• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Банківське право

Торгівля, купівля-продаж, обмін іноземної валюти на території України

Торгівля, іноземною, валютою, на, території, України, резидентами, і нерезидентами — юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію НБУ на торгівлю іноземною валютою виключно на міжбанківському валютному ринку України. Слід зазначити, що операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб’єктам, цього ринку, до яких належать;

• Національний банк України;
• уповноважені банки (що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями);
• уповноважені фінансові установи (що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями).

Порядок та умови торгівлі на міжбанківському валютному ринку визначаються Постановою Правління НБУ № 127 від 18 березня 1999 р. Про, затвердження, Правил, здійснення, операцій, на, міжбанківському валютному ринку України.

Суб’єкти ринку купують іноземну валюту для власних потреб і за дорученням, клієнтів (резидентів і нерезидентів). Операції з купівлі-продажу іноземної валюти за іноземну валюту здійснюються суб’єктами ринку на міжнародних валютних ринках та/або на міжбанківському валютному ринку України.

Яким чином фізичні, особи, можуть здійснювати купівлю-продаж, обмін іноземної валюти ?

Для забезпечення валютного обслуговування фізичних осіб резидентів і нерезидентів уповноважені банками та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України, а також інші юридичні особи-резиденти,що уклали агентську угоду з уповноваженим банком,організовуються пункти обміну іноземної валюти. їх правове положення визначено “Положенням, про пункти обміну іноземної валюти,затвердженим Постановою Правління Національного банку України № 12”9 від 7 липня 1994 р.

Пункти обміну іноземної валюти здійснюють операції купівлі іноземної валюти у фізичних осіб — резидентів та нерезидентів, продажу іноземної валюти фізичним, особам. — резидентам та зворотного обміну національної валюти на іноземну валюту фізичним особам — нерезидентам згідно з встановленими нормами та правилами. Не допускається відмова у здійсненні валютно-обмінних операцій пунктом, обміну іноземної валюти за наявності коштів для здійснення цих операцій. Курси купівлі та продажу готівкової іноземної валюти в обмінних пунктах і банківських касах протягом дня зміні не підлягають.

Режим, роботи обмінного пункту встановлює банк чи установа, якою відкрито пункт. У прикордонних зонах, аеропортах, морських та річкових вокзалах обмінні пункти повинні працювати не менше ніж 20 годин на добу, а режим роботи обмінних пунктів, розташованих в інших містах, погоджується з адміністрацією установи, на території якої вони відкриті, але не менше ніж; 8 годин на добу щоденно.

Для обмінного пункту банк; встановлює ліміт авансу в національній та іноземній валютах у розмірі,який забезпечує роботу пункту протягом, дня. Банк організовує роботу щодо забезпечення дотримання пунктами ліміту грошового авансу. Обмінні пункти мають право утримувати у своїй касі залишок розмінних купюр у розмірі до 200 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом, встановленим Національним, банком. України. Щоденно,у встановленому банком, порядку, касир> обмінного пункту здає в касу уповноваженого банку залишок; іноземної і національної валюти,який перевищує ліміт, необхідний для роботи обмінного пункту з одночасним здійсненням відповідних бухгалтерських записів.

Фізичній особі-нерезиденту, що здійснює обмін іноземної валюти, касиром пункту обміну надається довідка за формою N 377, яка є бланком, суворої звітності. У разі невикористання чи неповного використання коштів, які одержані в обмінному пункті при обміні іноземної валюти, фізична особа-нерезидент має право провести зворотній обмін при представленні першого примірника довідки за формою N 377 про обмін іноземної валюти в будь-якому пункті України. Сума зворотного обміну не може перевищувати розмір обміну, який вказано в довідці обмінного пункту. Видачу довідок про обмін фізичним особам-резидентам і нерезидентам іноземної валюти на

про обмін фізичним, особам-резидентам і нерезидентам іноземної валюти на гривні, які надають право резидентам і нерезидентам вивозити товар з України без сплати мита, здійснюють тільки уповноважені банки і їх філії.

У разі порушення правил здійснення операцій купівлі та продажу іноземної валюти власними обмінними пунктами та пунктами-агентами банку (недотримання розміру маржа, а також одностороннього здійснення тільки купівлі або продажу іноземної валюти), уповноважений банк позбавляється ліцензії Національного банку України на право здійснення операцій купівлі та продажу іноземної валюти. Підставою для позбавлення ліцензії може бути акт перевірки обмінного пункту,здійсненої уповноваженим органом.