• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Банківське право

Правове регулювання здійснення розрахунків в іноземній валюті

Використання іноземної валюти як засобу платежу — це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об’єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.

Згідно ст. 7 Декрету “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, у розрахунках між резидентами і нерезидентами, в межах торговельного обороту, як засіб платежу може використовується іноземна валюта. Проте, такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Правове регулювання розрахунків в іноземній валюті здійснюється у відповідності до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Перш за все необхідно звернути увагу на те, що виручка в іноземній валюті неодмінно повинна зараховуватись на валютні рахунки одержувачів коштів. При цьому,закон встановлює строки зарахування валютної виручки, залежно від виду здійсненої операції. Наприклад, виручка, що надходить у терміни виплати заборгованостей зазначені в контрактах, але не пізніше 90 днів від, дати митного оформлення або підписання акту,що засвідчує виконання робіт, надання послуг тощо. Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентами, зобов’язані здійснювати перерахування таких сум. протягом 5 робочих днів з моменту зарахування на валютні рахунки резидентів та інше.

Закон передбачає також і відповідальність за порушення строків перерахування, а саме пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,3 % від, суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставлено´! продукції). Проте,якщо судові органи прийняли позовну заяву резидента про стягнення заборгованості з нерезидента,— пеня за цей період не сплачується. А у випадку припинення провадження у справі чи залишення позову без розгляду тощо — пеня сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.