• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Банківське право

Правове регулювання здійснення розрахунків із застосуванням платіжних доручень та платіжних вимог-доручень

Платіжне доручення — розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача.

Платіжне доручення оформляється платником за встановленою чи довільною формою (відповідно до договору) згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів.

Платіжне доручення приймається банком платника до виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки, не враховуючи дня оформлення платіжного доручення. При цьому необхідно пам’ятати, що банк приймає платіжне доручення до виконання тільки за умови, що його сума не перевищує суму,яка є на рахунку платника. При відсутності чи недостатності коштів на рахунку, платіжна вимога приймається банком, лише тоді, якщо це передбачено договором, між банком, і платником.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами:

• за фактично відвантажену/продану продукцію (виконані роботи, надані послуги);
• у порядку попередньої оплати,за умовами передбаченими в договорі;
• для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;
• для перерахування підприємствами сум,які належать фізичним, особам, на їх рахунки в банках (заробітна плата,пенсія,тощо);
• для сплати податків, зборів, обов’язкових платежів до бюджетів, державних цільових фондів.

Якщо здійснення розрахунків через банк неможливі або, наприклад, фізична особа не має рахунку в банку, платник може здійснювати розрахунки з ним. через підприємство поштового зв’язку шляхом перерахування відповідної суми на рахунок з переказних операцій підприємства зв’язку. У такому випадку платник подає до обслуговуючого банку платіжне доручення із реквізитами підприємства поштового зв’язку,з рахунку якого сплачуватимуться перекази їх одержувачам. Зокрема, це можуть бути перекази:

• на ім’я окремих фізичних осіб (пенсії,аліменти,заробітна плата тощо);
• підприємствам — коштів на виплату заробітної плати,для організованого набору працівників,заготівлі сільськогосподарської продукції в тих населених пунктах, де немає банків.

Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ,який складається з двох частин:

• верхньої — вимоги одержувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;
• нижньої — доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним. суми коштів та перерахування її на рахунок одержувача.

Платіжні вимоги - доручення можуть застосовуватись у розрахунках з усіма учасниками безготівкових розрахунків. Верхня частина вимоги-доручення оформляється одержувачем. коштів і передається безпосередньо платнику не менше ніж; у двох примірниках. Якщо платник; погоджується оплатити вимогу-доручення, він заповнює її нижню частину і подає до обслуговуючого банку. При цьому, сума, зазначена в нижній частині повинна відповідати сумі, вказаній одержувачем у верхній частині вимоги-доручення. Вимога-доручення приймається платником, протягом. 20 календарних днів з дати її оформлення одержувачем коштів. Якщо коштів на рахунку недостатньо,платіжна вимога-доручення повертається без виконання. Причини недоплати з’ясовуються безпосередньо між; платником, та одержувачем, коштів.

Платіжна вимога, пред’явлена особою, уповноваженою на примусове списання (стягнення коштів),приймається банком, до виконання незалежно від, наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника і виконується в межах залишку коштів на рахунку. У невиконаній сумі платіжної вимоги в межах залишку коштів на рахунку. У невиконаній сумі платіжної вимоги - повертається стягувачу разом з усіма наданими ним супровідними документами.

Примусове списання коштів з рахунку платника може бути здійснено лише у передбачених законом, випадках, на підставі виконавчих документів, рішень податкових органів та визнаних претензій. Платіжна вимога про примусове списання (стягнення) коштів на підставі виконавчого документа оформляється та подається державним виконавцем,а на списання податкового боргу за рішенням, податкового органу — податковим органом, на підставі визнаної претензії — підприємством-кредитором,при договірному списанні — отримувачем, коштів.

Фізичні та юридичні особи, що укладають між собою договори, передбачають у них право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника за його дорученням. Це право отримувач може використати в разі настання строку платежу, обумовленого в договорі з платником, або прострочення платником цього строку. Право банку на здійснення договірного списання з рахунку платника за його дорученням, обумовлюється у договорі про розрахунково-касове обслуговування, або іншому договорі про надання банківських послуг. Доручення платника банку,який його обслуговує,складається у формі розпорядження про списання коштів зі свого рахунку. Отримувач для здійснення договірного списання оформляє платіжну вимогу і подає її до банку, що обслуговує платника.