Практикум із сестринської справи

Парентеральне харчування

Навчальна мета: уміти ввести інсулін у флакон з розчином глюкози; увести хворому сольові розчини, вітаміни; увести в організм білкові гідролізати, жирові емульсії.

Виховна мета: усвідомити значення дій процедурної медичної сестри під час проведення парентерального харчування.

Початковий обсяг знань: знати особливості введення в організм розчинів глюкози; особливості введення сольових розчинів і вітамінів; особливості введення білкових гідролізатів, жирових емульсій.

Оснащення:

1) система для внутрішньовенного краплинного введення інфузійних розчинів;

2) лікарські інфузійні "коктейлі";

3) білкові гідролізати;

4) суха або нативна плазма;

5) альбумін, протеїн;

6) жирові емульсії;

7) стерильні тампони, серветки, гумові рукавички;

8) 70 % розчин етилового спирту;

9) грілка.

Необхідність і особливість уведення в організм розчинів глюкози. У зв´язку з тим що в організмі людини запасів вуглеводів у вигляді глікогену вистачає тільки на добу, а нервові клітини, еритроцити, паренхіма нирок і печінки в нормі не можуть використовувати енергію жирних кислот, то за відсутності природного харчування хворому вже через добу слід уводити парентеральне розчин глюкози з додаванням інсуліну з розрахунку 1 ОД препарату на 4 г сухої речовини глюкози. Найчастіше застосовують внутрішньовенне введення розчинів.

Необхідність уведення в організм сольових розчинів і вітамінів. Для регуляції електролітного балансу хворим часто вводять парентеральне такі розчини солей: 0,9 % розчин натрію хлориду; 4 % розчин калію хлориду; 10 % розчин кальцію хлориду; 25 % розчин магнію сульфату. Використовують також уведення готових кристалоїдних розчинів: "Дисоль", "Ацесоль", "Хлосоль", "Лактасоль".

Для регуляції обміну речовин в організмі необхідно вводити хворим такі вітаміни: 6 % розчин тіаміну броміду (вітамін В₁); 0,5 % розчин піридоксину гідрохлориду (вітамін В₆); 0,003 %, 0,01 %, 0,02 %, 0,05 % розчини ціанокобаламіну (вітамін В₁₂); 5 % та 10 % розчини аскорбінової кислоти (вітамін С).

Необхідність і особливість уведення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій. Для забезпечення білкової підтримки організму хворим уводять суху або нативну плазму, розчини альбуміну або протешу, білкові гідролізати (амінон, гідролізин, гідролізат казеїну, амінопептид).

У разі швидкого введення гідролізатів може виникнути відчуття жару, гіперемія обличчя, утруднене дихання. Тому починати вводити білкові гідролізати слід повільно, починаючи з 10—20 крапель за 1 хв протягом 30 хв, а потім дозу підвищують до 25 — 35 крапель за 1 хв. У разі виснаження хворих (рак травного каналу, тяжкі операції) призначають внутрішньовенне уведення жирових емульсій (ліпофундин, інтраліпід). Швидкість уведення така сама, як і білкових гідролізатів.

Послідовність дій під час виконання процедур

Уведення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря

1. Чисто вимитими та знезараженими руками візьміть флакон з необхідним розчином глюкози (10 %, 20 %, 33 %), прочитайте уважно етикетку.

2. Відберіть потрібну кількість флаконів з розчином глюкози й визначте кількість сухої речовини (глюкози) в розчині. Так, якщо хворому призначено 1200 мл 10 % розчину глюкози, то ви відбираєте 3 флакони ємкістю по 400 мл. Визначте шляхом усних математичних підрахувань, що в кожному флаконі міститься 40 г глюкози.

3. Визначте, яку кількість одиниць інсуліну необхідно ввести в кожний флакон з розчином глюкози. Кількість сухої речовини глюкози, тобто 40 г, поділіть на 4. Таким чином, у кожний флакон із розчином глюкози в цьому випадку потрібно ввести 10 ОД інсуліну.

4. Зніміть зйомну частину металевого ковпачка флакона з інсуліном, продезінфікуйте корок стерильним ватним тампоном, зволоженим 70 % розчином етилового спирту.

5. Наберіть в одно- або двомілілітровий шприц 0,25 мл (10 ОД) інсуліну, за допомогою голки проколіть корок підготовленого флакона і введіть інсулін у розчин глюкози. Одразу після введення інсуліну відтягніть у шприц розчин глюкози із флакона і ним промийте шприц та голку для того, щоб увести у флакон залишки інсуліну.

6. Вийміть голку із флакона і таким самим способом уведіть потрібну кількість інсуліну в кожний флакон з розчином глюкози.

Уведення сольових розчинів і вітамінів

1. Уважно прочитайте призначення лікаря і, суворо дотримуючись його, приготуйте необхідні сольові розчини для внутрішньовенного введення. Найчастіше сольові розчини готують на основі 0,9% розчину натрію хлориду або розчину Зінгера — Локка.

2. У сольові розчини за призначенням лікаря, точно дотримуючись дозування, додайте зазначені в листі лікарських призначень вітаміни.

Запам´ятайте! Тіаміну бромід (вітамін В₁) і піридоксину гідрохлорид (вітамін B₆) не сумісні. Тому їх необхідно вводити окремо і, як правило, у різні дні.

Якщо після приготування лікарського коктейлю розчин у флаконі помутнів, це означає, що виникла небажана реакція. Обов´язково про це повідомте лікаря. З´ясуйте причину несумісності ліків і приготуйте лікарський коктейль повторно.

3. Якщо хворому призначено білковий гідролізат і розчин глюкози, то флакони глюкози та білкового гідролізату з´єднайте стерильною поліхлорвініловою трубочкою для того, щоб розчини змішувалися. Таке введення білкових гідролізатів хворі переносять краще.

4. Якщо у хворого виникне відчуття жару, гіперемія обличчя, утруднене дихання, тимчасово відключіть гідролізат і вводьте розчин глюкози, потім обережно знову підключіть паралельно білковий гідролізат.

5. Якщо у хворого виникла нудота, блювання, зуд, гарячка — препарат відключіть і негайно викличте лікаря, але з вени систему не відключайте, тимчасово переключіть систему на розчин глюкози або 0,9 % розчин натрію хлориду.

6. Жирові емульсії перші 10 хв уводьте зі швидкістю 20 крапель за 1 хв, потім поступово протягом 30 хв кількість крапель збільшіть до 50 за 1 хв і з такою швидкістю продовжуйте введення препарату.

Запам´ятайте! Не можна додавати до жирової емульсії вітаміни, електроліти та інші ліки. Білкові гідролізати необхідно вводити в підігрітому стані. Для цього треба покласти грілку з теплою водою на трубку системи і, щоб довше зберегти тепло, накрийте грілку ковдрою. У перші 30 хв білкові гідролізати необхідно вводити зі швидкістю 10 — 20 крапель за 1 хв.