• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Кооперативне право

§ 1. Поняття і загальна характеристика договірних відносин кооперативних організацій та їх види

1. Господарсько-виробнича діяльність кооперативу в умовах ринку в першу чергу пов´язується з його вступом у систему майнових відносин, заснованих на товарно-грошовій формі обміну. Кожний акт такого обміну є угодою двох, а в багатьох випадках і більшої кількості його учасників. Договір виступає правовою формою господарських чи майнових відносин. Він — основний інструмент господарської діяльності, єдиний правовий та економічний документ, який регулює взаємовідносини кооперативу з державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами, організаціями і громадянами-споживачами його продукції (робіт, послуг), постачальниками матеріально-технічних ресурсів. На договірних засадах кооперативи продають і передають іншим підприємствам, організаціям, установам і громадянам, обмінюють, здають в оренду, надають у позичку і в безплатне тимчасове користування будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності. На цих же засадах кооперативам поставляється вироблена промисловими підприємствами продукція, викопуються будівельними організаціями підрядні роботи, в тому числі щодо спорудження будинків і господарських будівель, перевозяться транспортними організаціями вантажі. На основі договорів кооперативи вступають у відносини з банками та інвесторами для одержання кредитів, біржами, підприємствами агросервісу, з іншими суб´єктами підприємницької діяльності для здійснення статутних завдань та з метою одержання прибутку. Договірна форма є також підставою створення спільних підприємств та інших господарських структур, господарських товариств з участю кооперативів. Правовою основою утворення таких господарюючих суб´єктів є установчий договір. За допомогою названої форми кооперативи мають змогу набувати у власність державне майно, укладаючи договори купівлі-продажу на аукціонах, конкурсах, біржах.

2. За характером економіко-організаційних відносин, що оформляються договорами і стосовно до системи чинного Цивільного кодексу, в юридичній літературі виділяють наступні групи цивільно-правових договорів: 1) договори про передачу майна у власність, повне господарське відання або оперативне управління (купівля-продаж, поставка, контрактація, позика, міна, дарування, постачання енергетичних ресурсів); 2) договори про передачу майна у тимчасове користування (майновий найм, прокат, оренда, лізинг); 3) договори про виконання робіт (побутовий підряд, підряд на капітальне будівництво, на виконання проектних і розвідувальних робіт, на виконання аудиторських робіт); 4) договори про передачу результатів творчої діяльності (авторські, ліцензійні договори про передачу науково-технічної продукції); 5) договори про надання послуг (перевезення, страхування, доручення, комісія, схов, посередницькі послуги, кредитний договір); 6) договір про сумісну діяльність (установчий договір, угоди про науково-технічне співробітництво) .

Названі групи договорів тією чи іншою мірою мають застосування в діяльності кооперативів та їх об´єднань (асоціацій, спілок).

Ними охоплюється широке коло об´єктів. Це перш за все речі (продукція виробничо-технічного призначення, товари народного та особистого споживання, будівлі, обладнання); гроші, цінні папери; інше майно; роботи (будівельні, проектні, конструкторські і т.д.); послуги (комерційне посередництво, перевезення вантажів і пасажирів, експедиційні послуги готельного господарства, у галузі туризму, інша діяльність, не пов´язана з виготовленням речей, наприклад, охорона об´єктів); майнові права; промислова власність: твори науки, літератури, мистецтва, інші матеріальні і нематеріальні блага .

3. Правосуб´єктність кооперативів щодо укладання ними різноманітних цивільно-правових та інших договорів визначається нормами цивільного і кооперативного законодавства та статутами кооперативів. Так, споживчі товариства та їх спілки на підставі п. З ст. II Закону України «Про споживчу кооперацію» наділяються здатністю мати права формувати товарні та матеріально-технічні ресурси за рахунок закупівель на договірних засадах у підприємств (виробників), в оптовій торгівлі, на біржах, аукціонах, заготівель сільськогосподарської продукції і сировини у громадян, селянських (фермерських) господарств, колективних сільськогосподарських підприємств, радгоспів, виробництва товарів на власних підприємствах та з інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Також і при мірний статут споживчого товариства наділяє його правосуб´єктністю бути учасником цивільно-правових договорів та інших різних угод (пп. «а», «б», «в» п. 1). Аналогічною правосуб´єктністю наділяються сільськогосподарські кооперативи Законом «Про сільськогосподарську кооперацію» (ст. 28) та їх статутами.

