Практикум із сестринської справи
Санітарно-гігієнічний режим палати
Навчальна інструкція санітарно-гігієнічного режиму
Навчальна мета: уміти замінити білизну хворим; контролювати прибирання палат; проводити дезінфекцію індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами.
Виховна мета: усвідомити значення санітарно-гігієнічного режиму в запобіганні виникненню ВЛІ.
Початковий обсяг знань: знати основні засоби забезпечення нормальних умов перебування хворих у палатах.
Забезпечення санітарно-гігієнічних умов у палатах. Палати лікувального відділення мають бути просторими, світлими, розрахованими на 4 — 6 хворих. Для окремих тяжкохворих та пацієнтів з гнійною інфекцією виділяють окремі палати.
Обов´язково в палатах установлюють сигналізацію від кожного ліжка на сестринський пост. Стіни покривають олійною фарбою світлих тонів, підлогу — лінолеумом.
На одне ліжко має виділятися в палаті 6,5 — 7,5 м2 площі, висота палат має бути не менше 3,5 м.
Вікна повинні бути великих розмірів і виходити на південь або південний схід, щоб якомога більше світла потрапляло в палату.
Крім загального освітлення, мають бути індивідуальні настільні лампи та чергове нічне освітлення.
Температура повітря повинна бути 18 — 20 °С і забезпечуватися паровим або водяним опаленням. Вентиляція припливно-витяжна, краще за допомогою кондиціонерів. Для додаткового провітрювання відкривають фрамуги та кватирки вікон.
Ліжка для хворих мають бути металеві або дерев´яні з гладенькою поверхнею, для тяжкохворих — функціональні ліжка.
У палаті, крім ліжок, повинен бути один загальний стіл, шафа для лікарняного одягу, холодильник для зберігання продуктів, умивальник, тумбочки, табуретки.
Послідовність дій у дотриманні санітарно-гігієнічного режиму
Заміна білизни хворим
1. Хворим постільну та натільну білизну замінює сестра-господарка вдень, вночі — санітарка або палатна медична сестра.
2. Замінюйте білизну 1 раз на 7 — 10 діб, а тяжкохворим — у разі потреби (після миття хворого під душем або після часткового оброблення шкіри).
3. Брудну білизну в палаті помістіть у клейончастий мішок, зберігайте її до відправки в пральню у спеціально відведеному приміщенні в баках з кришками.
4. Сестра-господарка надягає фартух, гумові рукавички та маску, потім проводить сортування брудної білизни, складає її в клейончастий мішок і відправляє в пральню на каталці.
5. У пральні білизну дезінфікують, замочуючи в 1 % розчині хлораміну або 0,5 % розчині хлорного вапна протягом 30 хв. Потім білизну перуть із кип´ятінням.
6. Фартух, каталку дезінфікують, двічі протираючи 1 % розчину хлораміну, а гумові рукавички, клейончастий мішок занурюють на 60 хв у 3 % розчин хлораміну.
7. Після виписування хворого матрац, подушку, ковдру здають на оброблення у дезінфекційну камеру, де протягом 30 хв знезаражують вільно поступаючою парою, температура якої 80 °С, а ліжко двічі протирають дезінфекційним розчином, потім — зволоженою водою полотниною.
Прибирання палат
1. Прибирання палат здійснюють не менше 2 разів на добу — уранці та ввечері вологим методом із застосуванням мильно-содового розчину. На 10 л води беруть 1 брусок господарського мила, 200 г каль-цинованої соди, роблять миловар. Потім на 10 л води використовують 500 мл мильно-содової суміші.
2. Для прибирання палат виділяють і маркірують інвентар — відро, швабру, полотнину для миття підлоги. У відділеннях хірургічного профілю не дозволяється підмітати підлогу віником або використовувати пилососи, щітки.
3.Прибирання палат починають з протирання підвіконня, батарей, панелей, меблів, дверей. Пастою чистять умивальники, потім миють підлогу.
4. Після вологого прибирання здійснюють кварцування палати протягом 30 хв. При цьому хворі виходять на цей час із палати в коридор або в кімнату для відпочинку, а тяжкохворим закривають обличчя серветкою або рушником, щоб вони не отримали опіки рогівки.
5. Один раз на 10 діб у палатах здійснюють генеральне прибирання. На цей час хворих, якщо це можливо, переводять в інші палати або на декілька годин у коридор. При цьому ретельно протирають стелю, плафони, стіни, вікна, двері від пилу. Тумбочки та холодильники звільняють від продуктів і старанно миють. Після прибирання палату провітрюють, відкривши кватирки, і кварцують.
6. Після прибирання використаний прибиральний інвентар дезінфікують 1 % розчином хлораміну або 0,5 % розчином хлорного вапна протягом 30 хв. Полотнину прополіскують водою та висушують. Швабру двічі протирають дезінфекційним розчином.
7. У палатах, де лежать хворі з гнійними інфекціями, прибирання здійснюють з використанням 3 % розчину хлораміну або розчину хлорного вапна.
Дезінфекція шприців і голок одноразового використання
I варіант — використовують дві ємкості.
