• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Кооперативне право

§ 2. Організаційно-правові форми кооперативної діяльності

1. У переважній більшості кооперативна діяльність здійснюється безпосередньо кооперативами (товариствами). Діяльність об’єднань кооперативів (їх спілок) зводиться в основному до обслуговування кооперативів, надання їм організаційних, матеріальних, юридичних, постачальницьких та інших послуг, а також до виконання окремих централізованих господарських функцій. Основні види й напрями діяльності кооперативів і спілок відображені в їх статутах. При цьому для виробничих кооперативів це буде виробнича діяльність, а для споживчих — торговельне, постачальницьке, комунальне, побутове та інше обслуговування переважно своїх членів.

В організаційно-правовій структурі кооперативу простежується його подвійна природа як соціальної та економічної (виробничої) одиниці: добровільного об´єднання людей (соціальна риса) і підприємства, організації — економічна (виробнича риса). Кооператив як об´єднання пайовиків і як юридична особа здійснює функції підприємства, яке займається на госпрозрахункових засадах виробничою чи іншою господарською діяльністю (наданням послуг своїм членам), що визначається його кооперативною метою — забезпеченням економічних інтересів своїх членів.

2. У відповідності зі ст. 6, пунктом 3 Закону України «Про власність» кооператив як власник засобів виробництва та іншого майна має право створити у встановленому законом порядку підприємство, організацію, що є юридичною особою. Закон України «Про споживчу кооперацію» (п. 2 ст. 11) передбачає право споживчих товариств та їх спілок, виходячи з їх статутних вимог створювати (реорганізовувати, ліквідовувати) для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, установи, організації, біржі, комерційні банки, фінансово-розрахункові центри, страхові товариства та інші об´єкти, діяльність яких не суперечить законам України.

3. У господарській діяльності кооперативів та їх об´єднань виникає потреба об´єднання зусиль декількох господарюючих суб´єктів для спільного використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів щодо виробництва окремих видів продукції, її переробки і реалізації, надання послуг чи виконання робіт. Спільна діяльність може здійснюватись на договірних засадах, коли порядок і умови спільної діяльності, використання спільного майна обумовлюється договором. Така діяльність здійснюється без створення юридичної особи.

В окремих випадках для здійснення спільної діяльності створюються спільні підприємства. Право створення спільного підприємства передбачено ст. 2 Закону України «Про підприємства в Україні». Відповідно до ст. 11, п. 2 Закону України «Про споживчу кооперацію» споживчі товариства та їх спілки, виходячи зі статутних вимог, мають право вступати як засновники або учасники до господарських товариств, спільних підприємств, асоціацій та інших об´єднань для розв´язання господарських та інших завдань. До спільного належить таке підприємство, яке засноване на базі об´єднання майна різних власників (змішана форма власності). У числі засновників спільного підприємства відповідно до законодавства України можуть бути юридичні особи та громадяни України й інших держав.

4. Підсумовуючи наведене, можна відмітити, що кооперативна діяльність здійснюється безпосередньо кооперативами (товариствами) та їх об´єднаннями (спілками).

Господарська діяльність у кооперації може здійснюватись:

а) кооперативами-підприємствами;

б) об´єднаннями (спілками) кооперативів, у яких виконання господарських та інших функцій стосовно надання допомоги кооперативам здійснюється внутрішніми підрозділами (управліннями, відділами, секторами, групами та ін.), що не мають права юридичної особи;

в) підприємствами, організаціями, установами, що мають статус юридичної особи, заснованими кооперативами чи їх об´єднаннями як власниками майна;

г) спільними підприємствами, що є юридичними особами, створеними групою кооперативів, групою об´єднань (спілок) кооперативів (одного чи різних рівнів), групою кооперативів та об´єднань (одного чи різних рівнів);

д) шляхом участі у господарській діяльності акціонерних та інших господарських товариств, спільних підприємств, об´єднань, асоціацій, спілок, у складі яких є засновники чи учасники, що не входять до кооперативної системи, або ж громадяни;

є) у формі спільної діяльності на договірних засадах.

5. Безпосередньо господарською діяльністю займаються виробничі кооперативи, склад яких становлять фізичні особи, які є членами кооперативу і його працівниками. Такими є сільськогосподарські кооперативи (артілі), садівницькі кооперативи, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції. Безпосередньо обслуговуванням своїх членів займаються такі споживчі товариства, як гаражні, житлово-будівельні, дачні та інші.

