• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Банківське право

Принципи здійснення банківського нагляду в США

Всі банки та фінансові установи в США є об’єктом банківського нагляду. Особливості структури банківської системи США обумовили специфіку організації і здійснення банківського нагляду в США, що проявляється у розгалуженості його системи (нагляд федеральних органів та нагляд уряду штату). І навіть при чіткому розмежуванні їх контрольних повноважень відслідковується дублювання в механізмі їх реалізації. Контрольно-наглядовими повноваженнями у сфері банківської діяльності наділені такі органи:

• Управління контролера грошового обігу здійснює видачу чартерів, контроль і оцінку діяльності національних банків.
• Федеральна резервна система має право контролювати всі національні банки,а також банки штатів,які є її членами.
• Федеральна корпорація страхування депозитів здійснює контроль практично за всіма національними банками та іншими банками, які застраховані в ній, а таких — більшість.
• Органи банківського нагляду штатів.

Основним принципом розмежування компетенції у сфері здійснення банківського нагляду в США є “походження” чартеру (ліцензії). Так кожен федеральний орган банківського нагляду може провести свою перевірку національних банків. Тобто, контрольно-наглядові повноваження трьох органів перетинаються на одному об’єкті нагляду. Проте,існує певне функціональне розмежування їх контрольно-наглядової компетенції. Згідно Закону “Про національний банк” 1864 року, Рада керуючих федерального резерву щонайменше один раз на рік призначає інспекторську перевірку кожного банку федерального резерву, яку проводить Рада керуючих за наявності спільної заяви десяти банків — членів банку федерального резерву. Членство банків штатів у банку федерального резерву зобов’язує їх дотримуватись умов щодо перевірки документів Ради, керуючих, та, Ради, директорів, відповідного, банку, федерального резерву. Крім цього, кожен банк федерального резерву може, за згодою Голови федерального резерву чи Ради керуючих системою федерального резерву, призначати проведення спеціальних інспекцій банків-членів у своєму окрузі.

Діяльність банків, що одержали чартер від уряду штату, підконтрольна виключно одному органу — органу банківського нагляду штату.

Контролер, грошового, обігу, за, згодою, казначея, США, призначає інспекторів для проведення інспекцій національних банків. Інспекція національних банків проводиться два рази на рік. Інспектор Міністерства фінансів наділений широкими контрольно-наглядовими повноваженнями. Якщо національний банк не виконає рекомендацій контролера грошового обігу, то на 120 день після офіційного повідомлення посадова особа Міністерства фінансів має право на публікацію у своєму звіті результатів інспекції. За 90 днів до публікації робиться ще одне повідомлення національному банку чи контролюючому його банку.

Безпосередньо банківський нагляд здійснюється за системою CAMEL (міжнародна система оцінки банків),у якій становище банку оцінюється на основі п’яти аспектів: капіталу,активів,управління,доходів і ліквідності з додатковою суб’єктивною оцінкою ревізора. За кожним аспектом проставляють бали: починаючи з “1” (найвищий бал) — і закінчуючи “5” (незадовільний фінансовий стан). Таку ж систему оцінки фінансової спроможності банків запроваджено і в Україні.