1. В ємкості № 1 промивають шприц через голку, не торкаючись голки руками, у воді кілька разів. Змивну воду після забруднення кров´ю кип´ятять протягом 30 хв і виливають.
2. Виймають поршень, занурюють у дистильовану воду, якою заповнена ємкість № 2, кип´ятять протягом 30 хв. Висушують, утилізують.
II варіант — застосовують правило трьох ємкостей.
1. У ємкості № 1 промивають шприц через голку 3 % розчином хлораміну. Дезінфекційний розчин після промивання останнього шприца відстоюють протягом 1 год і виливають.
2. Пінцетом знімають голку і занурюють у 20 % розчин хлорного вапна, яким заповнена ємкість № 3, витримують 1 год (20 % розчин хлорного вапна, або хлорно-вапняне молочко, готують безпосередньо перед використанням з розрахунку 200 г сухого хлорного вапна і 800 мл проточної води).
3. Шприц у розібраному вигляді кладуть у ємкість № 2 з 3 % розчином хлораміну і витримують 1 год. Промивають шприци й голки проточною водою. Висушують.
Утилізує шприци й голки відповідальна особа за наказом головного лікаря.
Дезінфекція одноразових інфузійних систем
Систему заповнюють 3% розчином хлораміну, занурюють у дезінфекційний розчин на 1 год, звіль-няють від дезінфекційного розчину, промивають проточною водою, розрізають на частини, утилізують.
Дезінфекція, передстерилізаційне оброблення, стерилізація катетерів, зондів
Дезінфекція
I варіант
1. В ємкості № 1 промивають катетери, зонди у водопровідній воді, промивають внутрішній канал за допомогою шприца, змивні води кип´ятять протягом 30 хв, потім виливають.
2. В ємкості № 2 у дистильованій воді кип´ятять катетери, зонди.
Передстерилізаційне оброблення — замочують у мийному розчині за температури 40 °С на 15 хв, промивають ззовні, внутрішній канал за допомогою шприца, обполіскують водопровідною водою, потім дистильованою водою, висушують.
Стерилізація паровим методом, тиск пари — 1,1 атм, температура — 120 °С, експозиція — 45 хв.
II варіант
Ємкість № 1. Заповнюють внутрішній канал дезінфекційним розчином, занурюють в дезінфекційний розчин на 1 год, промивають проточною водою.
Передстерилізаційне очищення — проводять додаткову дезінфекцію кип´ятінням у дистильованій воді протягом 30 хв або за необхідності стерилізацію паровим методом. Тиск пари — 1,1 атм, температура — 120 °С, експозиція — 45 хв.
Дезінфекція та стерилізація пінцетів, шпателів, дзеркал металевих, корнцангів, затискувачів та металевих зондів
Дезінфекція
I варіант
1. В ємкості № 1 промивають інструменти у воді, воду кип´ятять протягом 30 хв і виливають.
2. В ємкості № 2 дезінфікують кип´ятінням у дистильованій воді протягом 30 хв.
3. В ємкості № 3 проводять передстерилізаційне очищення. Стерилізація в автоклаві: тиск пари — 2 атм, температура — 132 °С, експозиція — 20 хв; у сухожаровій шафі: температура — 180 °С, експозиція — 60 хв.
II варіант
Дезінфікують у 3 % розчині хлораміну — 60 хв, промивають проточною водою.
Передстерилізаційне очищення.
Стерилізація (див. І варіант)
Дезінфекція наконечників для клізм
1. В ємкості № 1 промивають наконечники 3 % розчином хлораміну. Розчин витримують 1 год і виливають.
2. В ємкості № 2 занурюють наконечники на 1 год у 3 % розчин хлораміну, ополіскують проточною водою.
Передстерилізаційне очищення.
Кип´ятіння у дистильованій воді протягом 30 хв або автоклавування: тиск пари — 0,5 атм, температура — 110 °С, експозиція — 20 хв.
Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами
1. Підкладні судна та сечоприймачі звільняють від вмісту, промивають ретельно теплою водою та дезінфікують у спеціальних промаркірованих ємкостях у 3 % розчині хлораміну протягом 1 год, після чого ополіскують і просушують.
2. Грілки, пузирі для льоду, підкладні гумові круги двічі протирають полотниною, зволоженою 3 % розчином хлораміну з інтервалом 15 хв, прополіскують і висушують.
3. За наявності мокротиння хворий повинен випльовувати його в індивідуальну плювальницю з корком, ⅓ об´єму якої слід заповнити 3 % розчином хлораміну або 6 % розчином пероксиду водню.
Не рідше ніж 1 раз на добу мокротиння з плювальниці виливають, а плювальницю промивають гарячою водою та кип´ятять у 2 % розчині натрію гідрокарбонату протягом 15 хв.
4. Після виписування хворого тапочки протирають тампоном, зволоженим 25 % розчином формаліну або 40 % розчином оцтової кислоти, укладають на 3 год у поліетиленовий пакет, який щільно зав´язують, потім виймають тапочки та провітрюють до зникнення запаху.