Банківське право
Правове регулювання факторингових операцій
Згідно Закону України “Про банки і банківську діяльність”,придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг), є одним із видів кредитних операцій.
Факторинг (від англ. factor — посередник) — це специфічний різновид короткострокового кредитування і посередницької діяльності, який включає в себе:
1) стягнення (інкасування) дебіторської заборгованості покупця;
2) надання покупцю короткострокового кредиту;
3) звільнення продавця від кредитних ризиків операцій.
Метою факторингу є одержання коштів негайно,або в термін, визначений договором. В результаті, продавець не залежить від платоспроможності покупця. Банк укладає договір з покупцем про гарантування його платежів у випадку виникнення фінансових труднощів або з продавцем, і покупцем — про переуступку несплачених в строк платіжних документів.