Ця книга є зібранням окремих статей, нарисів та доповідей відомого вітчизняного вченого доктора юридичних наук, професора, академіка Національної Академії правових наук України, заслуженого діяча науки і техніки України Марка Веніаміновича Цвіка. У книзі представлені роботи з питань теорії та філософії права, конституційного права, методології юридичної науки тощо. Більшість робіт були раніше надруковані у фахових періодичних виданнях, деякі роботи до цього не публікувались.

Перша частина видання вміщує праці з теорії права й охоплює різні питання формування і реалізації права. Об’єднуючим елементом зазначених праць є те, що закладені в них положення побудовані на авторській концепції праворозуміння. Базовим моментом розуміння права, яке відстоює М. В. Цвік, є уявлення про повторюваність суспільних відносин як основу правоутворення та втілення права в суспільне життя. Ця концепція викладена академіком Цвіком у низці програмних статей і монографічних роботах. Головні тези такого підходу до праворозуміння також покладені в основу підручників із загальної теорії держави і права, підготовлених професорсько-викладацьким складом кафедри теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Друга частина включає праці з питань демократії та конституціоналізму. М. В. Цвік є одним із розробників тексту Конституції України 1996 р. Наведені роботи відображають як ідеї, на яких побудована Конституція і в цьому сенсі є корисними для її телеологічного розуміння, так і проблеми, які супроводжували конституційний процес на різних його етапах, включаючи етап внесення змін до Конституції 2004 р.

У додатках наведені більш ранні твори М. В. Цвіка, у тому числі вибрані фрагменти його кандидатської дисертації «Радянський закон» 1952 р., які для широкого загалу публікуються вперше, та монографії «Теорія соціалістичної демократії» 1986 р. Зазначені роботи цікаві як у науковому, так і в науковознавчому та історичному аспектах. По- перше, ці праці містять низку важливих положень, які і сьогодні недостатньо сприйняті українською юридичної наукою. Повною мірою це, зокрема, стосується розробленого М. В. Цвіком учення про форми демократії, які, на жаль, і зараз досить часто редукуються українськими науковцями лише до прямої та непрямої демократії, хоча хибність та наукову некоректність цієї тези було показано академіком Цвіком понад 25 років тому. По-друге, указані вище роботи відображають проблематику, актуальну для юриспруденції відповідного періоду, її методологічні орієнтири та ідеологічні акценти, а також дозволяють побачити шляхи розвитку, які пройшла сучасна теорія держави і права.

Упорядники присвячують це видання 85-річчю від дня народження Марка Веніаміновича Цвіка та висловлюють йому щиру вдячність за неоціненний вплив на наукову і творчу долю кожного з них, а також вагомий вклад у розвиток української юридичної науки та практики.