Безпека бізнесу: організаційно-правові основи

3.2. Перспективи розвитку детективної діяльності в Україні

Детективна діяльність є невід’ємною складовою цілісної системи сучасної розшукової діяльності в більшості країн світу. В Україні офіційно такий вид діяльності не визнано.

Протягом більш як десяти років у нашій державі немає законів, які б регламентували детективну діяльність.

Однак послуги, що мають «детективні» ознаки, все ж таки надаються окремими особами та організаціями. Народні депутати вносили в парламент законопроекти, якими планувалось легалізувати цей вид діяльності і ввести його у правові межі.

Так, проект Закону України «Про детективну діяльність» (№ 5380-1 від 01.07.2004 р.) був розроблений з метою: забезпечення єдиної державної політики у сфері здійснення детективної діяльності; якомога повного врегулювання правовідносин, які виникають у зв’язку із здійсненням зазначеного виду діяльності; найбільш ефективного здійснення контролю за обігом зброї та спеціальних засобів, які будуть використовуватися детективами; законодавчого закріплення єдності приватного і публічного початків у детективній діяльності; створення сприятливих умов для розвитку бізнесу на ринку здійснення детективної діяльності; закладення основ правового поля регулювання детективної діяльності в державі; законодавчого регулювання питань порядку у взаємодії суб’єктів детективної діяльності з правоохоронними органами у сфері забезпечення правопорядку і боротьби зі злочинністю. Детективна діяльність визначалася як дозволена органами внутрішніх справ діяльність детективів чи детективних організацій з надання фізичним і юридичним особам, на договірній основі, послуг щодо захисту їхніх законних прав та інтересів. Закон визначав поняття детектива, детективної організації та асоціації працівників детективних організацій.

Проект визначав також права суб’єктів детективної діяльності, а також зазначав, що у разі потреби надання детективами послуг, поєднаних з небезпекою для їхнього життя і здоров’я, їм дозволяється використання вогнепальної зброї та спеціальних засобів, види, порядок придбання, облік, збереження і носіння яких встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Законопроект приписував, що детективи чи члени детективних організацій, не мають повноважень державних правоохоронних органів і не займаються функціями дізнання, слідства і правосуддя, віднесеними до виняткової компетенції органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Особливу увагу в законопроекті звернуто на застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї при здійсненні детективної діяльності. Прийняття даного законопроекту пропонувалося в пакеті інших законодавчих і підзаконних актів, які б врегульовували окремі проблеми функціонування даного закону, зокрема щодо придбання та застосування вогнепальної зброї та спеціальних засобів суб’єктами детективної діяльності, ліцензування цієї діяльності та порядку нагляду за нею.

Постановою Верховної Ради України 12 січня 2005 року № 2323-IV законопроект було прийнято за основу.

Законопроектом зокрема визначалося, що детектив - громадянин України, що одержав у встановленому законом порядку ліцензію на приватну розшукову діяльність і виконує такі послуги (види детективної діяльності):

- збір відомостей з цивільних справ на договірній основі з учасниками процесу;

- вивчення ринку, збір інформації для ділових переговорів, виявлення некредитоспроможних або ненадійних ділових партнерів;

захист підприємств і фірм від незаконного збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю;

- встановлення обставин неправомірного використання в підприємницькій діяльності фірмових знаків і найменувань, недобросовісної конкуренції, а також розголошення відомостей, що складають комерційну таємницю;

- встановлення авторів і відправників анонімних листів, розповсюджувачів відомостей, що ганьблять окремих осіб;

- з’ясування біографічних і інших даних, що характеризують особу, про окремих громадян (з їхньої письмової згоди) при укладенні ними трудових і інших контрактів;

- пошук безвісти зниклих громадян;

- пошук втраченого громадянами або підприємствами, установами, організаціями майна;

- збір відомостей за кримінальними справами на договірній основі з учасниками процесу. Протягом доби з моменту укладання контракту з клієнтом на збір таких відомостей детектив зобов’язаний письмово повідомити про це особу, що здійснює дізнання, слідчого, прокурора або суд, у чиєму провадженні знаходиться кримінальна справа.

Детективна організація визначалася як організація, яка має ліцензію на право здійснення детективної діяльності на території України і займається виключно наданням, на договірній основі, детективних послуг.

Законопроектом передбачалося, що детективна діяльність в Україні здійснюється приватними детективами та детективними організаціями. Детективи, члени детективних організацій не мають права поєднувати свою роботу з державною службою. Працівникам державних правоохоронних органів забороняється займатися за сумісництвом діяльністю в детективних організаціях.

