• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Кооперативне право

§ 1. Основні принципи, форми і методи взаємовідносин держави і кооперації

1. У взаємовідносинах держави і кооперації можна виділити два основних етапи:

1) державне керівництво кооперацією, яке мало місце до проголошення незалежності України. Цей етап характеризувався тим, що залучаючи кооперацію до виконання своїх функцій, держава повністю регламентувала всі сторони діяльності сільськогосподарської і споживчої кооперації — від планування її господарської діяльності, реалізації продукції, розподілу доходів і до добору кадрів. Держава використовувала кооперацію як господарську організацію для вирішення, в першу чергу, питань постачання сільського населення товарами народного споживання, надання послуг;

2) з виникненням і розвитком Української держави і української споживчої та сільськогосподарської кооперації змінюється і правовий вплив держави на кооперацію. Законами України «Про споживчу кооперацію» та «Про сільськогосподарську кооперацію» відроджені демократичні засади її діяльності. Кооперація в своїй діяльності незалежна від органів державного управління, політичних та інших громадських організацій. Заборонено будь-яке втручання, що може обмежувати права або перешкодити їх здійсненню, якщо це не передбачено законом.

2. Регулюючий вплив держави на кооперацію полягає в тому, що вона в своїх приписах конструює модель поведінки кооперації. При цьому держава враховує такі фактори:

а) рівень економічного розвитку кооперації;

б) організаційну структуру кооперації;

в) стабільність внутрікооперативних відносин; 

г) кооперативні принципи.

Правовий вплив держави на кооперацію включає як юридичний вплив, так і вплив за допомогою соціальних, економічних, ідеологічних та інших засобів.

3. Законодавчо закріплені принципи, форми і методи взаємовідносин держави і кооперації.

Основними принципами є:

а) принцип демократизму.

Він полягає в тому, що діяльність кооперативних організацій здійснюється з дотриманням як законів держави, так і внутрішньокооперативних приписів; що держава забезпечує вільне об´єднання громадян у кооперативи чи товариства, а кооперативів, товариств — в спілки; що питання, які зачіпають інтереси держави, вирішуються за попередньою згодою відповідних кооперативних органів;

б) принцип верховенства права.

Це такий режим державного устрою і життя, при якому забезпечується повне і неухильне дотримання та виконання Конституції і законів гарантується звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України (ст. 8);

в) принцип взаємодопомоги та співробітництва.

Він включає в себе економічну, наукову та іншу допомогу держави кооперації, сприяння вирішенню питань господарської діяльності кооперативів та їх об´єднань; розвиток і зміцнення економічної самостійності кооперативних організацій; підвищення ефективності їх діяльності;

г) принцип взаємної відповідальності держави і кооперації — не тільки кооперація відповідальна перед державою, а й держава — перед кооперацією.

4. Правовими формами взаємовідносин держави і споживчої кооперації є:

І) нормоустановча діяльність державних і кооперативних органів. Нормативні правові приписи держави поширюються як на регулювання господарської діяльності різних видів кооперації, так і на кооперативне будівництво. У сфері господарської діяльності сільськогосподарської і споживчої кооперації держава встановлює види та напрями такої діяльності, право власності кооперативів та їх об´єднань та правову охорону, способи формування товарних та матеріально-технічних ресурсів, інші питання фінансово-господарської діяльності. Правовими нормами держави забезпечується організаційна побудова кооперації як системи кооперативних організацій (споживче товариство-райспоживспілка-облспоживспілка (Кримспоживспілка) — Центральна спілка споживчих товариств;

сільськогосподарський кооператив-районне та обласне об´єднання сільськогосподарських кооперативів-Всеукраїнське об´єднання сільськогосподарських кооперативів); умови членства громадян у кооперативі, членства споживчих товариств у спілках, організація управління в товариствах і спілках, а також системи сільськогосподарської кооперації. Поряд з правовими нормами держави певні правові норми встановлюються вищими органами управління кооперації щодо об´єднань нижчого рівня і кооперативів. Нормативними актами органів управління кооперативів та їх об´єднань вирішуються всі внутрішні питання економічної, господарської та соціальної діяльності кооперативних організацій.

2) правозастосовча діяльність.

5. Необхідність у застосуванні правових норм виникає в таких основних випадках, коли:

а) здійснюється державна реєстрація кооперативів та їх об´єднань;

б) державний орган приймає рішення про встановлення, виникнення та зміну певних правових відносин з участю кооперативних організацій, наприклад, про застосування протипожежних чи санітарних правил, встановлення карантину на тварин, встановлення ветеринарних, санітарних, торговельних та інших правил;

в) правові відносини за додержанням кооперативними організаціями безпеки виробництва га праці, техніки безпеки і санітарно- екологічних вимог, сплати обов´язкових платежів у бюджет та витрачанням бюджетних коштів контролюються державними органами;

г) виникає спір щодо власності, а також з договірних зобов´язань і коли державні і кооперативні органи самі не можуть виробити узгоджене рішення. Такі спори вирішуються судами.

Правозастосовча діяльність органів держави є обов´язковою лише при здійсненні контролю за додержанням кооперативними організаціями безпеки виробництва та праці, пожежної безпеки і санітарно-екологічних вимог, сплати обов´язкових платежів у бюджет та витрачанням бюджетних коштів. У інших випадках така правозастосовча діяльність є можливою при виникненні певних правовідносин. Правозастосовча діяльність кооперативних органів охоплює як господарську діяльність кооперативів та створених ними організацій, так і кооперативне будівництво.

6. Методи взаємовідносин держави і кооперації — це такий юридичний вплив держави на кооперацію, що характеризуються використанням певного комплексу юридичних засобів впливу.

Вихідними методами взаємовідносин держави і кооперації є:

• централізований, який здійснюється державними органами на владно-імперативних засадах;
• децентралізований, який характеризується активністю кооперативних органів щодо правового врегулювання внутрішньокооперативних відносин.

Правовими нормами встановлені такі основні способи взаємовідносин держави і кооперації:

а) дозвіл — надання кооперативним організаціям права на свої власні активні дії в сфері соціальній, економічній, господарській та стосовно врегулювання всіх питань кооперативного управління і господарювання;

б) зобов´язання — це юридично закріплена необхідність правомірної поведінки кооперативних організацій для здійснення статутних завдань;

в) заборона — покладання на кооперативні організації обов´язку утримуватись від дій певного виду.

Якщо при централізованому методі дозвіл, зобов´язання і заборона виходять від держави в межах встановлених законами і є обов´язковими для всіх кооперативних органів і організацій, то децентралізоване застосування того чи іншого методу кооперативними органами є можливим лише з внутрішньокооперативних питань у межах їх компетенції, встановленої Законами про кооперацію і відповідними статутами кооперативів, товариств та їх об´єднань, спілок.