• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Банківське право

Методи правового регулювання, що застосовуються в банківському праві

Особливістю банківських правовідносин є, як бачимо, те, що вони виникають у процесі банківської діяльності. А її, в свою чергу, можна визначити також як: підприємницьку діяльність банків та відповідних фінансових установ; діяльність Національного банку, як особливого органу державного управління, наділеного виключними функціями та повноваженнями, який одночасно є самостійно господарюючим, суб’єктом та учасником ринку.

Відтак, сукупність такого комплексу правових відносин вимагає і обумовлює застосування різноманітних і протилежних за своєю природою методів правового регулювання, що властиві як галузям публічного, так і приватного права.

Суспільні відносини, які виникають між банками, між банками і клієнтами тощо, як правило базуються на взаємній згоді суб’єктів вступити в конкретні правовідносини, а загалом — на договірності. У цьому випадку застосовується диспозитивний метод правового регулювання, характерний для цивільного права. З іншого боку,реалізація грошово-кредитної політики держави передбачає застосування центральним банком адміністративних та індикативних методів регулювання,де однозначно проявляється метод владних приписів — імперативний метод правового регулювання.