• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Кооперативне право

§ 6. Договірні відносини в сфері про спільну діяльність кооперативних організацій

1. Мета кооперативних організацій — поліпшувати свій економічний і соціальний стан об´єктивно викликає потребу в об´єднанні їхніх майнових засобів, трудових зусиль у використанні досвіду і знань, у спільних інтересах. З приводу цього між ними виникають відносини, які, будучи засновані на кооперативному членстві, є кооперативно-правовими. Загалом же відносини, що виникають між суб´єктами господарської діяльності при об´єднанні своїх внесків та організації співпраці для досягнення спільної мети, є одними з різновидів цивільних правовідносин, а саме — зобов´язаннями за спільною діяльністю. Наслідком таких правовідносин може бути поява нової юридичної особи. Безпосередньою підставою її створення є установчий договір, який організаційно пов´язує його учасників і який на відміну від статуту не поширює свою дію на інших учасників, з якими засновники юридичної особи вступають у господарські зв´язки.

Чинне цивільне законодавство встановлює, що такі господарюючі структури, як товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю, повні і командитні товариства, господарські об´єднання юридичних осіб створюються шляхом укладання їх засновниками спеціальної угоди — установчого договору. Однак треба мати на увазі, що за допомогою такого договору можуть створюватися спільні підприємства (установи) споживчими товариствами та їх спілками, тобто непідприємницькими організаціями. Останнім таке право надано Законом України «Про споживчу кооперацію» (п. 2 ст. II).

2. За установчим договором сторони (засновники) зобов´язуються створити юридичну особу і визначити порядок спільної діяльності щодо її створення, умов передачі їй майна, участі в її діяльності, розподілу між засновниками прибутків і збитків, управління справами юридичної особи і виходу засновників з її складу. Характерною його особливістю є те, що він є дво- та багатосторонньою угодою, суб´єкти якої наділяються цілим комплексом прав та обов´язків стосовно один одного, тобто установчий договір є взаємозобов´язуючим. Він — складова частина установчих документів. На відміну від звичайного договору про спільну діяльність установчий договір спрямовується на створення юридичної особи і не припиняється після досягнення поставленої мети, а зберігає свою силу до того часу, поки існує створене на його основі об´єднання (спільне підприємство). Іншими характерними особливостями установчого договору є те, що він:

а) визначає організаційний статус та особливості правового становища об´єднання;

б) регулює спільну діяльність засновників щодо створення юридичної особи; встановлює обов´язки засновників у формуванні майнових засобів, органів управління, виконанні їх рішень і таке інше;

в) визначає взаємовідносини між учасниками у процесі існування юридичної особи з приводу розподілу доходів об´єднання, встановлює право засновника виходу з нього і одержання частки майна пропорційно своїй частці у статутному фонді, тобто комплекс майнових і немайнових відносин.

3. Відповідно до положень примірного установчого договору про створення спільного підприємства, затвердженого п´ятими зборами Ради Укоопспілки п´ятнадцятого скликання 17 червня 1992 р. , та укладених організаціями споживчої кооперації України конкретних установчих договорів про створення спільних підприємств у них визначаються: предмет договору; порядок формування фондів, розміри відрахувань до них; склад і джерела набуття майна; права засновників (кооперативних організацій) в розподілі доходів, у придбанні на переважних умовах виготовленої підприємством продукції, товарів, отриманні послуг, а також у переважному придбанні в спільній власності частки одного з вибулих з підприємства засновників; органи управління справами створеного засновниками підприємства, їх повноваження та форми участі засновників в управлінні підприємствами; умови про одержання інформації щодо діяльності підприємства та ознайомлення з балансами і даними бухгалтерської звітності.

У договорах поруч з цим передбачаються обов´язки засновників, які полягають в наступному: дотриманні умов установчого договору і статуту; виконанні своїх зобов´язань перед підприємством, внесенні вкладів у розмірах і порядку, визначених установчим договором і статутом; не розголошенні комерційної таємниці і збереженні конфіденційності інформації про діяльність підприємства; сприянні ефективній діяльності підприємства, здійсненні його матеріально-технічного постачання на підставі заявок підприємства; наданні необхідної правової допомоги підприємству, представленні його інтересів у державних, судових, правоохоронних та інших органах.

