• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Кооперативне право

§ 5. Застосування вексельного права в кооперації

Переказний вексель (тратта) містить письмовий наказ векселетримача (трасанта), адресований платнику (трасату), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний строк. Трасат стає боржником за векселем тільки після того, як акцептує вексель, тобто дає згоду на його оплату, поставивши на ньому свій підпис. Акцептант переказного векселя, як і векселедавець простого, є головним вексельним боржником і несе відповідальність за оплату векселя у визначений строк.

В процесі обігу вексель передається від одного тримача іншому (індосанту) шляхом передаточного надпису — індосаменту. Кожний індосант, як і векселедавець, несе відповідальність за акцепт і платіж за векселем. Вексельні зобов´язання платника, векселедавця та індосанта можуть бути додатково гарантовані повністю або частково за допомогою аваля — вексельного поручительства.

Залежно від мети і характеру угод, які покладені в основу випуску векселів, а також їхнього забезпечення розрізняють комерційні та фінансові векселі.

Комерційний вексель є документом, за допомогою якого оформлюється комерційний кредит, тобто кредит, що надається продавцями в товарній формі покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари. Його сфера обігу обмежена, оскільки він обслуговує тільки процес обігу товарів і відображає кредит, виданий для завершення цього процесу шляхом заміни додаткового капіталу, необхідного на час обертання товарів. Об´єктом комерційного кредиту служить товарний капітал, а його суб´єктами виступають агенти торговельної угоди: продавець-постачальник і покупець. Комерційний вексель є кредитним документом, засобом інкасації боргу і разом з тим платіжним засобом.

Позичкові угоди в грошовій формі оформляються фінансовими векселями. Формалізація грошового зобов´язання фінансовим векселем є способом додаткового забезпечення і точного його виконання з метою захисту прав кредиторів.

Застосування векселів у практиці господарської діяльності регулюється рядом нормативних актів. Перш за все — це Постанова Верховної Ради України від 7 червня 1992 р. «Про застосування векселів у господарському обороті України» . Положення даної Постанови відповідають Женевській вексельній конвенції, прийнятій в 1930 р. Здійснивши цей крок, наша країна хоч і не стала учасницею Женевської системи вексельного права, однак її вексельне законодавство побудоване на даній системі, що відкрило Україні шлях для участі в міжнародному вексельному обороті. Відповідно до Постанови Верховної Ради України Національний банк України листом № 22001/85 від 25 02.1993 р. ввів у дію Положення про перевідний і простий вексель, затверджене ще Постановою ЦВК і Ради народних комісарів колишнього СРСР від 07.08.1937 р. № 104/1341, а також Порядок проведення банками операцій з векселями. Крім того. Національним банком було введене в дію Положення про порядок забезпечення підприємств бланками простих і перевідних векселів1, а Міністерством фінансів України розроблений для підприємств порядок бухгалтерського обліку операцій, пов´язаних з вексельним оборотом.

Кооперативам та їхнім об´єднанням (спілкам) слід ширше використовувати комерційні та фінансові векселі у практиці господарської діяльності. Внаслідок застосування векселів зменшується потреба в банківському кредиті, що в кінцевому результаті зменшує грошову масу і стримує інфляцію.