• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Кооперативне право

§ 2. Правове регулювання договірних відносин кооперативних організацій

1. Одним найважливіших принципів господарсько-виробничої діяльності кооперативів та їх об´єднань є самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів виробленої продукції, встановлення цін відповідно до вимог законодавства. Він випливає зі ст. 42 Конституції України, яка гарантує право кожного розпоряджатися своєю власністю, і закріплюється в Законах «Про власність» (ст. 5) , «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 р. (п. 1 ст. 21) та в інших законодавчих актах.

2. Господарсько-виробнича діяльність кооперативних організацій передбачає використання договору як її регулятора; без нього в умовах ринку вона не може здійснюватися. Про те, що договір — основний інструмент господарської діяльності, свідчить норма, яка сформульована в ст. II Закону України «Про споживчу кооперацію». Аналіз цього Закону, а також Законів «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про підприємства в Україні» дає чітке розуміння характеру договірних відносин, що виникають між кооперативами та іншими господарюючими суб´єктами, а також між ними й органами державного управління з приводу виконання робіт і поставок продукції для державних потреб. Держава гарантує усім виробникам незалежно від обраних ними форм діяльності рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Забезпечення кооперативів матеріально-технічними засобами та іншими ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здійснюється тільки за умови виконання ними робіт й поставок для державних потреб.

3. Кооперативні організації, відповідно до законодавчих актів, вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов´язань. Вони самостійно здійснюють матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод (контрактів) або через товарні біржі та інші посередницькі організації. Рівно ж на основі прямих угод (контрактів) вони здійснюють реалізацію своєї продукції, інших матеріальних цінностей.

4. Однією з істотних умов договору є умова про ціну. Законодавчі акти про ціну і ціноутворення великою мірою стосуються регулювання договірних відносин. Кооперативи реалізують свою продукцію, майно за цінами і тарифами, що встановлюються ними самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, — за державними цінами і тарифами. Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону «Про ціни і ціноутворення» від 3 грудня 1990 р.1 кооперативні організації мають право оскаржити в арбітражному суді порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства. У свою чергу за порушення договірних зобов´язань, кредитно-розрахункової й податкової дисципліни, вимог до якості продукції та інших правил здійснення господарської діяльності кооперативи несуть відповідальність, передбачену законодавством України.

5. На договірні відносини кооперативів (крім споживчих товариств), як виготовників, виконавців, продавців товарів (робіт, послуг), поширюється чинність Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. (в редакції Закону України від 15 грудня 1993 р.2). Згідно з цим Законом споживач при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного або інших термінів, установлених обов´язковими для сторін правилами чи договором, має право за своїм вибором вимагати від кооперативної організації, яка виступає продавцем або виготівником, розірвання договору та відшкодування завданих йому збитків. Державний Комітет України у справах захисту прав споживачів відповідно до п. 5 і п. 7 ст. 5 Закону і п. 8 Положення про нього, затвердженого Указом Президента України від 16 жовтня 1996 р., має право приймати рішення про припинення відвантаження і реалізації продукції у сфері виробництва, а також про припинення у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг продажу товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення господарюючими суб´єктами виявлених недоліків.

6. Кооперативні організації самостійно встановлюють міжнародні зв´язки з господарюючими суб´єктами зарубіжних країн і відповідно до законодавчих актів України створюють спільні підприємства та здійснюють інші види зовнішньоекономічної діяльності. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. (ст. З) у числі учасників такої діяльності називає кооперативи як юридичні особи. Суб´єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. З метою скорочення дефіциту державного бюджету України, здійснення контролю за дотриманням порядку розрахунків в іноземній валюті запроваджено облік (реєстрацію) окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які укладені суб´єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності. Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) затверджено Указом Президента України від 7 листопада 1994 р.

7. Договірні відносини кооперативних організацій регулюються Указами Президента, постановами Кабінету Міністрів України і положеннями та інструкціями міністерств і відомств. Серед них варто назвати Укази Президента України про державні контракти на сільськогосподарську продукцію на відповідні роки, постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 1995 р. № 768 «Про заходи щодо розвитку ринку сільськогосподарської продукції в Україні», від 4 лютого 1997 р. № 124 «Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році» , в яких зазначається, що формування зернових ресурсів для державних потреб у межах затверджених обсягів державного контракту на відповідний бюджетний рік здійснюється шляхом їх закупівлі на Українській аграрній біржі та інших біржах. Прикладом нормотворчої діяльності міністерств у сфері договірних відносин може послужити Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства зовнішніх економічних зв´язків і торгівлі України за № 75 і 9 жовтня 1995 р. зареєстроване у Міністерстві юстиції України.

8. Особливості договірних взаємовідносин кооперативних організацій відображаються у нормативних актах, що їх приймають органи управління цих організацій. Практика їхньої правотворчої діяльності виробила примірні договори про господарсько-правові взаємовідносини між кооперативами та їхніми об´єднаннями, між самими об´єднаннями кооперативів, Типові договори на закупку лишків сільськогосподарської продукції в особистих підсобних господарствах громадян та інші. Вже зазначалося, що постановою п´ятих зборів Ради Укоопспілки п´ятнадцятого скликання від 17 червня 1992 року затверджено примірні договори про господарсько-правові взаємовідносини між правліннями споживчого товариства та районної спілки споживчих товариств (районного споживчого товариства) та обласної (республіканської) спілки споживчих товариств, обласної спілки споживчих товариств, Кримспоживспілки та Центральної спілки споживчих товариств (Укоопспілки). З метою надання практичної допомоги кооперативам в укладанні договорів на закупівлю сільськогосподарської продукції у товаровиробників правління Укоопспілки розробляє відповідні примірні договори.