4. Кооперативна демократія та особливості самоврядування кооперативів обумовили появу нових, раніше невідомих видів договорів, які слушно буде назвати кооперативними. Це договори про господарсько-правові взаємовідносини між правлінням кооперативів та правлінням їх об´єднань. Такі види договорів на даний час укладаються в системі споживчої кооперації. На підставі Закону України «Про споживчу кооперацію» п´яті збори Ради Укоопспілки п´ятнадцятого скликання 17 червня 1992 р. затвердили примірці договори про господарсько-правові взаємовідносини між правліннями споживчого товариства та районної спілки споживчих товариств, районної спілки споживчих товариств (районного споживчого товариства) та обласної (республіканської) спілки споживчих товариств, обласної спілки споживчих товариств, Кримспоживспілки та Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки). Збори Ради Укооспілки рекомендували правлінням споживчих товариств і спілок укласти договори про господарсько-правові взаємовідносини, спрямувавши власну господарську діяльність на створення необхідної виробничої та соціальної інфраструктури споживчої кооперації. Цими договорами між ними визначаються господарські, правові, економічні і соціальні основи взаємних відносин з метою ефективного ведення господарської діяльності і співробітництва на рівноправній основі розподілу компетенцій і повноважень.

Споживче товариство, наприклад, за таким договором делегує райспоживспілці, до складу якої воно входить, представляти і захищати правові, господарські і соціальні інтереси споживчого товариства та його членів у органах державної виконавчої влади, комерційних та інших структурах і установах; розробляти основні напрями економічного і соціального розвитку споживчої кооперації району, брати участь у прийнятті місцевими органами державної виконавчої влади і місцевого самоврядування рішень, що зачіпають інтереси кооперативу; надавати практичну, консультативну допомогу з питань фінансово-господарської і громадської діяльності, претензійно-позовної роботи, розвитку мережі підприємств торгівлі і громадського харчування, заготівель, виробництва, організації обслуговування населення, впровадження прогресивних технологій і передового досвіду; проводити щорічну ревізію фінансово-господарської діяльності кооперативу та його підприємств.

Договором передбачається, що для забезпечення нормального й ефективного функціонування кооперації як єдиної системи рішення виборно-представницьких органів обов´язкові для виконання кооперативом, споживчим товариством, якщо воно не суперечить його статуту. В цьому разі договір є формою делегування повноважень. Об´єднання кооперативів має право здійснювати контроль за роботою кооперативів і його підприємствами. Споживче товариство, наприклад, зобов´язується щоквартально переказувати кошти відповідно до кошторису на утримання апарату управління, затвердженого зборами ради райспоживспілки .

5. До кооперативно-правового є також підстави віднести договір про кооперативне підприємство в системі кооперації. П´яті збори Ради Укоопспілки п´ятнадцятого скликання 17 червня 1992 р. затвердили примірне положення, примірний установчий договір та примірний статут спільного підприємства у споживчій кооперації України . Спільні підприємства створюються споживчими товариствами, районними, обласними спілками і Центральною спілкою споживчих товариств. Майно спільних підприємств є спільною (колективною) власністю організацій, що їх створили. За профілем вони можуть бути торговельні, громадського харчування, заготівельні, сільськогосподарські, промислові, будівельні, транспортні, торговельно-заготівельні, промислово-сервісні та інші. Однією з основ для набуття діючими підприємствами кооперації статусу спільного є укладення установчого договору між його засновниками. У ньому вказується предмет діяльності, порядок створення і використання майна, джерела його формування, склад засновників, їх права й обов´язки, органи управління та їх повноваження, визначається механізм господарської діяльності. У статуті зазначається. що спільне підприємство є юридичною особою. Метою його діяльності є задоволення потреб пайовиків кооперації, інших громадян. підприємств і організацій системи в товарах, продукції, роботах й послугах, реалізація на основі одержаних від господарської діяльності прибутків соціальних та економічних інтересів спільного підприємства та засновників.

Основу планів спільного підприємства становлять замовлення засновників та договори, укладені зі споживачами продукції, робіт, послуг і постачальниками матеріально-технічних ресурсів. Вищим органом управління спільним підприємством є рада засновників. Для повсякденного управління вона призначає директора. Спільне підприємство реалізує свою продукцію, роботи, послуги, відходи виробництва за цінами та тарифами, встановленими самостійно або на договірній основі.

6. Договірні форми кооперативних відносин не обмежуються сферою укладання і виконання цивільно-правових і кооперативно-правових договорів. Кооперативи укладають також трудові, еколого-правові договори та інші угоди. На основі трудового договору (договору в формі контракту) кооперативи приймають на роботу не членів кооперативних організацій, а на підставі еколого-правового договору користуються відповідними природними ресурсами.