Практикум із сестринської справи
Застосування водних ванн
Навчальна мета: уміти підготувати ванну; відпустити процедуру загальної водної ванни; спостерігати за станом хворого під час процедури; продезінфікувати ванну.
Виховна мета: усвідомити необхідність нагляду медичної сестри за станом хворого під час приймання ванни.
Початковий обсяг знань: знати механізм дії ванни; різновиди ванн залежно від температури води та призначення.
Оснащення:
1) ванна загальна;
2) ванна сидяча;
3) ванна ручна;
4) ванна ножна;
5) рушник, простирадло;
6) підставка для ніг;
7) водяний термометр.
Механізм дії ванни. Ванни — це водні процедури, які застосовують з гігієнічною та лікувальною метою. Вони бувають загальні, коли у воду занурюється все тіло, і місцеві, коли у воду занурюється частина тіла (сидячі, ручні, ножні).
Механізм дії ванни складається з дії температурного та механічного (діє тиск рідини на тіло хворого) чинників. Саме температура ванни істотно впливає на тепловий обмін організму хворого. При цьому змінюється потовиділення та дихання, відбувається перерозподіл крові, подразнення чутливих нервових закінчень шкіри, що сприятливо впливає на роботу всіх органів та систем організму.
Механічна дія полягає в стисненні грудної клітки, внаслідок чого зменшується кількість дихальних рухів, а також у здавленні черевної порожнини.
Крім шкіри, ванни впливають на лімфатичні та кровоносні судини.
Різновиди ванн залежно від температури води, їх дія та призначення
Залежно від температури води розрізняють холодні (24 — 27 °С), прохолодні (28 — 33 °С), індиферентні (34 — 36 °С), теплі (36 — 39 °С) і гарячі (40 °С і вище) ванни.
Холодні загальні ванни спричинюють значне збудження нервової системи та посилення обміну речовин. Тривалість 1 — 3 хв. Ефективне їх застосування при ожирінні.
Прохолодні загальні ванни призначають при неврозах із пригніченим загальним станом, апатією. Тривалість 3 — 5 хв.
Індиферентні, теплі ванни призначають у разі ниркової чи печінкової кольки, хронічних захворювань суглобів, захворювань периферійної нервової системи (радикуліт, поліневрит).
Гарячі ванни збуджують серцево-судинну систему, викликають прискорення пульсу до 100 — 120 за 1 хв, підвищують артеріальний тиск, збільшують об´єм циркулюючої крові, збільшують потовиділен-ня, обмін речовин і підвищують температуру тіла. Можуть призвести до загальної слабкості, задишки, серцебиття, запаморочення. Тому гарячі ванни протипоказані в разі захворювань серцево-судинної системи, загального виснаження, туберкульозу легень. Тривалість гарячої ванни 5 — 10 хв.
Сидячі прохолодні та холодні ванни призначають хворим із гемороєм (тривалість 1 — 3 хв).
Сидячі теплі ванни призначають у разі хронічних запальних процесів жіночих статевих органів, хронічного запалення передміхурової залози (тривалість 20 — 30 хв).
Сидячі гарячі ванни застосовують у випадках ниркової кольки (тривалість 10 — 15 хв). Протипоказані сидячі гарячі ванни при гострих запальних процесах товстої кишки та органів малого таза, вагітності, схильності до маткових кровотеч.
Гарячі ручні та ножні ванни застосовують при залишкових явищах запальних процесів шкіри, м´язів, суглобів, нервових розладах, а також як болезнижувальний засіб у разі захворювань легень, серця, судин.
Послідовність дій під час виконання процедури
Підготовка та відпуск ванни
1. Перевірте готовність ванної кімнати та ванни до проведення процедури. Температура повітря у ванній кімнаті повинна бути не нижчою ніж 25 °С, вікна — зачинені.
2. Заповніть ванну спочатку холодною водою, потім гарячою. Можете використати змішувач. Температуру визначте водяним термометром, не виймаючи його з води.
3. Посадіть хворого у ванну так, щоб спина опиралася в одну стінку ванни, а ноги — в другу. Якщо хворий не дістає стінки ванни, то під ноги йому підкладіть підставку. Під голову хворого покладіть рушник, скручений валиком, або грілку, наповнену водою кімнатної температури.
4. Відпустіть ванну відповідно до призначення лікаря (тривалість ванни та температура води). У разі правильно призначеної і виконаної процедури спостерігається порожевіння та потепління шкіри. У хворого з´являється відчуття свіжості, бадьорості.
5. Під час приймання ванни не залишайте хворого одного. Стежте за загальним станом хворого, його шкірними покривами та пульсом. Якщо хворий зблід, з´явилося запаморочення, виведіть його з ванни, витріть рушником, покладіть на ліжко з трохи піднятим ножним кінцем, розітріть скроні й дайте понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом. Терміново викличте лікаря.
6. Після ванни хворий повинен відпочити 30 хв.
7. Для сидячої ванни використайте спеціальний посуд з оцинкованого заліза чи емальовану миску.
8. Для ножної ванни використовуйте виварку, відро, для ручної — миску чи спеціальний посуд.
9. Під час гарячої ножної ванни тіло хворого тепло закутайте.
Дезінфекція ванни: після використання ванну двічі протріть спеціально для цього виділеною щіткою 3 % розчином хлораміну та промийте теплою водою.