• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Банківське право

Правове регулювання припинення банків

Банк як юридична особа припиняє свою діяльність у випадках та в порядку, передбаченому чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку,шляхом проведення:

• реорганізації банку;
• реструктуризації банку;
• ліквідації банку.

Реорганізація та реструктуризація банків

Реорганізація та реструктуризація банків здійснюється згідно законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність","Про господарські товариства","Про цінні папери і фондову біржу","Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом","Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності",підзаконних нормативно-правових актів, а також Методичних рекомендацій про порядок реорганізації, реструктуризації комерційних банків, затверджених постановою Правління Національного банку України № 395 від 9.10.2000 р

Банк може реорганізовуватися тільки як юридична особа. Рішення про

Банк може реорганізовуватися тільки як юридична особа. Рішення про реорганізацію банку може бути прийняте вищим, органом банку як за власною ініціативою, так і за вимогою Національного банку України у разі порушення банківського законодавства. Реорганізація банку, що зловживає своїм монопольним, становищем, на ринку,може здійснюватися шляхом, його примусового поділу.

Національний банк України не дає дозволу на реорганізацію банку у разі,якщо є достатні підстави вважати,що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорганізації, не буде відповідати вимогам, щодо економічних нормативів його діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяльності.

Банк,що реорганізовується — це банк,що внаслідок реорганізації передає свої майнові права і зобов’язання банку-правонаступнику (банкам-правонаступникам) за передаточним або роздільним актом (балансом) і припиняє свою діяльність як юридична особа. Крім, цього необхідно пам’ятати, що в разі реорганізації шляхом, виділення, майнові права і зобов’язання передаються банку-правонаступнику частково. З іншого боку, учасником правовідносин з приводу реорганізації є банк-правонаступник — банк, що в результаті реорганізації приймає майнові права і зобов’язання банку (банків).

Реорганізація може здійснюватись різними шляхами.

Виділення — це створення банку — юридичної особи (або кількох банків — юридичних осіб),до якого (яких) за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах переходять майнові права і зобов’язання банку — юридичної особи, що реорганізовується.

Злиття — це припинення діяльності двох (чи кількох) банків як юридичних осіб та передавання за передаточним, балансом усіх майнових прав і зобов’язань банку — юридичній особі, що створений у результаті реорганізації.

Перетворення — це зміна організаційно-правових форм, банку. При перетворенні одного банку на інший,до нового банку переходять усі майнові права і зобов’язання банку, що зазнав перетворення.

Поділ. — це припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передавання за роздільним, актом (балансом) у відповідних частинах усіх його майнових прав і зобов’язань кільком, банкам — юридичним особам, що створені в результаті реорганізації цього банку шляхом поділу.

Приєднання — це припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передавання за передаточним балансом усіх його майнових прав і зобов’язань іншому банку — юридичній особі на правах філії чи без відкриття філії.

Банки, які внаслідок реорганізації шляхом, приєднання, злиття, поділу припиняють, свою, діяльність, як, юридичні, особи, втрачають, ліцензію, на здійснення усіх банківських операцій і виключаються з Реєстру банків. Банк може розпочати реорганізацію після отримання попереднього дозволу Національного банку на проведення реорганізації за погодженням з Антимонопольним комітетом. України.

Органи управління Банку припиняють свою діяльність з моменту виключення банку з Реєстру. Реорганізація вважається завершеною після реєстрації Національним банком, банку-правонаступника (при злитті, поділі, виділенні) або реєстрації змін до установчих документів банку-правонаступника (при приєднанні),а при реорганізації шляхом виділення із зменшенням статутного капіталу банку, що зазнав реорганізації — після реєстрації банку- правонаступника та реєстрації змін до установчих документів.

Реструктуризація банку — це комплекс організаційно-господарських, фінансово-економічних,правових,технічних заходів,спрямованих на покращення фінансового стану, підвищення ліквідності та платоспроможності банку, зокрема шляхом реорганізації банку, повної або часткової зміни власника з переходом боргових зобов’язань до юридичної особи-інвестора, яка не підлягає санації, що сприятиме фінансовому оздоровленню банку та дозволить задовольнити вимоги кредиторів.

Майно, права та зобов’язання з усіма наслідками щодо правонаступництва переходять до банку-правонаступника в день підписання передаточного (роздільного) балансу банку, який реструктуризують.

Для того, щоб банк-правонаступник мав змогу обслуговувати всіх клієнтів банків у повному обсязі,здійснювати роботу щодо стягнення боргів із клієнтів та відповідати за зобов’язаннями перед, його кредиторами,банк-правонаступник має отримати ліцензію Національного банку (у разі приєднання — розширення ліцензії) ,з переліком, банківських операцій у національній та іноземній валюті, не меншим,ніж виконував кожний з банків,не враховуючи при цьому вимоги щодо періоду функціонування банку-правонаступника.

З метою відновлення платоспроможності банку та задоволення вимог кредиторів і вкладників, можливий продаж банку, що ліквідовується, як цілісного комплексу. Продаж (санація) банку здійснюється у порядку, визначеному статтями 14,17,18,19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та главою XII Положення про застосування Національним, банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства.

Фізичні особи, юридичні особи — інвестори, які бажають взяти участь у процедурі санації банку (купити банк) подають ліквідатору (або ліквідаційній комісії) заяву про участь у продажу (санації) банку, що ліквідовується,з письмовим зобов’язанням, про переведення на них боргу. В заяві мають зазначатися умови продажу (санації) банку. До заяви додаються документи, що підтверджують платоспроможність потенційних інвесторів та їх змогу взяти участь у продажу (санації) банку.

План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності банку, умови участі інвесторів у повному задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом, переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати банком-боржником або інвестором, боргу кредиторам, умови реструктуризації статутного капіталу та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов’язань.

Згідно п. 4 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при продажу (санації) банку всі трудові договори (контракти), що укладені до дати продажу (санації) банку, зберігають свою юридичну силу. При цьому права та зобов’язання роботодавця переходять до покупця банку.

Реструктуризація статутного капіталу банку,що ліквідовується, передбачає повну або часткову зміну акціонерів, учасників у його статутному капіталі, на користь інвестора. Умови реструктуризації статутного капіталу банку, що ліквідовується,узгоджуються між його акціонерами (учасниками) та інвестором шляхом, перерозподілу або передавання часток (акцій) у його статутному капіталі інвестору в обмін на погашення боргу цього банку. Між інвестором та акціонерами (учасниками) банку, що ліквідовується, укладається угода про умови реструктуризації статутного капіталу.

План санації вважається схваленим,якщо на засіданні комітету кредиторів таке рішення було підтримано більше як половиною голосів кредиторів — членів комітету кредиторів і обов’язково має бути затверджений Національним банком.

Рішення про припинення діяльності філії банку шляхом реорганізації або ліквідації приймається зборами банку. Витяг із протоколу зборів банку надається правлінню банку та надсилається територіальним, управлінням НБУ за місцезнаходженням філії і банку — юридичної особи, наступного робочого дня після прийняття рішення.

На базі філії діючого банку, яка припинила свою діяльність, можливе відкриття безбалансового відділення (реорганізація філії).