Кооперативне право
§ 4. Адміністративно-правова охорона кооперативної власності
1. Суть цієї охорони полягає у застосуванні уповноваженими на те державними органами і посадовими особами адміністративно-правових санкцій (стягнень) до громадян і посадових осіб за допущені ними порушення правил охорони кооперативної власності. Порядок застосування адміністративної відповідальності і види відповідних правопорушень передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (КпАП України). Цей Кодекс було прийнято Верховною Радою України 7 грудня 1984 р. і введено в дію з 1 червня 1985 р.1 Після того до нього внесено значну кількість змін і доповнень, які, зокрема, стосуються і адміністративно-правової охорони кооперативної власності.
2. Підставою для притягнення громадян і посадових осіб до адміністративної відповідальності є вчинення ними адміністративного правопорушення (проступку), під яким розуміється протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність особи, яка посягає на державний або громадський порядок, державну чи кооперативну власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КпАП України). Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності. передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання них наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, або легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати. Форма вини — умисна або необережна враховується при визначенні покарання за вчинені правопорушення.
3. Об´єктом адміністративно-правової охорони у розглядуваній нами сфері є встановлений законодавством порядок володіння, розпорядження і користування кооперативним майном.
Суб´єктами адміністративної відповідальності у цій же сфері є тільки фізичні особи — громадяни і посадові особи. Чинне законодавство не передбачає притягнення юридичних осіб (підприємств, установ і організацій) до адміністративної відповідальності за порушення правил охорони кооперативної власності.
Адміністративній відповідальності підлягають громадяни, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов´язані з недодержанням ними установлених правил охорони кооперативної власності і управління нею в кооперації, а також інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх посадових обов´язків.
Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої вчинки або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), який уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
4. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так й іншими особами. Перелік адміністративних стягнень визначений ст. 24 КпАП України. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення. Не допускається притягнення особи одночасно до адміністративної і кримінальної відповідальності за одне й те ж правопорушення. У такому випадку застосовується один із юридичних видів відповідальності.
5. До адміністративних правопорушень, що стосуються охорони кооперативної власності, належить, зокрема, дрібне розкрадання кооперативного майна, яке в умовах безперервних і недостатньо вдалих економічних реформ, набуло значного поширення. Част. І ст. 51 КпАП України передбачає, що дрібне розкрадання колективного, а, отже, й кооперативного майна шляхом крадіжки (крім випадків вчинення її з проникненням у приміщення чи інше сховище), шахрайства, привласнення, розтрати чи зловживання посадовим становищем тягне за собою накладення штрафу на винну особу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з утриманням двадцяти процентів заробітку. А за ч. 2 цієї ж статті дрібне розкрадання кооперативного майна, що призвело до розукомплектування автомобілів, тракторів, сільськогосподарської та іншої техніки при перевезенні залізничним, водним та іншим транспортом, а також у місцях постійного або тимчасового зберігання тягне за собою накладення штрафу від восьми до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У ч. 3 вказаної статті зазначено, що розкрадання колективного (кооперативного) майна визнається дрібним, якщо вартість викраденого не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених законодавством України. При цьому, крім вартості викраденого, враховується також кількість викрадених предметів у натурі (вага, обсяг) та їх значимість.
6. Діяльність суб´єктів кооперації тісно пов´язана з використанням природних ресурсів. Воно має здійснюватися відповідно до встановлених правил. Додержання цих правил забезпечується різноманітними заходами, в тому числі й заходами адміністративного впливу. КпАП України, зокрема, передбачає адміністративну відповідальність за порушення права державної власності на надра, води, ліси, тваринний світ, правил використання цих природних ресурсів, а також землі та атмосферного повітря. Так, відповідно до ст. 53 КпАП України використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення вдію об´єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд і захисних лісонасаджень тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до двадцяти п´яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Встановлена також адміністративна відповідальність у вигляді штрафу за самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 53 і), приховування або перекручення даних земельного кадастру (ст. 532), несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (ст. 54), самовільне відхилення від проектів внутрігосподарського землеустрою (ст. 55), знищення межових знаків (ст. 56).
7. У галузі надрокористуваиня до адміністративних правопорушень віднесені порушення вимог щодо охорони надр (ст. 57) та порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр (ст. 58).
8. Адміністративними проступками є: забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища; введення в експлуатацію підприємств та інших об´єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню (ст. 59); безгосподарне використання води (добутої або відведеної з водних об´єктів), порушення правил обліку кількості вод, що забираються з водних об´єктів і скидаються до них. та визначення якості вод, що скидаються (ст. 60); пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (ст. 61) тощо.
