Банківське право

Організаційно-правова структура банку. Правовий статус представництв та філій банку

Організаційно-правова структура банку передбачає розподіл функцій та повноважень між; органами управління банку, виконавчим органом, та органом контролю за фінансово-господарською діяльністю банку. Загалом, така схема притаманна організації господарського товариства.

Правові засади організації управління банком, передбачені в гл.7 Закону України “Про банки і банківську діяльність”. Разом з тим,надзвичайно важливе значення мають статутні правові джерела банку (статут банку,

положення про раду банку),в яких визначаються розподіл повноважень між органами управління банку, порядок делегування повноважень загальних зборів учасників банку спостережній раді банку, тощо.

Отже органами управління банку є:

загальні збори учасників банку;
спостережна рада банку;
правління (рада директорів) банку.

Органами контролю банку є ревізійна комісія та внутрішній аудит банку.

Вищим, органом управління банку є загальні збори учасників. До виключних повноважень, загальних зборів належать:

1) визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження звітів про їх виконання;

2) внесення змін та доповнень до статуту банку;

3) зміни розміру статутного капіталу банку;

4) призначення та звільнення голів та членів спостережної ради банку, ревізійної комісії;

5) затвердження річних результатів діяльності банку, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів та висновків ревізійної комісії та зовнішнього аудитора;

6) розподіл прибутку;

7) припинення діяльності банку, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу.

Спостережна рада, банку обирається загальними зборами учасників з числа учасників банку або їх представників. Члени спостережної ради банку не можуть входити до складу правління (ради директорів) банку, ревізійної комісії банку.

Спостережна рада банку здійснює такі функції:

1) призначає і звільняє голову та членів правління (ради директорів) банку;

2) контролює діяльність правління (ради директорів) банку;

3) визначає зовнішнього аудитора;

4) встановлює порядок; проведення ревізій та контролю за фінансово-господарською діяльністю банку;

5) приймає рішення щодо покриття збитків;

6) приймає рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, філій і представництв банку, затвердження їх статутів і положень;

7) затверджує умови оплати праці та матеріального стимулювання членів правління банку;

8) готує пропозиції щодо питань, які виносяться на загальні збори учасників;

9) здійснює інші повноваження, делеговані загальними зборами учасників банку.

Органом, що здійснює управління поточною діяльністю банку є його виконавчий орган — правління (рада директорів) банку. Правління очолює голова правління (ради директорів) і керує його роботою та представляє банк. Правління підзвітне загальним зборам, учасників та спостережній раді. Крім, того, правління несе відповідальність за ефективність роботи банку.

Фінансово-контрольним органом банку є ревізійна комісія. Ревізійна комісія обирається загальними зборами учасників банку з числа учасників або їх представників і підзвітна загальним, зборам, учасників банку. Засідання ревізійної комісії проводяться за необхідністю, але не рідше одного разу на рік.

Основні повноваження ревізійної комісії:

1) контроль за дотриманням банком законодавства України і нормативно-правових актів Національного банку України;

2) розгляд звітів внутрішніх і зовнішніх аудиторів та підготовка відповідних пропозицій загальним зборам учасників;

3) внесення на загальні збори учасників або спостережній раді банку пропозиції щодо будь-яких питань, віднесених до компетенції ревізійної комісії, які стосуються фінансової безпеки і стабільності банку та захисту інтересів клієнтів.

Останнім часом, банківське законодавство передбачає вимогу щодо створення структурного підрозділу банку — органу оперативного контролю правління (ради директорів) — внутрішнього аудиту. На початку свого становлення цей інститут носив рекомендаційний характер для банків. Вимога щодо створення такої служби у кожному банку була вперше зафіксована в розробленому Європейським Союзом регламенті 97-02 щодо посилення внутрішнього аудиту в банках країн-членів ЄС від 1.10.1997 р. В Україні ж Постановою Правління НБУ №114 від 20.03.1998 р. було передбачено необхідність створення служби внутрішнього аудиту в діючих банках,а для новостворених банків це стало необхідною умовою для одержання ліцензії на право здійснення банківських операцій.

