю розслаблюються. Якщо хворий напружив м´язи, то попросіть його спокійно глибоко подихати й розслабити їх.
4. Шкіру верхньозовнішнього квадранта протріть двічі стерильними ватними тампонами, зволоженими 70 % розчином етилового спирту. Другий ватний тампон зафіксуйте між IV та V пальцями лівої руки.
5. У правій руці утримуйте заповнений ліками шприц із голкою (II пальцем підтримуйте поршень, V — муфту голки, а рештою пальців утримуйте циліндр шприца).
6. Шкіру на місці ін´єкції розтягніть і фіксуйте між І та II пальцями лівої руки. Запропонуйте хворому зробити глибокий вдих.
7. Перпендикулярно до поверхні шкіри різким рухом уведіть голку на глибину 5 — 7 см, проколюючи при цьому шкіру, підшкірну жирову клітковину, фасцію, великий сідничний м´яз, але не більше ніж ⅔ довжини голки.
8. До введення ліків відтягніть дещо поршень і переконайтесь у тому, що голка не потрапила в су-дину (у шприці не з´являється кров). Якщо препарат темного кольору і кров у шприці побачити немож-ливо, від голки від´єднайте шприц і, переконавшись у відсутності крові в муфті, знову їх з´єднайте.
9. Уведіть повільно ліки, натискуючи на поршень лівою рукою, щоб звести до мінімуму больові відчуття і рівномірно розподілити препарат у тканині.
10. Притисніть стерильним ватним тампоном шкіру в місці уколу і швидким рухом видаліть голку, а місце ін´єкції промасажуйте 1 — 3 хв.
11. При введенні ліків у стегно запропонуйте хворому лягти на спину. Голку введіть під кутом 70° на глибину ⅔ її довжини,
Запам´ятайте! Одноразово внутрішньом´язово можна вводити не більше ніж 10 мл розчину.
Не треба виконувати ін´єкцію в напружений м´яз, оскільки це може призвести до утрудненого введення голки і навіть до її поломки.
Не виконуйте ін´єкцію хворому в положенні стоячи, тому що хворий може знепритомніти.
Якщо голка зайшла дуже глибоко в тканини, негайно витягніть її на ⅓ довжини.
Якщо при видаленні з тканини шприц від´єднався від голки, захватіть муфту голки І і II пальцями правої руки і швидко витягніть її.
При неправильному виборі місця ін´єкції голка може потрапити в нервовий стовбур, що може призвести до парезів та паралічів.
При введенні ліків в окістя в місці ін´єкції спостерігається стійкий біль.
Ті препарати, які справляють подразнювальну дію на тканини, рекомендується вводити Z-методом. Для цього відтягніть шкіру та підшкірні тканини в бік на 1,5 — 2 см від місця ін´єкції. Уведіть голку, все ще відтягуючи шкіру і підшкірні тканини. Препарат уводьте зі швидкістю 1 мл за 10 с. При такому методі препарат мовби запечатується в м´язі і не витікає в тканини.