9. У галузі лісокористування адміністративна відповідальність передбачена за: порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці (ст. 64); незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка (ст. 65); знищення або пошкодження підросту в лісах (ст. 66); порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини (ст. 68); самовільне сінокосіння і насіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками (ст. 70); пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, шкідливими викидами, відходами і покидьками (ст. 72); знищення корисної для лісу фауни (ст. 76); порушення вимог пожежної безпеки в лісах (ст. 77) тощо.
10. З атмосфероохоронних адміністративно-правових заходів, застосовуваних у сфері функціонування кооперації, необхідно виділити статті КпАП України, якими передбачена адміністративна відповідальність за: викид забруднюючих речовин в атмосферу з перевищенням нормативів або без дозволу та шкідливий вплив фізичних і біологічних факторів на атмосферне повітря (ст. 78); недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд (ст. 79); експлуатацію автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у викидах (ст. 81); недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при складуванні і спалюванні промислових та побутових відходів (ст. 82); порушення правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин та інших препаратів (ст. 83) та деякі інші.
11. Статтею 85 регулюються питання адміністративної відповідальності за порушення правил полювання, рибальства та здійснення інших видів користування тваринним світом.
12. Підставою для застосування адміністративної відповідальності може бути самовільне збирання рослин, занесених до Червоної книги України, або коріння, квітів, плодів таких рослин (ст. 90), а також незаконне ввезення в Україну тварин або рослин, визнаних такими, що завдають шкоди збереженню видів тварин, занесених до Червоної книги України (ч. 1 ст. 88). Адміністративними правопорушеннями також є знищення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, тварин, які належать до видів тварин, занесених до Червоної книги України, або знищення їх кладок, яєць, жител та інших споруд, або вчинення інших дій, які можуть призвести до загибелі, зменшення чисельності чи порушення середовища перебування таких тварин, або добування цих тварин з порушенням умов, зазначених у дозволі на добування (ч. 2 ст. 88).
13. У сільськогосподарській кооперації непоодинокими є випадки потрави посівів, пошкодження насаджень худобою чи птицею. Ці дії тягнуть за собою адміністративну відповідальність за ст. 104 КпАП України. Така ж відповідальність передбачена і за порушення правил щодо боротьби з карантинними шкідниками і хворобами рослин та бур´янами (ст. 105), а також за вивезення з морських і річкових портів (з пристаней), з залізничних станцій, автовокзалів (автостанцій), з аеропортів та інших прикордонних пунктів завезених із зарубіжних країн матеріалів, що не пройшли карантинну перевірку або відповідну обробку (ст. 106).
14. З точки зору функціональної діяльності системи споживчої кооперації на особливу увагу заслуговують адміністративні правопорушення, що стосуються торгівлі, громадського харчування і послуг. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 155 КпАП України порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками кооперативної торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Більш високі санкції — від одного до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачені за продаж товарів зі складів, баз, підсобних приміщень підприємств (організацій) споживчої кооперації за порушення встановлених правил, а так само приховування товарів від покупців, вчинене працівниками підприємств (організацій), які не є посадовими особами (ч. 2 ст. 155). Нарешті дії, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 155 КпАП України, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від п´яти до двадцяти семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. З ст. 155).
До вищевказаної категорії належать також адміністративні проступки, що стосуються: порушення законодавства про захист прав споживачів (ст. 156і), порушення правил торгівлі на ринках (ст. 159), незаконної торговельної діяльності (ст. 1602), зловживання монопольним становищем на ринку (ст. 166і) тощо.
15. Останнім часом законодавець вжив заходів і до посилення адміністративно-правової боротьби з монополізацією ринку. Відповідно до Закону України від 5 квітня 1995 р. «Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення», зокрема, укладання угод, спрямованих на встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок, розподіл ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи за іншими ознаками з метою їх монополізації, усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших підприємців тягне за собою накладення штрафу на керівників (розпорядників кредитів) підприємств (об´єднань, господарських товариств тощо) у розмірі до п´ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, — до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
16. Ряд статей КпАП України спрямовані на охорону якості продукції, у тому числі вироблюваної на підприємствах і в кооперативних організаціях. Наприклад, випуск або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій споживчої кооперації, а також громадян — власників підприємств чи уповноважених ними осіб від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 167). Крім того, передбачено адміністративну відповідальність за: випуск у продаж нестандартної продукції (ст. 168); виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил (ст. 168і); недодержання стандартів при транспортуванні, зберіганні і використанні продукції (ст. 170) та за деякі інші правопорушення даної категорії.
