Банківське право

Ліквідація банку

Згідно чинного законодавства, банк може бути ліквідований:

з ініціативи власників банку;
з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів).

У будь-якому випадку,необхідно одержати згоду/висновок Національного банку.

Ліквідація банку за рішенням його власників.

Банк може бути ліквідований за рішенням загальних зборів учасників банку за умови отримання на це згоди Національного банку.

Національний банк надає згоду на ліквідацію банку, якщо достатньо ліквідаційної маси для задоволення вимог усіх кредиторів і кандидатура голови ліквідаційної комісії та її членів відповідає встановленим, вимогам, а також при відсутності конфлікту інтересів. Кошторис витрат ліквідаційної комісії теж має затверджуватися загальними зборами учасників.

Ліквідація банку з ініціативи НБУ.

Національний банк може відкликати банківську ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку виключно в таких випадках:

якщо було виявлено,що документи,надані для отримання банківської ліцензії,містять недостовірну інформацію (зокрема, якщо статутний капітал банку на час його державної реєстрації був сформований з непідтверджених джерел,і внаслідок цього були фальсифіковані прогнозні показники діяльності банку,надані Національному банку для отримання банківської ліцензії);
якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом, року з дня отримання банківської ліцензії;
у разі порушення вимог закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку, що спричинило значну втрату активів або доходів і настання неплатоспроможності банку;
на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення діяльності банку в правову відповідність до вимог закону про банки та нормативно-правових актів Національного банку;
в разі недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

Станом, на 1 січня 2002 року в стадії ліквідації перебувало 35 банків (18,5% від, загальної кількості),у тому числі 17 із них ліквідуються за рішенням НБУ, 15 — за рішенням господарських судів, 3 — за рішенням зборів акціонерів.

Рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора приймається Правлінням Національного банку та оформляється відповідною постановою. Процедура ліквідації банку має бути завершена не пізніше трьох років з дня прийняття Національним банком, рішення про відкликання банківської ліцензії. Ліквідатор зобов’язаний протягом, трьох днів після його призначення,за рахунок; коштів банку,опублікувати в газеті "Урядовий кур’єр" чи "Голос України",а також може опублікувати в одній з місцевих газет за місцезнаходженням банку, що ліквідовується, повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури, а також вивісити його в кожному відокремленому підрозділі банку.

Для забезпечення виконання ліквідатором своїх повноважень у територіальному управлінні Національного банку відкривається накопичувальний рахунок, на який зараховують кошти банку і надходження на його адресу, з якого проводять розрахунки з кредиторами та оплату витрат ліквідатора. Ліквідатор протягом, трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури здійснює такі заходи щодо задоволення вимог кредиторів:

повертає кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку,що обліковувалися в банку на відповідному позабалансовому рахунку, з повідомленням, про початок; ліквідаційної процедури і про те, що кредитори можуть, надати свої вимоги за зобов’язаннями банку ліквідатору, із зазначенням, строку та адреси для їх надсилання;
визначає, суму, заборгованості, кожному, кредитору, та, відносить вимоги до певної черги погашення;
відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження;
складає перелік заявлених і акцептованих ним. вимог;
повідомляє кредиторів про акцептування вимог;
передає Фонду гарантування вкладів фізичних осіб реєстр вкладників.
щотижня протягом, трьох тижнів публікує оголошення про день і місце,де можна ознайомитися з переліком вимог, та про дату подання цього переліку Національному банку.

Кредитори мають право надіслати ліквідатору свої заперечення щодо визнаних ним. вимог протягом, одного місяця з дня отримання повідомлення.

Кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у певній черговості.

У першу чергу задовольняються:

вимоги кредиторів, забезпечені заставою (сума, що виплачується кредитору,не має перевищувати вартість застави);
вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у випадках, визначених законодавством, про гарантування вкладів фізичних осіб;
виплата вихідної допомоги звільненим, працівникам банку, у тому числі відшкодування кредиту,отриманого з цією метою;
витрати, пов’язані з роботою ліквідатора (у тому числі: на оплату державного мита,на публікацію оголошення про ліквідацію банку,на публікацію в засобах масової інформації про порядок продажу майна банку,на утримання і збереження активів банку,на оплату праці працівників,залучених для здійснення ліквідаційна проведення аудиту);
зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян.

Перераховані витрати відшкодовують після реалізації ліквідатором частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено законом, про банки.

У другу чергу задовольняються:

З вимоги вкладників — фізичних осіб у частині перевищення суми, передбаченої системою гарантування вкладів фізичних осіб, та вимоги, що виникли із зобов’язань банку перед працівниками

У третю чергу задовольняються інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

У разі недостатності коштів,одержаних від, продажу майна банкрута,для повного задоволення всіх вимог; однієї черги вони задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги,ліквідатор не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Вимоги, заявлені після закінчення строку,установленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

У разі невідповідності роботи ліквідатора вимогам, чинного законодавства та умовам договору, Національний банк має право розірвати договір з ліквідатором і призначити нового ліквідатора.

Ліквідатор несе відповідальність за всі свої дії відповідно до договору, укладеного з Національним, банком, та чинного законодавства України. Дії ліквідатора можуть бути оскаржені кредиторами, акціонерами/учасниками банку в судовому порядку.

У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості банку його кредиторам,кошти не підлягають розподілу між; акціонерами (учасниками) до вирішення цих спорів.

Ліквідація банку вважається завершеною, а банк — ліквідованим з часу внесення запису про це до Державного реєстру банків після ухвалення звіту ліквідатора. Після виключення банку з Державного реєстру банків ліквідатор (ліквідаційна комісія) звільняється від будь-яких зобов’язань, пов’язаних з ліквідацією банку.