Банківське право

Міжнародна кооперація в сфері банківського нагляду

Міжнародна кооперація в сфері банківського регулювання, як визначає Н.Ю. Єрпильова,передбачає наявність принаймні двох механізмів її реалізації: інституційного і нормативного. Інституційний означає створення структурного утворення (органу),а нормативний передбачає видання цілого комплексу нормативних інструментів (документів,актів),які б визначали єдині стандарти банківського регулювання.

Передумовою міжнародного співробітництва в сфері банківського регулювання були банківські кризи в Європі викликані банкрутством, великих банків,зокрема в Німеччині (1974 рік); Італії (1982 рік); Великобританії (1991 рік). У результаті першої банківської кризи,яка супроводжувалась закриттям, іноземних, філій, став, очевидним, взаємозв’язок, національних банківських, систем., Це, призвело, до, створення, органу, міжнародного співробітництва держав у сфері банківського регулювання. Ним став Базельський комітет з банківського нагляду (12 лютого 1975 р.,Базель, Швейцарія). Першим документом Базельського комітету був Конкордат 1975 року,яким проголошувалось розмежування повноважень національних органів банківського нагляду щодо банків, які функціонують на території кількох держав (філії,дочірні банки,спільні банки). Було проголошено спільну компетенцію органів держави походження і держави перебування банку. Нагляд за ліквідністю мали забезпечувати органи держави перебування, платоспроможністю — країни походження.

У 1992 році Базельським комітетом, було прийнято «Мінімальні стандарти нагляду за міжнародними банківськими групами та їх транскордонними установами». Цей документ містить чотири основних положення:

  1. Всі міжнародні банківські групи і міжнародні банки підлягають нагляду з боку органів держави походження, які в достатній мірі здатні проводити консолідований нагляд.
  2. Створення транскордонної банківської установи може бути тільки за умови згоди органів держави перебування і країни походження
  3. Органи держави походження повинні володіти правом на одержання інформації від, транскордонної установи,що функціонує на території держави перебування.
  4. Якщо органи держави перебування виявлять неналежне виконання цих стандартів, то вони можуть застосувати обмеження аж до заборони створення такої установи на своїй території.

Зміст консолідованого нагляду полягає в тому, що нагляд за платоспроможністю філій іноземних банків належить до компетенції органів держави походження,а платоспроможність дочірніх банків є об’єктом нагляду з боку органів держав походження і перебування. Нагляд за платоспроможністю банків у вигляді спільних банків — виключна компетенція органів держави перебування. Ліквідність філій, дочірніх і спільних банків — об’єкт нагляду з боку органів країни перебування.