Законопроектом закріплювалися наступні повноваження суб’єктів детективної діяльності. Суб’єкти детективної діяльності в межах наданої їм компетенції мали б право:

- представляти в державних і громадських організаціях інтереси фізичних і юридичних осіб, з якими знаходяться в договірних відносинах;

- опитувати громадян і посадових осіб (з їхньої згоди);

- проводити спостереження для одержання необхідної інформації з метою надання послуг, перерахованих вище;

- запитувати і безперешкодно одержувати у встановленому порядку інформацію і копії документів від організацій і громадян (за винятком тих, які є державною, службовою і комерційною таємницею);

- оглядати в разі потреби (за участю і за згодою власника або його представника) територію, будинки, приміщення, майно, що належить фізичним і юридичним особам;

- запитувати за згодою клієнта для роз’яснення питань, що вимагають спеціальних знань, висновок фахівця;

- припиняти протиправні дії осіб, що зазіхають на права і законні інтереси фізичних і юридичних осіб, затримувати і негайно доставляти їх в органи внутрішніх справ;

- виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, і здійснювати в межах своєї компетенції заходи для їх усунення, проводити профілактичну роботу з особами, схильними до вчинення злочинів, брати участь у правовому вихованні населення;

- вживати невідкладних заходів щодо порятунку людей, наданню їм допомоги в охороні майна у випадках, коли існує така загроза, і при інших надзвичайних обставинах;

- застосовувати відео- і аудіозапис, фотозйомку, технічні й інші засоби, що не заподіюють шкоди життя і здоров’ю громадян і навколишньому середовищу, а також засоби оперативного радіо- і телефонного зв’язку.

Суб’єкти детективної діяльності (якби законопроект був прийнятий) були б зобов’язані:

- дотримуватися вимог законодавства;

- професійно і сумлінно виконувати умови договорів;

- не розголошувати отриману інформацію, не використовувати її у своїх цілях і не передавати третім особам;

- відмовитися від укладання договору у випадках, якщо раніше виконувалися доручення, що суперечать інтересам клієнта;

- негайно повідомляти в правоохоронні органи про виявлені факти злочину, затримувати на місці злочину осіб, що його вчинили, і негайно доставляти їх в органи внутрішніх справ.

Детективу і детективній організації заборонялося б:

- приховувати від правоохоронних органів факти, що стали їм відомі, про злочини які готуються або вчинені;

- видавати себе за співробітників органів державного управління, у тому числі правоохоронних органів;

- збирати відомості, пов’язані з особистим життям, політичними і релігійними переконаннями окремих осіб; здійснювати відео- і аудиозапис, фотозйомку в службовому або іншому приміщеннях без письмової згоди нате відповідних посадових або приватних осіб;

- схиляти або підбурювати громадян до протизаконних Дій;

- вдаватися до дій, що посягають на права і свободи громадян;

- чинити дії, що ставлять під загрозу життя, здоров’я, честь, достоїнство і майно громадян;

- фальсифікувати матеріали або вводити в оману клієнта;

- розголошувати зібрану інформацію, використовувати її в яких-небудь цілях всупереч інтересам свого клієнта або в інтересах третіх осіб;

- чинити дії, що порушують таємницю листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень.

- передавати свою ліцензію для використання її іншими особами.

Доволі прогресивні умови взаємодії суб’єктів детективної діяльності з правоохоронними органами передбачалися законопроектом. Суб’єкти детективної діяльності надають всебічну допомогу державним правоохоронним органам у попередженні, припиненні і розкритті злочинів відповідно до винного законодавства й укладених договорів. Суб’єкти детективної діяльності мали б право на співробітництво з правоохоронними органами у порядку, встановленому законами, що визначають профілактичну і оперативно-розшукову діяльність. Правоохоронні органи України могли б організовувати на безоплатній і платній основі інформаційне й інше сприяння детективам і детективним організаціям, з визначенням переліку санкціонованої для видачі інформації, порядку її надання і відповідальності за її несанкціоноване використання. Органи внутрішніх справ у разі потреби направляли б детективам і детективним організаціям, огляди, відомості-орієнтування, довідки, що характеризують стан злочинності в районах їхньої діяльності.

Правоохоронні органи могли б включати в типові плани заходів щодо дій в надзвичайних обставинах, пов’язаних зі стихійними лихами, масовими заворушеннями, розшуком особливо небезпечних злочинців, питання взаємодії з детективами і детективними організаціями. Правоохоронні органи залучали б детективів і членів детективних організацій за узгодженням з їх керівниками до розшуку безвісті зниклих і злочинців, що втекли, з врахуванням їхньої можливої появи на певних об’єктах і територіях.

Суб’єкт детективної діяльності, як передбачалося законопроектом, зобов’язаний укласти з кожним зі своїх клієнтів письмовий договір про надання послуг, в якому повинні бути відображені реквізити сторін, зміст договору, термін його виконання, орієнтована сума грошових витрат і гонорару за послуги, передбачена відповідальність сторін, дата укладання договору.

