Банківське право

Банківські операції

Правове регулювання депозитних операцій

У банківській практиці США є ряд специфічних банківських рахунків. Для здійснення угод гроші переказують з так званих трансакційних рахунків (transactions accounts),які включають у себе депозити до запитання (demand deposes) та інші чекові депозити (checldng accounts).

Одним з найцікавіших різновидів рахунків у США є рахунки НАУ (NOW - negotiable orders of withdrawal account) — спеціальний вид рахунків,на які приносять процентний дохід і на які можна виписувати чеки. З 1981 року всі штати дозволили ведення цих або еквівалентних до них рахунків. Нефінансовим корпораціям ведення цих рахунків не дозволяється. Важливо, що така прогалина стосовно фінансових корпорацій, компенсується за рахунок операцій РЕПО (RP- repuchase agreement at a commerdal bank) — одноденних угод з купівлі і зворотнього продажу в комерційному банку. Це передбачає продаж банком своїм клієнтам цінних паперів Державного казначейства чи Федерального агентства,з їх подальшим викупом за вищою ціною, яка вже включає нараховані проценти.

Рахунки автоматичного перерахування коштів (АТБ Automatic-transfer-system account) — це комбінація вкладного рахунку, за яким депозитна установа виплачує процент на залишок,і одночасно чекового рахунку,на який процент не нараховується. Як правило вкладник підтримує на чековому рахунку невеликий залишок, але він вільно виписує чеки, і як тільки на чековому рахунку є від’ємний баланс, депозитна установа автоматично переводить на нього необхідну суму із вкладного рахунку, за яким виплачується процент як за депозитним рахунком.

Правові засади здійснення кредитної діяльності в США

Одними із найтиповіших банківських операцій є кредитні операції.

У США основним, критерієм, класифікації кредитів є напрями кредитування: торгівельно-індустріальні позики (commercial and industrial loans); іпотека (real estate loans); споживчий кредит (consumer loans).

Активні операції банків характеризуються високим ступенем, ризику. Відтак, регулювання кредитної діяльності банків повинно передбачати певні обмеження,що забезпечать надійність і стабільність банків. Принципи кредитування носять загальний характер і не відрізняються у різних країнах. Спільними рисами правового регулювання характеризуються також обмеження у сфері кредитування: вимоги щодо застави; умови надання кредитів пов’язаним, особам (insider),афілійованим особам (bank affiliate transactions). Згідно американського законодавства,в інтересах захисту капіталу банків,акціонерів і вкладників,передбачаються обмеження суми кредиту, яка може бути надана одному позичальнику. Розмір кредиту одному позичальнику не може перевищувати 15% капіталу і резерву банку. Якщо ж сума кредиту перевищує ліміт кредиту на одного позичальника, то його частина може надаватись іншим, банком, при цьому прибуток буде розділено між ними.