Банківське право

Заходи впливу, що застосовуються за порушення банківського законодавства

Порядок застосування заходів впливу, передбачених законодавством, розміри фінансових санкцій,що застосовуються до банків та інших юридичних осіб,які охоплює наглядова діяльність Національного банку України,встановлені законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України, зокрема Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, яке затверджено постановою Правління НБУ №369 від 28 серпня 2001 року.

Отож, у разі порушення банками або іншими особами, які можуть, бути об’єктом, перевірки Національного банку України банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи кредиторів банку, Національний банк України,адекватно вчиненому порушенню,має право застосувати відповідні заходи впливу. Заходи впливу застосовуються Національним банком, на підставі:

  • результатів інспекційних (планових та позапланових) перевірок
  • результатів інспекційних (планових та позапланових) перевірок діяльності банків чи їх філій;
  • результатів, аналізу, дотримання, банками, вимог, банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;
  • результатів аудиторських перевірок.

Заходи впливу повинні бути адекватними вчиненому порушенню, з урахуванням: характеру допущених банком, порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку та рівня достатності капіталу; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників. Рішення про застосування заходів впливу можуть бути оскаржені в судовому порядку. Проте,до прийняття відповідного рішення судом, дія застосованих заходів впливу не зупиняється.

Національний банк може застосовувати такі заходи впливу:

  1. Письмове застереження із зазначенням, допущених порушень,а також конкретних заходів і строків, протягом яких необхідно їх вжити. У разі невиконання банком вимог щодо усунення хоча б одного зазначеного порушення в установлені строки, відповідне територіальне управління Національного банку в термін до 5 робочих днів має подати до відповідного структурного підрозділу банківського нагляду у центральному апараті пропозиції щодо застосування інших (жорсткіших) заходів впливу. Якщо банк допустив порушення, для усунення якого потрібно більше ніж два місяці, то до банку має застосовуватися інший захід впливу.
  2. Укладення, письмової угоди. Письмова угода,як захід впливу укладається з банком, який допустив порушення, що впливають на його фінансовий стан, та за умови, що банк має прийнятний план заходів для вирішення виявлених проблем. У письмовій угоді банк письмово визнає свої недоліки в роботі та допущені порушення і подає перелік обґрунтованих заходів,яких зобов’язується вжити, із зазначенням строків їх виконання. Укладення письмової угоди здійснюється за ініціативою банку, який розробив план відповідних заходів щодо усунення проблем, в його діяльності (виявлених Національним банком чи безпосередньо банком) та звернувся до Національного банку з проектом письмової угоди. Якщо банк не ініціював укладення письмової угоди, то в разі потреби її укладення, структурний підрозділ банківського нагляду скеровує до банку лист; з вимогою,за підписом, заступника Голови Національного банку (куратора служби банківського нагляду),або директора Генерального департаменту банківського нагляду, або керівника (його заступника) територіального управління Національного банку, що містить обов’язкові вимоги та умови, які банк зобовязаний включити до письмової угоди, із зазначенням, строку подання проекту письмової угоди Національному банку.
  3. Скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення банку або плану реорганізації банку.
  4. Відповідно до ст. 73 Закону “Про банки і банківську діяльність”, Національний банк може видати розпорядження про зміст заходу впливу до банку-порушника з посиланням, на банківське законодавство чи нормативно-правові акти Національного банку. Розпорядження є обов’язковими до виконання і видаються у формі постанов Правління НБУ, Комісії НБУ або Комісії при територіальному управлінні НБУ, а також у формі постанови за справою про адміністративне правопорушення. Такі розпорядження застосовуються відносно різних порушень і мають наступні форми.
  • Зупинення виплати дивдендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій, формі..
  • Встановлення для банку підвищених економічних нормативів.
  • Підвищення резервів на покриття, можливих, збитків за кредитами та іншими активами.
  • Обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рвнем ризику.
  • Заборони надавати бланкові кредити.
  • Накладення штрафів: на банки відповідно до положень,затверджених Правлінням.

