Навчальна мета: уміти використати інгаляційний спосіб оксигенотерапії, застосовуючи централізовану систему або балон; використати інгаляційний спосіб оксигенотерапії, застосовуючи кисневі подушки; дезінфікувати носові катетери.

Виховна мета: усвідомити необхідність суворого дотримання правил безпеки під час експлуатації кисневих установок.

Початковий обсяг знань: знати фізіологічну дію кисню; показання до оксигенотерапії; правила техніки безпеки під час експлуатації кисневих установок.

Оснащення:

1) кисневий балон з киснем;

2) редуктор;

3) гумовий шланг;

4) апарат Боброва;

5) носовий гумовий або пластиковий катетер;

6) розвідний ключ;

7) киснева подушка.

Фізіологічна дія кисню. У разі збільшення вмісту кисню в тканинах знижується метаболічний ацидоз завдяки видаленню недоокислених продуктів обміну речовин, що призводить до усунення гіпоксії, зменшення ціанозу, нормалізації дихання, поліпшення роботи серця, нормалізації сну.

Показанням до оксигенотерапії є: гіпоксемія (низький рівень кисню в артеріальній крові). Причиною гіпоксемії може бути порушення вентиляції легень у випадку паралічу дихальних м´язів, передозування ліків, які пригнічують дихальний центр, набряку легень, тяжких інфекційних захворювань, захворювань серця.

Техніка безпеки при експлуатації кисневих установок

Медичний кисень міститься в балонах синього кольору ємкістю 1, 2, 5, 16, 40 л у газоподібному стані під тиском до 150 атм. Такий високий тиск небезпечний, тому кисневі балони зберігають у спеціальних нежилих приміщеннях або металевих шафах, розміщених поза лікарняними відділеннями.

Балони зберігають у вертикальному положенні й фіксують їх металевими поясами. Кисень до хво-рого потрапляє по газопроводу. Тиск кисню в газопроводі до 3 атм, він регулюється за допомогою реду-ктора, до якого приладнаний манометр. Оскільки в кисневому середовищі різко прискорюється процес горіння, неприпустимо в приміщенні палити, користуватися відкритим вогнем або електроприладами.

Заборонено нагрівати балони, зберігати їх у горизонтальному положенні.

Спалахи в кисневому середовищі ефіру, спирту, машинного масла, бензину призводять до вибуху. У зв´язку з цим заборонено використання цих речовин в приміщеннях кисневої служби.

Заборонено змащувати руки жирним кремом або олією під час експлуатації кисневих установок.

При перевірці наявності кисню в балоні ні в якому разі не направляйте струмінь газу в обличчя, оскільки стиснений кисень — це сухий і холодний газ, який під час контакту зі слизовими оболонками може призвести до їх опіків.

Послідовність дій під час виконання процедур

Інгаляційний спосіб оксигенотерапії з централізованої системи

1. Заповніть водою апарат Боброва так, щоб нижній кінець довгої скляної трубки занурився у воду.

2. Приєднайте апарат Боброва до централізованої системи.

3. До зовнішнього кінця короткої скляної трубки апарата приєднайте стерильний носовий катетер. Перевірте еластичність катетера, відсутність у ньому тріщин.

4. Зафіксуйте апарат Боброва біля голови хворого.

5. Переконайтесь у прохідності верхніх дихальних шляхів.

6. Змочіть катетер стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду та введіть через нижній носовий хід задньої стінки глотки (на глибину 15 см). Для правильного визначення довжини введення катетера виміряйте у хворого відстань від кінчика носа до вуха і на таку довжину введіть катетер в один із носових ходів.

7. Відрегулюйте оптимальну дозу кисню (4 — 6 л/хв), що забезпечує концентрацію кисню в повітрі до 30 — 40 %.

Не допускайте перенасичення організму киснем, оскільки у високих концентраціях він погано впливає на серцево-судинну та дихальну системи.

8. Зовнішню частину носового катетера в разі потреби зафіксуйте до шкіри обличчя пластирем.

9. Кожні 30 — 40 хв змінюйте положення катетера (із правого носового ходу переставте в лівий і навпаки) для запобігання пролежням і висиханню слизової оболонки носових ходів.

10. Якщо виникло першіння в носі та носовій частині глотки, тимчасово припиніть подачу кисню і закапайте в ніс краплі на олійній основі.

Інгаляційний спосіб оксигенотерапії з кисневої подушки

1. Зніміть мундштук з кисневої подушки й наповніть її через редуктор киснем з кисневого балона.

2. Вентиль редуктора закрийте, а трубку подушки перекрийте затискувачем.

3. Приєднайте мундштук до подушки та обгорніть його зволоженою водою марлевою серветкою, складеною в кілька шарів.

4. Мундштук притисніть до рота хворого й відкрийте кран. Регулюйте швидкість надходження кисню за допомогою крана та натискування на подушку.

5. Можна підвищити ефективність кисневої подушки, якщо мундштук замінити носовим катетером, а зволоження кисню здійснити шляхом пропускання його через частково заповнений водою апарат Боброва; до довгої скляної трубки приєднайте подушку, до короткої — катетер.

За відсутності апарата Боброва для зволоження кисню можна використати герметичне закритий флакон з водою, в який через корок треба ввести довгу металеву повітряну голку та коротку голку. Через довгу голку кисень буде зволожуватись, а через коротку голку та приєднаний до неї носовий катетер потрапить у дихальні шляхи.

Дезінфекція носових катетерів

1. Після використання носовий катетер замочіть у 3 % розчині хлораміну на 60 хв.

2. Промийте катетер проточною водою.

3. Замочіть у миючому розчині, температура якого 50 °С, на 15 хв і ретельно промийте канал катетера розчином під тиском із шприца.

4. Промийте проточною водою.

5. Прокип´ятіть у дистильованій воді протягом 30 хв.

6. Просушіть на стерильній серветці.

7. Зберігайте катетер в асептичних умовах.

За потреби катетер стерилізують паровим методом.