Практикум із сестринської справи
Годування хворих через зонд
Навчальна мета: уміти ввести тонкий шлунковий зонд хворому, що перебуває в непритомному стані; увести харчові суміші через зонд.
Виховна мета: усвідомити значення оволодіння методикою введення зонда хворому, який перебуває в непритомному стані.
Початковий обсяг знань: знати показання до годування хворих через зонд; перелік сумішей, які можуть бути використані для годування хворих через зонд; яких правил потрібно дотримуватися під час годування хворих через зонд.
Оснащення:
1) стерильний шлунковий зонд діаметром 3 — 5 мм, затискувач;
2) шприц Жане або лійка;
3) гліцерин;
4) гумові рукавички.
Показання до харчування хворих через зонд
1. Широкі травматичні пошкодження та набряк язика, глотки, гортані, стравоходу.
2. Бульбарний параліч (захворювання довгастого мозку з розладом ковтання й мови).
3. Непритомний стан.
4. Відмова від їжі в разі психічних захворювань.
Перелік сумішей, які використовують для годування хворих через зонд. Найчастіше використовують суміші:
1) приготовлені перед уживанням з рідких компонентів (молока, вершків, сметани, яєць, бульйону) з додаванням сухого молока, цукру, дрібно протертого м´яса, риби;
2) продуктів дитячого харчування ("Малютка", "Малыш", "Здоровье");
3) різні "Енпіти" (білковий, знежирений, безлактозний);
4) гомогенізовані консервовані суміші промислового виробництва з натуральних продуктів (м´ясо-овочеві, м´ясо-круп´яні, молочно-круп´яні, молочно-фруктові);
5) промислові швидкорозчинні суміші, що виготовлені на основі білків, жирів та вуглеводів рослинного походження;
6) харчові дієтичні продукти, які складаються з суміші синтетичних амінокислот, простих цукрів, вітамінів, мінеральних речовин з низьким вмістом жирів.
Правила, яких треба дотримуватися під час годування хворих через зонд
1. Організм хворого має поступово звикнути до приймання їжі через зонд, тому в перший день дають близько 50 % добової норми енергетичної цінності.
2. У наступні 2 — 3 доби кількість суміші поступово збільшують, а з 4-ї доби дають увесь об´єм харчування.
Послідовність дій під час виконання процедур
Уведення шлункового зонда хворому, котрий перебуває в непритомному стані
1. Чисто вимитими руками в гумових стерильних рукавичках візьміть тонкий стерильний зонд, закруглений кінець змажте гліцерином, на другий кінець накладіть затискувач.
2. Зонд уведіть через носовий хід, просовуючи його поступово вздовж внутрішньої стінки, нахиляючи при цьому трохи назад голову хворого.
3. Коли 15 — 17 см зонда ввійде в носову частину глотки, голову хворого нахиліть трохи вперед.
4. Вказівний палець однієї руки обмотайте бинтом або серветкою, уведіть у рот, намацайте кінець зонда, злегка притисніть його до задньої стінки глотки, а другою рукою проведіть зонд далі.
5. Перевірте, чи не потрапив зонд у трахею. До зовнішнього краю зонда піднесіть пушинку вати, подивіться, чи не коливається вона під час дихання.
6. Проведіть зонд у шлунок до позначки 55 см.
Якщо неможливо ввести зонд через носові ходи, уведіть його через рот, використовуючи ларингоскоп.
Уведення харчових сумішей через зонд
1. Зніміть затискувач. До зовнішнього кінця зонда приєднайте лійку або циліндр шприца Жане.
2. Поступово невеликими порціями (не більше ковтка) вилийте в лійку чи в циліндр шприца підігріту підготовлену суміш.
3. Потім влийте туди ж чисту воду, тобто промийте зонд і від´єднайте лійку. Годування хворих через зонд можна здійснювати за допомогою системи для введення інфузійних розчинів. Кількість крапель 60 — 80 за 1 хв.
4. Зовнішній кінець зонда перекрийте затискувачем.
5. Смужками лейкопластиру прикріпіть зонд до щоки.
6. Повторіть процедуру за призначенням лікаря декілька разів на добу.
7. Зонд залиште у шлунку на весь період штучного харчування — близько 2 — 3 тиж. У випадку, коли хворий довгий час перебуває в непритомному стані, зонд фіксують до шкіри обличчя або до крила носа лігатурою за допомогою голки та голкоутримувача з тим, щоб хворий не витягнув його.
8. Зробіть запис про виконану процедуру.