Банківське право
Поняття та зміст банківської діяльності. Ринок банківських послуг - як один із видів фінансових послуг
У сучасному розумінні, банківська діяльність — це широкий спектр відносин, що передбачають і визначають фінансово-економічну спроможність і потенціал держави; підприємницьку діяльність — самостійну на власний ризик з метою одержання прибутку діяльність банків, як самостійних суб’єктів господарювання; владно-організаційну діяльність Національного банку України — як центрального банку держави, особливого органу державного управління,наділеного державою владними повноваженнями і виключними функціями в сфері грошового обігу.
Згідно Закону “Про банки і банківську діяльність”, банківська діяльність — це залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення їх від власного імені, на власних умовах та на власний ризик,відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Тобто, згідно закону, зміст банківської діяльності спрямовано на виконання передбаченого комплексу банківських операцій. Проте банківська діяльність — один з елементів, що забезпечують функціонування фінансової системи; через банківські правовідносини реалізовується грошово-кредитна політика в державі тощо. Тобто,характеризуючи цю категорію в ширшому розумінні,визначаємо банківську діяльність як систематичну,на власний ризик,діяльність банків,відповідних фінансових установ,а також владно-організаційну і регулятивну діяльність НБУ,скеровану на функціонування та розвиток банківської системи країни, реалізацію грошово-кредитної політики держави; систематичне здійснення банківських операцій та надання банківських послуг; задоволення інтересів суспільства на ринку банківських послуг.
Слід розмежовувати поняття банківської діяльності і фінансової діяльності. Категорія “фінансова діяльність” є ширшою і за своїм змістом поглинає банківську діяльність. Це очевидно,із законодавчих положень. Зокрема згідно Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”,фінансова послуга — це операції
з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок цих осіб, а у випадках передбачених законодавством — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку, або збереження реальної вартості фінансових активів. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринку банківських послуг, страхових послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів. Названим законом передбачається, що державне регулювання ринку фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг — Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів — Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків — спеціально уповноваженим у сфері регулювання ринків фінансових послуг органом виконавчої влади. При цьому,законодавчо обумовлюється співпраця цих органів.