Об´єднань кооперативів (кооперативи кооперативів) в Україні налічується мало. Існують, наприклад, об´єднання гаражних і садівницьких кооперативів. У деяких містах створені об´єднання житлово-будівельних кооперативів. Об´єднання таких кооперативів практикується здебільшого на рівні району, міста.

Відсутність кооперативної системи стримує розвиток сільськогосподарської кооперації. У цій сфері існують найбільш сприятливі умови для кооперації. Через відсутність законодавчої бази сільськогосподарська кооперація розвивалось повільно. І тільки з прийняттям спеціального Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» створено належне правове поле, правові умови для сприяння відновленню і діяльності сільськогосподарських виробничих і обслуговуючих кооперативів. Більш поширеними є об´єднання риболовецьких колгоспів (кооперативів), які мають свою систему на рівні району, області і на загальноукраїнському рівні. Їх діяльність малоефективна через відсутність законодавчого регулювання і підтримки з боку держави.

Найбільш ефективно розвивається кооперативна діяльність у споживчій кооперації. Законом України «Про споживчу кооперацію» врегульована діяльність споживчих товариств та їх спілок і створених ними підприємств, організацій та установ, в тому числі спільних підприємств. Наявність кооперативної системи: споживчі товариства — районні спілки споживчих товариств — Кримспоживспілки, обласні спілки споживчих товариств — Укоопспілка, — створює сприятливі умови для розвитку споживчої кооперації, для організованого і юридично грамотного захисту інтересів споживчих товариств і пайовиків, для забезпечення нормального їх функціонування.

8. Такі форми господарської діяльності, як створені кооперативами та їх об´єднаннями самостійні підприємства, організації та установи, а також спільні підприємства, в Україні мають місце поки що лише в системі споживчої кооперації.

Самостійні та спільні підприємства, що створені споживчими товариствами та (чи) їх спілками, є юридичними особами, їх діяльність регулюється законами України «Про споживчу кооперацію», «Про підприємства в Україні» чи «Про господарські товариства» і статутами, затвердженими засновниками-кооперативами і (чи) спілками.

7. Спільні підприємства можуть створюватися не тільки кооперативами та їх об´єднаннями, що входять у систему кооперації, а й іншими господарюючими суб´єктами, в тому числі інвесторами з інших держав. Такі спільні підприємства мають особливий статус, визначений установчими договорами і статутами. У таких випадках спільні підприємства можуть входити у систему кооперативної системи за умови, що це передбачено установчими договорами і статутами і що з цим погоджуються засновники — не члени кооперативних об´єднань.

8. Спільна господарська діяльність без створення юридичної особи здійснюється виключно на підставі договорів, укладених між кооперативами, їх об´єднаннями, іншими учасниками. Договори про спільну діяльність можуть укладатись на певний період або ж на виконання певних робіт.

9. Вибір тих чи інших форм кооперативної діяльності здійснюється кооперативами чи їх об´єднаннями самостійно у відповідності з їх статутами.

Закони України «Про споживчу кооперацію» і «Про сільськогосподарську кооперацію» не передбачають участі в них державних юридичних осіб у діяльності кооперативів (товариств) чи їх об´єднань (спілок). Проте законодавство не забороняє державним юридичним особам брати участь у діяльності кооперативів чи їх об´єднань.

Проте відповідно до п. 12 Примірного статуту споживчого товариства, затвердженого п´ятими зборами Ради Укоопспілки п’ятнадцятого скликання 17 червня 1992 р., колективними членами споживчого товариства поряд з колективними, кооперативними підприємствами, господарськими товариствами можуть бути державні підприємства, що поділяють його цілі та інтереси. Колективне членство в споживчому товаристві оформляється договором (угодою), на підставі якого вносяться вступний і пайовий внески.

Примірним статутом районної спілки споживчих товариств (райспоживспілки) (п. 1) і Примірним статутом обласної (республіканської) спілки споживчих товариств (п. 1), затвердженими п´ятими зборами Ради Укоопспілки п´ятнадцятого скликання 17 червня 1992 р., передбачено, що до складу цих спілок можуть входити інші кооперативні, державні, колективні, громадські організації (їх підприємства, об´єднання) і товариства.

Загалом законодавством України створюються сприятливі умови для застосування різноманітних організаційно-правових форм кооперативної діяльності, рівні можливості «для свободи у виборі методів господарювання, напрямів використання доходів і здійснення інвестицій» (ст. 8 Закону України «Про економічну самостійність України») .