• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Банківське право

Правові засади організації та функціонування банківської системи України

Поняття “банківська система” є однією із ключових категорій у банківському праві та банківській діяльності. Більше того, банківську систему слід визначати виключно з огляду на зміст банківської діяльності і функцій, які вона при цьому покликана виконувати. Адже банки функціонують не ізольовано один від одного, а у певному взаємозв’язку, взаємозалежності, керуючись єдиними принципами та методами правового регулювання, регулювання з боку центрального банку тощо.

У чинному законодавстві України,у ст.4 Закону “Про банки і банківську діяльність” закріплено, що банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до законодавства України. Разом з тим, законодавство гарантує кожному банку економічну самостійність, рівні можливості на грошовому ринку,свободу конкуренції та ін. Проте,зважаючи на особливу природу банківської діяльності,її роль та значення у реалізації грошово-кредитної політики в державі,Національний банк України наділений низкою владно-організаційних, контрольно-наглядових та інших функцій. Зокрема, НБУ здійснює ліцензування банківської діяльності; встановлює вимоги щодо капіталізації банків; встановлює економічні нормативи для банків; визначає правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між; банками; здійснює банківське регулювання та нагляд,інші функції.

Тобто, банківська система — це своєрідна економічна та організаційно-правова структура, що організовує функціонування грошового ринку з метою забезпечення державних інтересів та задоволення приватних інтересів членів суспільства на ринку банківських послуг (банків, банківських об’єднань, банківських асоціацій, спілок, фінансових установ, що відповідною мірою здійснюють банківську діяльність,та їх клієнтів).

Отже,об’єднання всіх банків у систему як самостійну структуру,має певне організаційно-правове оформлення. Воно передбачає:

1) єдність правового регулювання банківської діяльності в державі;

2) створення, єдиного, для, всіх, банків, регульованого, Національним банком. України,механізму руху банківських резервів;

3) чітке законодавче розмежування прав та обов’язків кожної ланки системи, зокрема і небанківських фінансових інститутів;

4) регулювання міжбанківських відносин та системи кореспондентських зв’язків.

У світовій практиці існують два типи банківських систем. — централізована і вільна. За характером, взаємозв’язків, банківська система класифікується як дворівнева та однорівнева. В Україні склалася централізована дворівнева банківська система, яка передбачає владно-організаційний статус Національного банку, як емісійного центру і провідника грошово-кредитної політики в державі. Сутність дворівневої системи полягає також у сукупності взаємовідносин між банками як вертикальних, так і горизонтальних. Характерно, що у XX столітті централізована банківська система стала однією з обов’язкових умов досягнення найвищого ступеня економічного розвитку. У процесі свого становлення та розвитку, банківська система України активно застосовувала щодо організаційно-правового регулювання банківських відносин досвід інших держав.