• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Банківське право

Правове забезпечення банківського нагляду в Україні

Згідно чинного законодавства,метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку, з приводу безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Банківський нагляд є однією з основних функцій Національного банку України. Одночасно це передбачає повноваження Національного банку щодо усунення порушень у сфері банківської діяльності та застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства.

Правові основи банківського нагляду визначено в Законі України “Про Національний банк України”, Законі України “Про банки і банківську діяльність”,а також; у ряді підзаконних нормативно-правових актів Національного банку України,зокрема Положенні “Про структуру системи банківського нагляду Національного банку України та його повноваження щодо адекватного реагування на порушення в діяльності комерційних банків”; Положенні “Про Комісію з питань нагляду та регулювання банківської діяльності”; Положенні “Про застосування Національним банком. України заходів впливу за порушення банківського законодавства”; Положенні “Про порядок накладення штрафів на керівників банків та інших фінансово-кредитних установ у разі невиконання ними законних вимог Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України” та інші. В контексті визначення правового регулювання банківського нагляду, необхідно вказати на те, що основні принципи дієвого нагляду сформулював у квітні 1997 року Базельський комітет із банківського регулювання. Особливості правової природи актів, що приймаються Базельським комітетом, буде розглянуто у цій главі далі.

Згідно ст. 61 Закону “Про Національний банк; України”,НБУ здійснює свої наглядові та регулятивні функції шляхом реалізації таких повноважень:

• здійснювати всі види перевірок; на місцях банків в Україні (крім перевірок; і ревізій фінансово-господарської діяльності),а також перевірку достовірності інформації, що надається юридичними та фізичними особами при реєстрації банків, та ліцензуванні банківських операцій;
• вимагати від банків проведення загальних зборів акціонерів (учасників) і визначати питання, за якими мають бути прийняті рішення;
• брати участь у роботі зборів акціонерів (учасників) засідань спостережної
• брати участь у роботі зборів акціонерів (учасників) засідань спостережної ради, правління і ревізійної комісії банку з правом дорадчого голосу.

Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні,а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог законодавства щодо здійснення банківської діяльності. Поза цим, наглядова діяльність Національного банку України охоплює: власника істотної участі у банку,якщо Національний банк України вважає, що він не відповідає відповідним вимогам, щодо істотної участі, або негативно впливає на фінансову безпеку і стабільність банку; особу, що придбала істотну участь у банку без письмового дозволу Національного банку України, особа, щодо якої є достовірна інформація про здійснення нею банківської діяльності без банківської ліцензії. Звичайно,спектр владних повноважень НБУ до цих осіб звужується. До них може бути застосовано письмове попередження, або розпорядження щодо тимчасової заборони власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог законодавства.

Кожний банк є об’єктом перевірки на місці інспекторами Національного банку України чи аудиторами, призначеними Національним банком. України. Перевірка банків здійснюється відповідно до плану,затвердженого Національним банком. України. Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік, і про її проведення Національний банк України зобов’язаний повідомити банк не пізніше, ніж за 10 днів до її початку. За наявності обґрунтованих підстав, може бути проведено позапланову перевірку.

У разі розгляду Національним банком. України питань щодо застосування заходів впливу до конкретного банку, для надання пояснень запрошується голова правління (ради директорів) або голова спостережної ради цього банку, за винятком випадків призначення тимчасового адміністратора або відкликання ліцензії банку і призначення ліквідатора. При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк України співпрацює з відповідними органами цих держав.