Банківське право

Поняття кредитних відносин та їх правові форми. Принципи кредиту

Кредит (від лат. credite — позика, борг; credere — довіряти) — це надання банком чи кредитною установою відповідної суми коштів позичальнику, в розмірі і на умовах, передбачених в кредитному договорі. У свою чергу, позичальник зобов’язується повернути позичену суму і сплатити відсотки за нею. Позикодавцем може виступати банк, або кредитна установа, а предметом, позики є виключно гроші.

За своєю формою, кредитні відносини — це фінансові відносини між кредитором, і позичальником, пов’язані із рухом грошових фондів, з метою збільшення (приросту) їх вартості. Зміст кредиту полягає в акумуляції тимчасово вільних грошових коштів одного суб’єкта і передачі їх за встановлену плату в тимчасове користування іншій особі.

За законом “Про банки і банківську діяльність” кредитними вважаються операції,з,приводу:

1) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

2) організації купівлі-продажу цінних паперів за дорученням, клієнтів;

3) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;

4) надання гарантій,поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

5) придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

6) лізингу.

Ці операції здійснюються на підставі ліцензії НБУ.

Кредитні операції банків є одним, з найвагоміших джерел одержання доходу,але,разом з тим,і найризикованішими. Тому чітке правове регулювання кредитних операцій є абсолютно необхідним. Законодавчі основи і принципи кредитних операцій закладено в Законі “Про банки і банківську діяльність”. Та разом, з тим,об’єктивно існує потреба прийняття Закону “Про кредитування”.

Закону “Про кредитування”. На сьогоднішній день безпосередньо порядок надання кредитів визначено в Положенні “Про кредитування” та ряді нормативно-правових актів НБУ.

Кредитні відносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором, і позичальником, тільки у письмовій формі, які визначають взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін. Кредитний договір передбачає обов’язок кредитодавця надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах передбачених в договорі,а позичальник зобов’язується повернути його у строк з відповідною платою за використання.

Принципи кредиту.

  • Принцип забезпеченості — передбачає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.
  • Принцип повернення, строковості, платності.
  • Принцип цільового використання позичених коштів.
  • Принцип додержання вимог щодо концентрації ризиків банку.
  • Перевірка платоспроможності позичальника.