Служба внутрішнього аудиту підпорядковується правлінню (раді директорів) банку та звітує перед, ним,діє на підставі положення,затвердженого правлінням (радою директорів). Працівники служби мають право: на ознайомлення з усією документацією банку; на нагляд за діяльністю будь-якого підрозділу банку; вимагати письмові пояснення від окремих посадових осіб банку щодо виявлених недоліків у роботі. Служба внутрішнього аудиту не несе відповідальності і не має владних повноважень щодо операцій,за якими вона здійснює аудит, а відповідає за обсяги та достовірність звітів, які подають правлінню (раді директорів) щодо питань,віднесених законом, до її компетенції.

Банк створює постійно діючий підрозділ з питань аналізу та управління ризиками. Для забезпечення додаткових заходів з метою управління ризиками банки створюють постійно діючі комітети, зокрема: кредитний комітет; комітет з питань управління активами та пасивами, який приймає рішення щодо політики відсоткової маржі, розглядає питання відповідності строковості активів та пасивів і надає відповідним підрозділам банку рекомендації щодо усунення розбіжностей у часі, якщо такі виникають; тарифний комітет, який усунення розбіжностей у часі,якщо такі виникають; тарифний комітет,який щомісячно аналізує співвідношення собівартості послуг та ринкової конкурентоспроможності діючих тарифів, відповідає за політику банку з питань операційних доходів.

Які посадові особи належать до керівництва банком?

Керівниками банку є:

голова, його заступники та члени ради банку;
голова, його заступники та члени правління (ради директорів);
головний бухгалтер, його заступник;
керівники відокремлених структурних підрозділів банку.

Хто може бути керівником банку ?

Керівником, банку може бути дієздатна фізична особа, до якої чинним законодавством України пред’являються такі вимоги:

наявність вищої економічної, юридичної освіти чи освіти у галузі управління, залежно від займаної посади (ця вимога не застосовується до членів спостережної ради банку);
стаж; роботи у банківській системі за відповідним, фахом, не менше трьох років (ця вимога не застосовується до членів спостережної ради банку);
бездоганна ділова репутація.

Голова правління (ради директорів) банку та головний бухгалтер повинні мати попередній досвід керівної роботи у банках.

Незважаючи на те, що банк; є самостійним суб’єктом, господарювання, голова правління (ради директорів) та головний бухгалтер заступають на посаду після надання письмової згоди на це Національним банком. України. У нормативному порядку визначається процедура проходження співбесіди в НБУ та порядок подання і оформлення відповідних документів.

Якщо на керівні посади призначають іноземних громадян, рішення про погодження рекомендованої засновниками кандидатури Національний банк приймає з урахуванням поданих документів (їх копій, засвідчених у встановленому порядку),які підтверджують, наявність економічної освіти (не нижче ступеня магістра), стажу роботи на керівних посадах у банківській системі за відповідним, фахом, не менше трьох років, також — з урахуванням інформації Центрального банку або іншого органу відповідної держави, що здійснює контроль за діяльністю банків,або банку,у якому працював кандидат, про відсутність у його роботі правопорушень. Крім, того,уповноважена особа має подати до Національного банку документи, що підтверджують законність перебування таких іноземних громадян на території України, а у випадках, передбачених чинним, законодавством. України,— дозвіл на працевлаштування.

Хто не може бути керівником банку ?

Керівниками банку не можуть бути особи,зазначені в частині третій ст. 23 Закону України "Про господарські товариства",а саме: члени виборних органів громадських організацій, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, господарського суду, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які

суду, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю товариства (банку). Особи, яким, суд, заборонив займатись певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами відповідних товариств. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть займати у товариствах керівні посади і посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю.

