Кооперативне право
§ 3. Повноваження загальних зборів членів кооперативу
1. Права кооперативного самоврядування реалізуються головним чином шляхом правового визначення повноважень загальних зборів членів-пайовиків і практичним керуванням цими повноваженнями у процесі усієї діяльності кооперативу. Завдяки праву самоврядування кожний член-пайовик спроможний брати участь у керуванні справами кооперативу. Це їхнє право визначено законами «Про сільськогосподарську кооперацію» (ст. 11, п. 1, ст. 13, п. 1), «Про споживчу кооперацію» (ст. 7). В них закріплені основні повноваження загальних зборів. Вони полягають у: праві приймати статут кооперативу, споживчого товариства, визначенні розмірів вступного і обов´язкового пайового внеску, обранні керівних та контрольних органів товариства, а також у вирішенні інших питань, пов´язаних з його діяльністю. У відповідності з цією правовою нормою в статуті кооперативу, споживчого товариства в тій його частині, що відповідає змісту відповідного закону визначені статутні права та обов´язки членів-пайовиків конкретного кооперативу, споживчого товариства.
У залежності від предмета регулювання суспільних відносин, характерних для діяльності кооперативу, статутні повноваження вищого його органу управління підлягають відповідній правовій класифікації. Це повноваження щодо прийняття статуту кооперативу та інших локальних (внутрішньокооперативних) правових актів; виборів органів самоврядування і посадових осіб; визначення особового складу кооперативу, товариства; вирішення майнових питань діяльності кооперативу, товариства, його утворення як юридичної особи або припинення діяльності чи реорганізації; визначення кола питань, що належать до виключної компетенції вищого органу кооперативного самоврядування, та ін.
2. Визначальним повноваженням вищого органу самоврядування належить вважати прийняття статуту кооперативу, товариства. Прийняття його є, по-перше, необхідною умовою державної реєстрації кооперативу, споживчого товариства і є підставою надання йому правового статусу юридичної особи. А по-друге, правові норми статуту визначають правоздатність кооперативу, товариства як для здійснення внутрішньокооперативної діяльності, в тому числі юридичного закріплення прав та обов´язків членів-пайовиків, так і для визнання його правомочностей для здійснення зовнішніх відносин. Лише загальним зборам належить право вносити зміни і доповнення до статуту, що передбачено п. 1 ст. 14 Закону і п. «б» ст. 19 Примірного статуту споживчого товариства.
3. Закони «Про сільськогосподарську кооперацію» і «Про споживчу кооперацію» спрямовані на відродження і зміцнення демократичних основ кооперації і в першу чергу її першооснови — кооперативів і споживчих товариств. Кожний з таких кооперативів проводить свою діяльність на засадах кооперативного самоврядування, що проявляється в обранні на загальних зборах виконавчо-розпорядчого і контрольно-ревізійного органів та відповідальних посадових осіб. Визначені повноваження загальних зборів закріплено в пункті статуту, який відповідає п. З ст. 14 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію» та п.п. «д» п. 19 Примірного статуту споживчого товариства. Вони обирають голову кооперативу, споживчого товариства, членів правління та ревізійної комісії, визначають чисельність і склад цих органів. Примірний статут ставить до кандидата на посаду голови відповідні вимоги: він повинен мати необхідну освіту і досвід роботи в кооперації. Положення Примірного статуту про необхідну освіту є нечітким і неконкретним: чи вищу, чи середню освіту повинен мати кандидат, а щодо спеціальності — чи торговельну освіту, чи якусь іншу — статут не визначає.
Поряд із статутом загальні збори кооперативу, товариства затверджують Положення про ревізійну комісію кооперативу, товариства. До їхньої компетенції віднесено також обрання делегатів на з´їзди (конференції) об´єднань кооперативів, спілок споживчих товариств.
Демократичну основу кооперативного самоврядування становлять повноваження загальних зборів обговорювати та приймати накази пайовиків, заслуховувати звіти виконавчо-розпорядчих та контрольних (ревізійної комісії) органів про їхню діяльність протягом звітного року; в разі проведення звітно-передвиборних загальних зборів ці органи доповідають про свою роботу за визначений статутом період.
Кожний окремо взятий кооператив, споживче товариство є суб´єктом права кооперативної власності як юридична особа. Вирішення майнових відносин, що основані на цьому праві власності, здійснюється загальними зборами членів кооперативу, споживчого товариства. Саме вони згідно з пунктом статуту, що відповідає за своїм змістом п. 1 ст. 7 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію», п. 2 ст. 5 Закону «Про споживчу кооперацію», визначають розміри вступного та обов´язкового пайового внеску, що у своєму поєднанні становлять статутний фонд кооперативу, споживчого товариства. Загальні збори здійснюють право кооперативної власності кооперативу, товариства шляхом реалізації права володіння, права користування, права розпорядження її окремими об´єктами. Вони визначають коло майна та органів управління товариства, яким ці окремі об´єкти права власності перелаються для використання за їхнім цільовим призначенням.