Національного банку України,але у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду; на керівників банків — у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штрафи на керівників та службових осіб банку, фізичних осіб — власників істотної участі накладаються в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також в порядку, передбаченому нормативними актами НБУ: Положенням, про застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства та Положенням про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженим постановою Правління НБУ №563 від 29.12.2001 р. Територіальне управління НБУ протягом, п’яти робочих днів з дня його прийняття (отримання),надсилає рішення із супровідним листом, до банку, в якому міститься розрахунок; суми штрафу та пропозиція до банку-порушника про добровільну сплату нарахованої суми протягом трьох робочих днів, починаючи з наступного дня після отримання банком, цього рішення. Якщо нараховану суму штрафу не буде перераховано банком-порушником у зазначений строк, то штраф стягується через подання відповідним, територіальним, управлінням. НБУ (юридичною службою центрального апарату) позовної заяви до господарського суду.

  • Тимчасової, до усунення порушення, заборони, власнику істотної участів банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону або нормативно-правових актів Національного банку України.
  • Тимчасового, до усунення порушення, відсторонення, посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог законодавства або нормативно-правових актів Національного банку України.
  • Примусової реорганізації банку, в разі істотної загрози платоспроможності банку.
  • Призначення тимчасової адміністрації. Функції тимчасової адміністрації виконує тимчасовий адміністратор — юридична або фізична особа, призначена Національним банком. Тимчасовий адміністратор приступає до роботи без попереднього повідомлення банку негайно після прийняття рішення про його призначення. За своїм статусом, тимчасовий адміністратор прирівнюється до представника НБУ. Термін повноважень тимчасової адміністрації не може перевищувати одного року з дня її призначення. Національний банк України має право продовжувати дію тимчасової адміністрації для системоутворюючих банків на термін до одного року. В окремих випадках, при необхідності прийняття рішення про примусову реорганізацію чи ліквідацію банку, строк повноважень тимчасового адміністратора може бути продовжений до моменту прийняття такого рішення, але не більше як на один рік.

До особи тимчасового адміністратора пред’являють певні вимоги. Згідно чинного законодавства тимчасовим адміністратором, може бути: юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо тимчасової адміністрації та/або ліквідації банків, щодо надання аудиторських, юридичних або консультаційних послуг і має не менше трьох працівників із сертифікатом Національного банку України на право здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку; фізична особа — незалежний експерт (за договором) або службовець Національного банку України. До участі у тимчасовій адміністрації допускаються лише особи,які мають сертифікат Національного банку України на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку, високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, економічну чи юридичну освіту та досвід, необхідний для виконання функцій тимчасового адміністратора. Для керівника досвід, роботи має становити не менше п’яти років, в тому числі на керівних посадах — не менше трьох років. Перед, призначенням на посаду Національний банк повинен переконатись у відсутності конфлікту інтересів.

З дня свого призначення, тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право здійснювати управління банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, або, при необхідності, підготувати банк до продажу чи реорганізації з метою забезпечення інтересів вкладників та кредиторів.

Під, час діяльності тимчасового адміністратора,зокрема на строк підготовки програми санації (продажу) банку,або програми фінансового оздоровлення, для банку створюється особливий режим проведення розрахунків із кредиторами, державою тощо. Зокрема Національний банк; України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк; не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Протягом, дії мораторію:

  • забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, відповідно до законодавства України;
  • не нараховуються неустойка (штраф,пеня),інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків, зборів, обов’язкових платежів.

Згодом, неустойка, штраф, пеня, суми завданих збитків кредиторам сплачуються у розмірах, які існували на момент введення мораторію. Припинення тимчасової адміністрації означає:

1) відновлення повноважень правління, ради та загальних зборів банку — стабілізація,діяльності,банку;

2) набуття повноважень ліквідатором — при прийнятті рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора.

  • Відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку. Цей захід застосовується виключно в таких випадках:

1) якщо було виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію (зокрема, якщо статутний капітал банку на час його державної реєстрації був сформований з непідтверджених джерел,і внаслідок цього були фальсифіковані прогнозні показники діяльності банку,надані Національному банку для отримання банківської ліцензії);

2) якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

3) у разі порушення вимог законодавства, або нормативно-правових актів Національного банку, що спричинило значну втрату активів або доходів і настання неплатоспроможності банку;

4) на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення діяльності банку в правову відповідність до вимог; законодавства;

5) у разі недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

Протягом. 1996-2002 років,рішенням Комісії НБУ з питань банківського нагляду було вилучено з Державного реєстру банків України 59 банків.