Банківське право

Поняття та види банків у США

Національні банки.
Банки штатів.

Система і види банків у США теж мають свої характерні особливості. Згідно банківського законодавства США,а саме Закону 1863 року (National Banking Ал),дозвіл на здійснення банківських операцій — чартер,видає федеральний уряд. Відтоді банки, які одержали чартер від федерального уряду,стали називатись національними банками (National bank),а банки, які одержали чартер від уряду штату — банками штатів (State-chartered bank). Таке співіснування національних банків і банків штатів створило систему подвійного підпорядкування, що обумовила особливості організаційної структури банків,спектр здійснення банківських операцій, банківського нагляду тощо. Оскільки банківське законодавство США передбачає регулювання на федеральному рівні і на рівні окремого штату, то,відповідно,одержання чартеру від федерального уряду має свої переваги, якщо законодавство штату є жорсткішим. Від 1900 до 1908 року було створено 3046 нових національних банків. З них 2/3 — банків з капіталом сумою менше ніж 50000 доларів. Державні ліцензійні стандарти також були спрощені, і кількість національних банків зросла протягом 19061912 років до18 тисяч.

Національні банки є банківськими установами федерального уряду. Часто суди йдуть за принципом, що на національні банки не поширюються закони чи інструкції штату, які суперечать закону про національний банк чи іншим, федеральним законам. Проте, всі питання пов’язані з договорами і поточною діяльністю, регулюються законами штату. Всі національні банки будь-якого штату повинні бути членами ФРС. Зареєстровані в штатах комерційні банки можуть стати членами ФРС. Членство набувається шляхом підписки на акції Федерального резервного банку в окрузі, де розташований банк-заявник. Клопотання про прийняття в члени подається у місцевий Федеральний резервний банк під час реєстраційних процедур. ФРС схвалює клопотання,і воно вступає в силу,коли банк одержує право здійснювати банківську діяльність. Згодом національний банк повинен набути акції місцевого федерального резервного банку,на загальну суму не меншу 6% суми капіталу банку і реінвестицій капіталу. Національні банки, які, здійснюють, залучення, вкладів, підпадають, під, федеральне страхування вкладів. Банки-члени беруть участь в обранні більшості директорів Федерального резервного банку; їм надаються пільги, зокрема позики у федерального резерву. Проте, вони є підзвітними та підконтрольними ФРС і повинні дотримуватись вимог щодо капіталу.

Національні, банки, здійснюють, всі, функції, що, поглинаються комерційною банківською діяльністю, такі як: надання кредитів, залучення вкладів, ведення рахунків і проведення розрахункових операцій,інвестування, трастові операції,володіння нерухомістю,створення філіалів і управління ними, надання, забезпечених, нерухомістю, позик, операції, з, цінними паперами.

Комерційні банки

Загальна характеристика комерційних банків у США виводить ще один критерій їх класифікації — за членством в ФРС.

Комерційний банк, який звернувся з клопотанням про прийом до ФРС і допущений до такого членства, набуває статусу банка-члена ФРС.

Згідно, закону, всі, національні, банки, повинні, вступати, до, ФРС обов’язково,а банки штатів — за бажанням,за умов додержання встановлених Федеральною резервною системою вимог. У зв’язку з цим, слід зазначити, що у 1980 році Конгрес США прийняв Закон “Про дерегулювання депозитних установ і контроль за грошовим, обігом”. Цей закон передбачав єдині вимоги до обов’язкових резервів всіх депозитних установ, а відтак скасував основну відмінність між банками-членами і банками-нечленами ФРС. Закон зобов’язує Федеральні резервні банки стягувати плату з банків за здійснення операцій з чекового клірингу,за послуги,пов’язані з обігом валюти і монет, переказ грошей, послуги з відповідального зберігання та ін. Крім цього,закон дає право всім депозитним установам одержувати позики в Федеральних резервних банках. Таким чином, названий закон не залишив стимулу і причин для банків залишатись поза межами ФРС. До того ж під юрисдикцію цього закону попадають не лише банки,а й закону попадають не лише банки,а й фінансові установи: ощадні банки, кредитні спілки, агентські контори і відділення іноземних банків, позикоощадні асоціації та ін.