17. До адміністративних правопорушень у галузі охорони кооперативної власності належить і ухилення від відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином кооперативним організаціям, особи, зобов´язаної за вироком або рішенням суду відшкодувати таку шкоду. Ці дії тягнуть за собою накладення штрафу або виправні роботи на строк до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку (ст. 51і).
18. Застосування зазначених вище адміністративних стягнень здійснюється за встановленою КпАП України процедурою, відхилення від якої не допускається. Ця процедура називається «Провадження у справах про адміністративні правопорушення». Завданням такого провадження є: своєчасне, всебічне, повне і об´єктивне з´ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів і зміцнення законності (ст. 245).
Документом, у якому фіксується склад адміністративного правопорушення і який є підставою для початку провадження відповідних справ, є протокол про адміністративне правопорушення. Протокол не складається тільки у випадках, коли відповідно до законодавства штраф накладається і стягується, а попередження фіксується на місці вчинення правопорушення (наприклад, при перевищенні водіями транспортних засобів швидкості руху та порушенні деяких інших правил дорожнього руху).
Протокол про адміністративне правопорушення складається уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації. Перелік цих осіб і представників визначений у ст. 255 КпАП України. Серед них відповідні посадові особи органів внутрішніх справ, лісової охорони і охорони навколишнього природного середовища, санітарного нагляду, фінансових органів тощо. Право складання протоколів про адміністративні правопорушення певних видів мають також народні дружинники, громадські інспектори органів охорони природи та Українського товариства мисливців і рибалок тощо. В окремих випадках цим же правом наділені адміністрації підприємств, установ і організацій. Посадові особи цих адміністрацій, зокрема, уповноважені складати протоколи про: дрібне розкрадання кооперативного майна у відповідних організаціях (ст. 51); самовільне використання транспортних засобів, машин чи механізмів або зберігання транспортних засобів у невстановлених місцях (ст. 132); розпивання спиртних напоїв на виробництві (ст. 179).
Протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. Перелік цих органів (посадових осіб) викладений у главі 17 КпАП України. їх можна поділити на кілька груп залежно від характеру адміністративних справ, які уповноважені розглядати ці органи. Це, зокрема: а) адміністративні комісії при обласних та районних державних адміністраціях та виконавчі комітети селищних і сільських рад; б) виконавчі комітети селищних і сільських рад; в) районні (міські) суди (судді); г) державні контрольні органи та інспекції (органи внутрішніх справ (міліція), органи природоохоронного, санітарного, ветеринарного, пожежного нагляду і контролю. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю тощо. Практично у всіх цих органах можуть розглядатися і справи про порушення права власності в кооперації.
19. Справи про адміністративне правопорушення здебільшого розглядаються за місцем його вчинення. Але адміністративними комісіями відповідні справи розглядаються за місцем проживання правопорушника.
У разі, коли внаслідок вчинення адміністративного правопорушення завдано майнову шкоду кооперативній організації, то адміністративна комісія, виконавчий комітет сільської, селищної ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення мають право одночасно вирішити і питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного (міського) суду — незалежно від розміру шкоди.
З цього правила є один виняток: якщо шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов´язати своєю працею усунути її (ст. 40 КпАП України).
20. Винесена у справі про адміністративне правопорушення постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено.
Орган (посадова особа), розглядаючи справи з деяких категорій адміністративних проступків (наприклад, про дрібне розкрадання кооперативного майна), зобов´язаний доводити до відома адміністрації кооперативної організації за місцем роботи правопорушника про накладене на нього стягнення. Адміністрація, у свою чергу, повинна вжити у такому випадку заходів до запобігання відповідним порушенням у майбутньому.
21. Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Це можуть бути й кооперативні підприємства та установи.
Постанова районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення є остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягає, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути опротестована прокурором. Скарга й протест розглядаються правомочними органами (посадовими особами) у десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законодавством України.
Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, пов´язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов´язковою для виконання кооперативними організаціями, посадовими особами і громадянами.
У разі несплати штрафу порушником у вказані строки постанова про накладення штрафу надсилається для відрахування суми штрафу в примусовому порядку з його заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
КпАП України врегульовано також питання провадження про виконання постанов про: оплатне вилучення предмета; конфіскацію предмета, грошей; позбавлення спеціального права; застосування виправних робіт; застосування адміністративного арешту; відшкодування майнової шкоди (розділ V Кодексу). Також передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, виконанню не підлягає, крім випадків, передбачених законом (ст. 303 КпАП України).