• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Кооперативне право

§ 6. Правомочності юрисконсульта (адвоката) щодо укладання та забезпечення виконання договорів

1. В умовах переходу України до ринкових відносин значно зростає роль усіх без винятку господарських договорів.

Відповідно до загальних законів «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні» та спеціальних — «Про споживчу кооперацію», «Про сільськогосподарську кооперацію» всі зовнішньогосподарські відносини виробника продукції, робіт та послуг регулюються виключно на договірних засадах.

Аналіз правозастосовчої практики в України свідчить про те. що сільськогосподарські кооперативи та інші підприємства кооперативного типу укладають щороку (кожне) від 20 до 200 господарських договорів (залежно від розміру господарства), а підприємства споживчої кооперації, споживчі товариства та спілки, відповідно значно більше договорів. А тому юристи, які обслуговують ці кооперативи та підприємства кооперативного типу, обов´язково мають брати участь в процесі регулювання зовнішньогосподарських відносин, починаючи з підготовки проекту договору (угоди, контракту), його укладення та виконання.

2. Відповідно до чинного законодавства на юрисконсульта покладено такі обов´язки: брати участь в підготовці й укладенні договорів, стороною в яких є кооператив (товариство, спілка), що обслуговується ним. Це означає, що юрисконсульт, беручи участь в цьому процесі, повинен виявити насамперед свою обізнаність у законодавчих актах, вміння їх використовувати при підготуванні проекту договору чи при вивченні проекту, який надійшов від іншої сторони. Зокрема, юрисконсульт повинен керуватися перш за все законами, а не підзаконними актами, які іноді суперечать їм. Це, зокрема, стосується проблеми укладення договорів на реалізацію продукції. Традиційно (у гіршому розумінні) склалося так, що дану реалізацію нав´язують здійснювати сільськогосподарським кооперативам тільки за договорами контрактації продукції. Однак за чинним цивільним законодавством є чимало законних способів реалізації: шляхом договорів купівлі-продажу (найбільш перспективний спосіб, оскільки сторони вправі самостійно домовитись про ціну), поставки, комісії та міни (так звана, бартерна угода) та інші. Юрисконсульт має довести своєму працедавцю — кооперативу (товариству, спілці), в чому перевага того чи іншого способу реалізації продукції, підготувати проект договору, який відповідає чинному законодавству і, звичайно, інтересам підприємця.

При розгляді проектів договорів, які надійшли в кооператив (товариство, спілку) від виробників, постачальників, сервісних організацій (установ, підприємств), юрисконсульт має перевірити їх відповідність чинному законодавству, доповісти керівнику про юридичну та економічну доцільність укладення такого договору, про негативні для господарства його умови. У разі, коли юрисконсульт вважає укладання договору недоцільним, він повинен дати правовий висновок на проект і передати останній керівнику свого кооперативу (товариства, спілки). Так робить більшість кваліфікованих юристів і до їх думки уважно прислуховуються керівники кооперативів.

У разі, коли проект договору, що надійшов, в ряді пунктів не відповідає чинному законодавству, юрисконсульт складає протокол розбіжностей, візує договір і передає на підпис керівнику кооперативу (товариства, спілки) разом з протоколом розбіжностей.

На практиці постачальницькі, енергопостачальницькі та сервісні організації часто пропонують проекти договорів, які не відповідають чинному законодавству. Зокрема, зазначають, наприклад, що половину законтрактованої сільськогосподарської продукції кооператив має вивозити своїм транспортом, що енергопостачальницькі організації несуть відповідальність за відключення електроенергії тільки у розмірі вартості електроенергії тощо. Погодитися на ці умови є правом сільськогосподарського кооперативу. Однак слід мати на увазі, що вивезення законтрактованої продукції — це обов´язок заготівельника. Сільськогосподарські кооперативи можуть (а не зобов´язані) надавати допомогу у вивезенні продукції. Наведена норма союзної постанови 1980 р. не втратила чинності, оскільки вона не суперечить чинному законодавству України. Отже, юристи суб´єктів аграрного підприємництва можуть у протоколі розбіжностей підставно зазначати, що продукція (сировина) має вивозитися лише заготівельником.

З новою хвилею директивного доведення сільськогосподарським кооперативам обов´язкових показників за державними контрактами і державними замовленнями слід враховувати обсяги цих замовлень на район, про зустрічний продаж тощо. Тому кваліфіковані юристи мають консультувати керівника кооперативу (товариства, спілки) і з цього питання, давати йому пораду: не засвідчувати такий договір своїм підписом, а повертати його постачальникам з супровідним листом, у якому зазначати, що договір складено з порушенням чинного законодавства. Слід підготувати належним чином проект договору для укладення. Такі підходи юристів до питань належного укладення договорів у 1991 р. призвели до того, що кооперативи (товариства, спілки) не укладали кабальних, не забезпечених лімітами та фондами під замовлення договорів.

У разі, коли перевірений проект договору відповідає чинному законодавству, юрист візує його і передає на підпис керівнику кооперативу (товариства, спілки).

Юрист здійснює контроль за виконанням укладених договорів, висловлює пропозиції керівництву про його організацію і застосування санкцій щодо контрагентів, які порушили договірні зобов´язання. Зважаючи на те, що виробничі та споживчі кооперативи і підприємства останніх в середньому укладають більш як 200 господарських договорів з різних галузей виробничо-господарської діяльності та об´єктивну неможливість юристу одноособово здійснити контроль за виконанням усіх договорів, велике значення належить організації контрольних функцій з боку адміністрації з постійним інформуванням юриста відповідними спеціалістами кооперативу (товариства, спілки) про хід виконання або невиконання договірних зобов´язань. Такий досвід нагромаджено в підприємствах споживчої кооперації України. Тут наказами керівників кооперативу (товариства, спілки) на конкретних спеціалістів покладено обов´язок письмово інформувати юриста про виконання або невиконання договорів за галузями та напрямами виробничо-господарської діяльності. Даний порядок дисциплінує спеціалістів, дає можливість юристу своєчасно застосовувати штрафні санкції та ін. Якщо ж спеціаліст несвоєчасно повідомив про порушення контрагентом умов договору чи приховав відомості про наявність порушень, то на нього накладається дисциплінарне стягнення, а в разі закінчення строку позовної давності для стягнення штрафних санкцій він притягається ще й до матеріальної відповідальності.

Подання допомоги з боку спеціалістів кооперативу (товариства, спілки) не звільняє юриста від здійснення контрольних функцій за виконанням договірних зобов´язань як з боку самого кооперативу (товариства, спілки), так і контрагента.