У змісті договору передбачається обов’язок суб’єкта детективної діяльності надати клієнтові письмовий звіт про результати проведеної роботи за договором. У разі необхідності, до звіту можуть додаватись матеріали фото-, відеозйомки, звукозапису та інші матеріали, отримані в результаті використання спеціальних технічних засобів. До звіту додається уточнений розрахунок гонорару і витрат детективного підприємства (об’єднання). Копія звіту підлягає збереженню в архіві підприємства (об’єднання) протягом трьох років. Суперечки щодо розрахунків за послуги й інші підстави, установлені договором між детективним підприємством (об’єднанням) і клієнтом, що користується його послугами, розглядаються в судовому порядку.

Для отримання ліцензії на здійснення детективної діяльності, особа, що претендує на її здійснення особисто або через уповноважений ним орган чи особу зверталася б до відповідного органу внутрішніх справ із заявою встановленого зразку про видачу ліцензії.

У заяві на видачу ліцензії на здійснення детективної діяльності повинні міститися:

відомості про суб’єкта детективної діяльності - заявника: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи;

- прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов’язкових платежів - для фізичної особи;

- у разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Органи внутрішніх справ мають право встановлювати достовірність відомостей, викладених у представлених документах, необхідних для ухвалення рішення про видачу ліцензії, у тому числі шляхом співбесіди з громадянином, що претендує на її одержання.

Ліцензія на здійснення детективної діяльності не видавалася б:

- громадянам, що не досягали двадцяти одного року;

- громадянам, що перебувають на обліку в органах охорони здоров’я з приводу психічного захворювання, алкоголізму або наркоманії;

- громадянам, що мають судимість за вчинення навмисного злочину;

громадянам, яким пред’явлене обвинувачення у вчиненні злочину (до вирішення питання про їхню винність у встановленому законом порядку); громадянам, звільненим з державної служби, із судових, прокурорських і інших правоохоронних органів за компрометуючими їх підставами;

- колишнім працівникам правоохоронних органів, що здійснювали контроль за детективною діяльністю, якщо з дня їхнього звільнення не пройшов рік.

- громадянам, що не представили необхідні документи, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України.

Детективам гарантувався б соціальний захист згідно із чинним законодавством України. Детективна діяльність зараховувався б до загального трудового стажу і стажу для призначення допомоги за державним соціальним страхуванням за умови сплати внесків у Пенсійний фонд України й у Фонд державного соціального страхування України.

Громадяни, що займаються детективною діяльністю, підлягали б відповідно до законопроекту обов’язковому страхуванню за рахунок коштів відповідної детективної організації (об’єднання) на випадок загибелі, одержання каліцтва або іншого ушкодження здоров’я в зв’язку зі здійсненням розшукових дій. Статутами відповідної детективної організації (об’єднання) можуть бути передбачені й інші пільги.

У випадку втрати працездатності або загибелі особи, що здійснює детективну діяльність, під час виконання службових обов’язків або у зв’язку з ними, йому або його родині призначається пенсія з нагоди втрати працездатності або втрати годувальника і виплачується одноразова допомога за місцем роботи. Відповідно до статутів детективних організацій родині загиблих можуть бути встановлені додаткові пільги за рахунок спеціально утворених фондів соціального захисту.

Передбачалося, що контроль за детективною діяльністю на території України здійснюють Міністерство внутрішніх справ України, інші міністерства і відомства України і підлеглі їм органи і підрозділи. Посадові особи, уповноважені здійснювати контроль за діяльністю детективних підприємств (об’єднань, асоціацій), вправі вимагати від них у рамках своєї компетенції представлення відповідних документів і одержувати письмову або усну інформацію, необхідну для виконання контрольних функцій.

Детективна діяльність відповідно до законопроекту може бути припинена за такими підставами:

за власного ініціативою суб’єкта детективної діяльності;
у зв’язку із закінченням терміну дії ліцензії на заняття детективною діяльністю;
у зв’язку із анулюванням ліцензії на заняття детективною діяльністю;
через визнанням суб’єкта детективної діяльності банкрутом;
за рішенням суду про визнання приватного детектива недієздатним.

Слід зазначити, що поширення такого явища як рейдерство дало поштовх для розробки системи корпоративної безпеки. У березні 2007 року фахівці Українського союзу промисловців і підприємців розробила низку законопроектів, які покликані покласти край таким небезпечним явищам, максимально захистити суб’єкти підприємницької діяльності від будь-яких загроз. Проекти законів «Про охоронну діяльність», «Про детективну діяльність», «Про служби безпеки суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб», «Про зброю». В законопроектах УСПП передбачені форми діяльності охоронних та детективних структур, служб безпеки суб’єктів господарювання механізми їх взаємодії з органами виконавчі влади. Зокрема, удосконалено систему державного контролю за діяльністю недержавних охоронних структур з метою недопущення їх участі у чисельних рейдерських групах.