Не можуть також бути призначені на керівні посади в банках особи, які не мають бездоганної ділової репутації, професійні та управлінські здібності яких не відповідають вимогам закону, в тому числі:

які не виконали зобов’язань з оплати боргу щодо будь-якого банку, або іншої фізичної чи юридичної особи;
незаконні дії яких у минулому призвели до банкрутства або ліквідації банку чи іншої юридичної особи;
які були головою спостережної ради та правління (ради директорів), головним, бухгалтером, банку, щодо якого прийнято рішення про банкрутство або ліквідацію;
які перебувають у родинних зв’язках із членами спостережної ради банку (батьки,діти,рідні брати та сестри,подружжя);
які були звільнені за вимогою Національного банку або притягалися до кримінальної відповідальності.

Що таке відокремлені структурні підрозділи банку ?

Що таке філія банку та представництво банку? Які відмінності у їх правовому статусі?

З метою оперативного кредитно-розрахункового обслуговування клієнтів, банк може організовувати філії, відділення та представництва банку в територіально віддалених від банку районах, регіонах і навіть на території інших держав.

Філії банку діють від імені банку, на підставі положення про філію. Філія банку — це структурно відокремлений підрозділ банку, який має право здійснювати банківські та інші операції, передбачені положенням, про філію, на підставі дозволу,наданого банком,у межах отриманої банком, банківської ліцензії та письмового дозволу, за винятком, операцій, для проведення та обліку яких у філії немає належних умов (відповідного програмного забезпечення і приміщення,спеціального профільного банківського обладнання, комп’ютерної техніки, комунікаційних засобів, спеціалістів відповідної кваліфікації тощо),або якщо філії не мають права їх здійснювати згідно з вимогами чинного законодавства. Керівник філії банку діє на підставі довіреності, виданої банком

Реєстрація філій банків здійснюється за рішенням територіального управління НБУ за місцезнаходженням філії,на підставі згоди територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку — юридичної особи, або Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку (щодо банків,кореспондентський рахунок; яких відкрито в Операційному управлінні НБУ). Національний банк може відмовити у наданні згоди на відкриття філії, якщо:

подані документи не відповідають вимогам чинних законодавчих актів України і нормативно-правових актів Національного банку;
технічний стан приміщення філії, її обладнання та організація охорони не відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі у банку чи філії відсутні технічні та інші належні умови;
запропоновані кандидатури керівника філії чи головного бухгалтера філії не відповідають встановленим вимогам щодо професійної відповідності та ділової репутації;
у банку-заявника виявлено фінансові або правові проблеми, що вказують на можливість негативних наслідків для клієнтів чи потенційних клієнтів банку в результаті відкриття філії.

З метою поліпшення обслуговування клієнтів, банк та його філія, що виділена на окремий баланс, можуть відкривати відділення. Відділення, що відкриваються банком/філією, можна розташовувати у межах території області,що є підвідомчою територіальному управлінню Національного банку, яке здійснює нагляд за діяльністю банку чи філії відповідно. Філії, операції яких відображаються на балансі банку (або філії, що виділені на окремий баланс),не мають права відкривати відділення.

Представництво банку, як і філія — структурний підрозділ банку, який діє на підставі окремого положення, але не має права здійснювати банківську діяльність (банківські операції). Представництво виступає від імені банку і ним. фінансується.

Територіальне управління НБУ може відмовити у реєстрації представництва, якщо банк. значно або критично недокапіталізований.

Згідно Закону “Про банки і банківську діяльність”, українські банки мають право створювати дочірні банки,філії чи представництва на території інших держав на підставі дозволу Національного банку України на здійснення інвестиції за кордон у зв’язку із створенням філії чи представництва банку на території іншої держави.

Дочірній банк, філія чи представництво українського банку на території іншої держави реєструються відповідно до вимог законодавства цієї держави. Проте банк. зобов’язаний у місячний термін повідомити НБУ про відкриття дочірнього банку, філії чи представництва на території іншої держави з наданням копій відповідних документів про їх реєстрацію.