Банківське право
Відповідальність за порушення виконання грошових зобов`язань
Всі учасники відносин у сфері безготівкових розрахунків діють згідно встановлених правил. Проте слід пам’ятати, що коло суб’єктів тут є дуже широким,і відносини, що виникають між; ними,складають комплекс приватних та публічно-правових відносин. Йдеться про відносини між суб’єктами господарювання при проведенні розрахунків між; платниками і одержувачами коштів та банківськими установами, що їх обслуговують і виступають в ролі фінансових посередників. Це також; відносини з перерахування сум. податків, зборів,обов’язкових платежів,штрафних та фінансових санкцій,сум податкового кредиту,де суб’єктами виступають також; установи суду та органи державної виконавчої влади.
Майнова відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов’язання, тобто зобов’язання в силу якого боржник; зобов’язаний сплатити певну грошову суму за будь-якою цивільно-правовою угодою, настає відповідно до закону чи договору у вигляді неустойки (штрафу, пені). Крім того,згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний відшкодувати кредитору завдані цим збитки.
Моментом, виконання грошового зобов’язання є дата списання коштів з рахунку платника.
Згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто у договорі (про поставку, купівлю-продаж,виконання робіт,надання послуг).
Щодо розміру пені,яка сплачується банком на користь одержувача коштів у разі затримки їх зарахування на рахунок клієнта, то це повинно бути передбачено угодою про проведення касово-розрахункових операцій. Цим же Законом, передбачено, що визначена в договорі пеня не може бути вище подвійного розміру облікової ставки НБУ,що діяла у період,за який стягується пеня. Проте,цей принцип не поширюється на порядок; нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків та інших платежів до бюджету.
Так; дещо інакше визначається відповідальність обслуговуючого банку — відправника коштів та відправника коштів за перевищення нормативного строку проходження платежів при сплаті пені, нарахованої державним податковим, органом, на суму податкового боргу із подальшим, зарахуванням до державного бюджету. Тут встановлено пеню із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ (розмір пені,встановлений для відповідного податку), розрахованої за кожен день прострочення платежу. Така ж санкція накладається за несплату у встановлені строки податків і неподаткових платежів.
За неповідомлення органів державної податкової служби про відкриття або закриття рахунків у банках — накладається штраф від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У випадку невиконання рішення органу державної податкової служби про припинення операцій на рахунках до банків застосовуються фінансові санкції у вигляді стягнення у розмірі перерахованих з порушенням коштів. Така ж санкція передбачена за порушення порядку перерахування виручки від реалізації товарів, робіт, послуг, коштів, повернених депозитів, сум заборгованостей від інших підприємств, гарантів або поручителів на єдиний поточний рахунок.
Якщо у договорі не визначений строк, протягом якого повинно бути виконано грошове зобов’язання?
Згідно статті 165 Цивільного кодексу України,кредитор вправі вимагати виконання,а боржник; вправі провести виконання у будь-який час. При цьому боржник; повинен виконати таке зобов’язання у семиденний строк; з дня пред’явлення вимоги кредитором. Таким, днем, слід вважати дату одержання вимоги боржником. Оскільки названою статтею не визначена форма пред’явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом, надіслання платіжної вимоги-доручення,так і шляхом, звернення до боржника з листом, телеграмою тощо.
Якщо банк платника не виконав зобов’язання щодо списання коштів у день надходження платіжних документів., і в результаті цього кошти надійшли у банк: кредитора, з порушенням встановленого терміну?
В такому випадку, платник має право в примусовому порядку стягнути із банку пеню,у розмірі, передбаченому пунктом 3 Постановою Верховної Ради України від 25 червня 1993 року "Про норматив обігу платіжних документів в Україні"
У разі затримки зарахування коштів на рахунок клієнта з вини банку, з яким укладено угоду про розрахунково-касове обслуговування, банк сплачує пеню в розмірі, визначеному угодою про проведення розрахунково-касових операцій за кожний день прострочки.
Як платник, так і одержувач коштів відповідно до статей 203 та 204 Цивільного кодексу України мають право вимагати від свого банку відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов’язань.