Крім прав та обов´язків засновників, у договорах містяться положення, що стосуються правового становища самого підприємства. Воно наділяється повноваженнями здійснювати свою діяльність на засадах повного господарського розрахунку, мати самостійний баланс, розрахунковий та спеціальні рахунки в установах банку, печатку; створювати відповідні фонди, необхідні для його діяльності і соціального розвитку колективу; реалізувати самостійно частину виробленої продукції у розмірах, погоджених із замовниками; самостійно визначати структуру управління і штатний розклад; самостійно або на договірних засадах встановлювати вільні ціни і тарифи на продукцію виробничо-технічного призначення, сировину, сільськогосподарську продукцію і товари народного споживання, що виробляються і закуповуються ними, на подані послуги. На нього також покладаються обов´язки погоджувати із замовниками: план своєї виробничо-господарської діяльності; схему посадових окладів; забезпечувати безпеку виробництва, санітарно-гігієнічні норми і вимоги щодо захисту здоров´я його працівників та споживачів продукції; здійснювати щомісячно чи в інші періоди відрахування від прибутку підприємства на користь замовників; вносити платежі до державного бюджету відповідно до чинного законодавства України; звітуватись перед засновниками про наслідки своєї фінансово-господарської діяльності, подавати річні та квартальні бухгалтерські звіти для розгляду та затвердження і нести відповідальність за їх достовірність.

4. У багатьох установчих договорах, а зокрема в договорі про створення спільного підприємства — заводу продовольчих товарів, що його 18 листопада 1992 р. уклала Львівська обласна спілка споживчих товариств з двадцятьма райспоживспілками і Львівським споживчим товариством, крім зазначених умов, у сфері майнових відносин деталізуються положення про фонди й порядок та розміри відрахувань до них, а у сфері управлінської діяльності встановлюються органи управління та їхні повноваження. Так, для забезпечення програми соціального та економічного розвитку на спільному підприємстві створюються наступні фонди: загальногосподарського призначення — статутний, спеціальні — фінансування капітальних вкладень, підготовки кадрів, розвитку науки і техніки, соціального розвитку. Для поповнення статутного фонду спільного підприємства, відшкодування збитків від господарської діяльності, від пошкодження майна внаслідок стихійного лиха тощо створюється резервний (страховий) фонд підприємства у розмірі до десяти відсотків статутного фонду.

В сфері управлінських відносин визначається, що вищим органом управління спільним підприємством споживчої кооперації у Львівській області є рада засновників спільного підприємства, що складається з голів правлінь облспоживспілки, райспоживспілок, Львівського споживчого товариства, а за їх відсутності — їхніх перших заступників. Рада засновників скликається один раз у рік або на вимогу не менш як 1/3 членів ради, у будь-який час. Рішення ради приймається шляхом голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів ради і мають юридичну силу, якщо на засіданні були присутні не менш як 2/3 її членів. Оперативне вирішення питань щодо управління спільним підприємством рада засновників доручає правлінню облспоживспілки, делегуючи такі права: визначати основні напрями діяльності спільного підприємства; призначати на засадах трудового контракту керівника спільного підприємства, в оперативну діяльність якого вони не мають права втручатися; вносити зміни і доповнення до статуту; визначати норми щорічних відрахувань у фонди забезпечення програми економічного і соціального розвитку підприємства від його чистого прибутку; затверджувати обсяги і структуру підготовки кадрів, виходячи із заявок підприємства; представляти інтереси спільного підприємства в судах загальної юрисдикції, арбітражних судах, органах державної виконавчої влади і місцевого самоврядування; розглядати і затверджувати квартальні і річні звіти бухгалтерської звітності спільного підприємства.

У договорі також містяться положення про реорганізацію, ліквідацію спільного підприємства та про долю майна ліквідованого підприємства. Реорганізація (злиття, приєднання, розділення, виділення) спільного підприємства здійснюється за рішенням ради засновників. Ліквідація його також здійснюється за рішенням ради засновників або на підставі рішень судових органів. При ліквідації підприємства його майно після проведення розрахунків з оплати праці, виконання зобов´язань перед бюджетом, банком та іншими кредиторами розподіляється між співвласниками пропорційно їх частці вкладу.

В установчому договорі, нарешті, передбачається, що підприємство відповідає за своїми зобов´язаннями усім закріпленим за ним майном. Засновники не відповідають за зобов´язаннями спільного підприємства, а підприємство — за зобов´язаннями засновників. Контроль і перевірку фінансово-господарської діяльності спільного підприємства доручено здійснювати контрольно-ревізійному апарату облспоживспілки. Отже, внаслідок діяльності спільних підприємств досягається мета налагодження розвитку і посилення інтеграційних зв´язків між галузями та організаційно-територіальними ланками споживчої кооперації України усіх рівнів.