Банківське право
Арешт коштів та зупинення операцій на рахунках у банках
Чинне законодавство України одним, із заходів впливу на правопорушника в сфері здійснення господарської діяльності,фінансових операцій,оподаткування тощо передбачає арешт коштів юридичних та фізичних осіб на банківських рахунках.
Арешт,може,накладатись,виключно,на,підставі:
- рішення (ухвали) суду;
- санкціонованої прокурором постанови слідчого;
- постанови державного виконавця.
Згідно законодавства, арешт, коштів є заходом, забезпечення позову згідно ст.67 Господарського процесуального кодексу та ст. 152 Цивільно-процесуального кодексу. Крім, цього,ст. 29,126 Кримінально-процесуального кодексу передбачають порядок забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які за законом несуть матеріальну відповідальність за його дії. Це належить до повноважень слідчих прокуратури, органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції та прокуратури на стадії попереднього слідства за порушеними кримінальними справами. Закон України «Про виконавче провадження» в ст. 5,50,51 уповноважує державних виконавців накладати арешт на рахунки.
Залежно від, обставин, арешт може накладатись на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, або на конкретний рахунок; на всі кошти, що є на рахунку, або на певну визначену суму.
Заходи щодо здійснення арешту коштів банк виконує негайно після отримання відповідного рішення, постанови тощо.
Якщо на рахунку є необхідна сума,то банк; меморіальним, ордером, списує її з рахунку та резервує на спеціальному рахунку. Якщо додаткових рішень уповноважених органів немає, то банк відновлює проведення операцій за таким рахунком. При недостатності коштів, банк; перераховує наявну суму на спеціальний рахунок та не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє суд (слідчого, державного виконавця) про недостатність коштів. Банк здійснює таке повідомлення, якщо на рахунку взагалі відсутні кошти.
Якщо на рахунок накладено арешт,всі надходження на рахунок відповідача накопичуються на спеціальному рахунку до остаточного вирішення цього питання судом,звільнення з-під арешту або ж накопичення необхідної суми, зазначеної в рішенні чи постанові. Ці кошти забороняється використовувати до отримання рішення про їх стягнення, або ж рішення (постанови) про звільнення з-під арешту. Накопичені кошти використовують для забезпечення позову (конфіскації); будь-які інші перерахування здійснюватись не можуть, за винятком оплати будь-яких платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів,на підставі рішень судів.
Якщо на спеціальному рахунку не накопичено необхідної суми, то банк припиняє виконання доручень платника та розпоряджень стягувача і повертає, не пізніше наступного робочого дня,безпосередньо суду (слідчому,державному виконавцю) без виконання інші рішення (ухвали) суду, постанови слідчого та постанови державного виконавця про накладення арештущо надходитимуть до банку.
Черговість виконання банком вимог щодо арешту коштів на рахунку встановлюється за принципом. їх послідовного надходження.
Звільнення майна з-під арешту здійснюється за постановою органу,що прийняв таке рішення,або за рішенням, суду.
Забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку або зупиняти операції на цих рахунках
Законом “Про банки і банківську діяльність” та рядом законодавчих актів України,передбачено таку специфічну санкцію,як зупинення, (припинення,) операцій на рахунках. Це є досить неоднозначний захід. Загалом,він скерований на виправлення становища, усунення недоліків тощо. Зупинення операцій на рахунках застосовується відповідними компетентними органами на підставі Законів України “Про державне регулювання ринку цінних паперів”, “Про державну податкову службу в Україні”,“Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”,“Про пенсійне забезпечення”,Указу Президента України “Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами”.
Наказом Державної податкової адміністрації №191 від 23 квітня 1998 року було затверджено Положення про зупинення операцій платників податків на рахунках в установах банків,інших фінансово-кредитних установах. Існування цього порядку породжує питання доцільності його як санкції, адже зупиняти операції зарахування коштів немає сенсу ні для клієнта,ні для банку, ні для держави в цілому. Зупинення операції виплати коштів з рахунку теж вимагає застережень, адже необхідно здійснювати платежі до бюджету, цільових фондів, задовольняти претензії, розраховуватись із постачальниками, кредиторами тощо. Проте, в разі невиконання рішення органу податкової служби про припинення операцій на рахунках, до банків застосовується стягнення у розмірі перерахованих з порушенням, цієї вимоги коштів, відповідно до Указу Президента “Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами” №167 від 4 березня 1998 року.
Рахунки, на яких тимчасово припинено операції, не можуть бути закриті,до,моменту,одержання,повідомлення,відповідного,органу,про,відміну такого рішення.