Практикум із сестринської справи
Використання медикаментозної клізми
Навчальна мета: уміти виконати процедуру використання мікроклізми та медикаментозної клізми з уведенням 1 — 2 л рідини.
Виховна мета: уміти створити оптимальні умови для хворого під час виконання процедури.
Початковий обсяг знань: знати механізм дії та показання до використання медикаментозної клізми місцевої дії, а також загальної дії, уведення в товсту кишку лікарських розчинів об´ємом 1 — 2 л.
Оснащення:
1) фартух із пластикату та гумові рукавички;
2) кухоль Есмарха із вмонтованою в гумову трубку крапельницею;
3) гвинтовий затискувач;
4) гумовий грушоподібний балон;
5) газовідвідна трубка;
6) шприц Жане;
7) вазелін;
8) лікарський розчин, підігрітий до температури 36 — 37 °С;
9) штатив-стійка;
10) грілка;
11) клейонка;
12) ковдра.
Механізм дії та показання до використання медикаментозної клізми місцевої дії. Клізми місцевої дії (лікувальні мікроклізми) справляють протизапальну та обволікальну дію і вміст їх не перевищує 200 мл. Використовують їх у випадках запальних процесів у товстій кишці.
До клізм місцевої дії належать олійні (30 — 50 мл теплої обліпихової або оливкової олії), крохмальні (5 г крохмалю розводять у 5 мл холодної води і, помішуючи, додають 100 мл окропу) тощо.
Механізм дії та показання до використання медикаментозної клізми загальної дії. Медикаментоз-ні клізми загальної дії використовують у випадках, коли не можна ввести ліки через рот чи паренераль-но. При цьому способі введення ліки швидко всмоктуються в кров через гемороїдальні вени, обминаю-чи печінку. Для загальної дії на організм невелику кількість ліків (до 200 мл) можна вводити в лікуваль-них мікроклізмах. Наприклад, хлоралгідрат (1 г препарату розводять у 25 мл 0,9 % розчину натрію хло-риду, додаючи 25 мл крохмального клейстеру) застосовують при судомах та різкому збудженні хворого.
Уведення лікарських розчинів об´ємом 1 — 2 л. Лікарські розчини об´ємом 1 — 2 л уводять краплинним способом для компенсації великої втрати організмом рідини. При цьому слід пам´ятати, що в нижній частині товстої кишки всмоктуються вода, ізотонічний розчин натрію хлориду, розчини глюкози та розчинені в них ліки, а також розчин алкоголю, частково білки та амінокислоти.
Послідовність дій під час виконання процедур
Підготовка хворого
1. Проведіть психологічну підготовку хворого.
2. Надягніть фартух, гумові рукавички й поставте хворому очисну клізму за 1 год до виконання медикаментозної клізми (див. "Застосування очисної клізми").
Методика виконання медикаментозної клізми (мікроклізми)
1. Після дії очисної клізми хворого покладіть на лівий бік з підведеними до живота ногами на край топчана, накритого клейонкою.
2. Газовідвідну трубку змажте вазеліном.
3. Розведіть сідниці, поступово введіть у пряму кишку газовідвідну трубку на глибину 12 — 15 см.
4. Приладнайте до трубки грушоподібний гумовий балон або шприц Жане з теплою лікувальною рідиною і повільно, під невеликим тиском уведіть розчин у пряму кишку.
5. Перегніть і стисніть зовнішній кінець трубки, щоб запобігти витіканню з неї рідини, від´єднайте шприц або балон, наберіть трохи повітря, знову з´єднайте з газовідвідною трубкою й проштовхніть у кишку рідину, яка залишилася в трубці.
6. Вийміть газовідвідну трубку.
7. Поясніть хворому, щоб він полежав не менш як 1 год.
Методика виконання медикаментозної клізми з уведенням 1 — 2 л рідини
1. Після дії очисної клізми хворого покладіть на правий бік або на спину з краю топчана, накритого клейонкою.
2. Тонку газовідвідну трубку змажте вазеліном і введіть у товсту кишку на глибину до 20 см,
3. Гумову трубку кухля Есмарха заповніть рідиною, закрийте кран і через перехідник з´єднайте з газовідвідною трубкою.
4. Відрегулюйте частоту крапель, вона повинна становити 60 — 80 за 1 хв.
5. На гумову трубку поряд із сідницями хворого покладіть грілку з теплою водою, а зверху накрийте її складеною в декілька шарів ковдрою.
6. Оскільки ця процедура триває кілька годин, накрийте хворого ковдрою.
Для ректального введення великої кількості рідини можна використати систему для введення інфузійних розчинів. У такому разі систему без голки приєднують до введеної ректальне на глибину 15 — 17 см газовідвідної трубки.
Запам´ятайте!
1. Протипоказаннями до всіх видів клізм є:
а) гострі запальні процеси в ділянці відхідника;
б) злоякісні пухлини прямої кишки в стадії розпаду;
в) шлунково-кишкові кровотечі;
г) гострий живіт.
2. Ставити клізму необхідно дуже ретельно. Потрібно враховувати показання та вид клізми.
3. Не можна виконувати цю повсякденну процедуру стандартно.
4. Ставлячи клізму, треба стежити за загальним станом хворого й особисто перевірити результат дії клізми,
5. Необхідно створити оптимальні умови для пацієнта, зручні умови для себе й дотримувати гігієнічних правил.