Вирішення питань майнового характеру проводиться шляхом затвердження річних звітів правління, балансів кооперативу, товариства та висновків щодо цих звітів і балансів ревізійної комісії. Саме таким чином товариства дізнаються про стан господарського використання коштів кооперативу, товариства, визначають позитивні та негативні моменти у використанні майнових засобів.
Вищий орган кооперативного самоврядування вирішує ряд організаційно-правових питань. Зокрема, установчі збори кооперативу, споживчого товариства приймають рішення про створення свого кооперативу, споживчого товариства. Згідно з відповідним пунктом статуту, що відповідає змісту п. І ст. 14 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію», пп. «п» п. 19 Примірного Статуту споживчого товариства загальні збори вирішують питання про ліквідацію та реорганізацію (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) кооперативу, споживчого товариства, входження його в об´єднання кооперативів, спілку споживчих товариств та виходу з них. З реорганізацією кооперативу, споживчого товариства пов´язано ряд питань майнового змісту (розподіл майна між кооперативом, товариством, що виділяється, розрахунки з кредиторами, повернення паїв та ін.), які також повинні вирішуватися на рівні загальних зборів.
Організаційно-правовими є також питання щодо формування особового складу кооперативу, споживчого товариства. Це питання про вступ, прийняття громадян до членів кооперативу, товариства, що проводиться загальними зборами; вирішення питань про припинення членства в кооперативі, товаристві, що здійснюється шляхом звернення члена кооперативу, товариства до загальних зборів через правління з відповідною заявою, або ж виключення із числа членів кооперативу, товариства, що передбачено його статутом.
Ці питання вирішуються відповідно до статей 9, 10 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію», пп. «г» ст. 19 Примірного статуту споживчого товариства.
Загальні збори розглядають питання щодо організації діяльності кооперативу, товариства. Одним із методів цієї роботи є її планування, що проводиться шляхом розробки і затвердження програми (плану) економічного і соціального розвитку споживчого товариства.
4. Закони «Про сільськогосподарську кооперацію» (ст. 14), «Про споживчу кооперацію» (ст. 7) і статут споживчого товариства в тій його частині, що відповідає змісту п. 20 Примірного статуту споживчого товариства, визначають коло питань, розгляд і вирішення яких віднесено до виключної компетенції загальних зборів. Лише ці збори повноважні вирішувати питання, по-перше, про прийняття статуту кооперативу, споживчого товариства, а також вносити до нього зміни та доповнення; по-друге, обговорювати та приймати накази пайовиків, заслуховувати звіти виконавчо-розпорядчих та контрольних органів про їх виконання; по-третє, здійс- нювити право колективно-кооперативної власності та визначати органи управління, котрим передаються окремі функції по господарському управлінню кооперативним майном; по-четверте, вирішувати питання ліквідації та реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) кооперативу, споживчого товариства, входження його в об´єднання кооперативів, спілку споживчих товариств або інші об´єднання і організації та виходу з них.
Окремі питання в системі споживчої кооперації можуть розглядатися і вирішуватися зборами уповноважених. їхня діяльність як органу самоврядування споживчого товариства має своєю юридичною основою положення ст. 7 Закону «Про споживчу кооперацію», в якій зазначено, що збори уповноважених скликаються з метою оперативного вирішення питань, що віднесені до компетенції загальних зборів. Належить вважати недопустимою практику підміни загальних зборів зборами уповноважених, оскільки це суперечить кооперативним принципам «один член — один голос». Цим самим основна частина членів-пайовиків споживчого товариства усувається від особистої участі у вирішенні актуальних питань діяльності товариства, що призводить до порушення принципів колективно-кооперативного самоврядування.
5. Багаторічний досвід діяльності споживчої кооперації характеризується пошуками організаційних форм і засобів поліпшення обслуговування сільського населення, створення відповідних форм здійснення самоврядування. Як зазначається в п. 25 Примірного статуту споживчого товариства, основною формою здійснення повноважень пайовиків на кооперативній дільниці є дільничні збори. Кооперативні дільниці створюються за територіальною або виробничою ознаками. Зони кооперативних дільниць та їх кількість визначаються правлінням споживчого товариства.
Статутом споживчого товариства, в межах якого створюються кооперативні дільниці визначається повноваження дільничних зборів. Ці повноваження полягають у тому, що вони:
а) обирають строком на п´ять років або звільняють до закінчення строку повноважень уповноважених споживчого товариства, органи самоврядування та контрольно-ревізійний орган на кооперативній дільниці, та заслуховують їхні звіти. Цими органами можуть бути дільничний кооперативний комітет, комісія кооперативного контролю та ін.
б) дають рекомендації щодо кандидатів на посаду голови правління споживчого товариства;
в) розглядають та схвалюють накази пайовиків, вносять пропозиції правлінню споживчого товариства про відкриття нових, закриття або перепрофілювання кооперативних підприємств, що втратили своє значення на кооперативній дільниці;
г) розглядають результати діяльності підприємств, що розміщені на території дільниці, накреслюють шляхи підвищення їхньої ефективності, заслуховують звіти директорів (завідувачів магазинів, їдалень, заготівельних пунктів та інших кооперативних підприємств або осіб, які виконують їх функції), що безпосередньо обслуговують пайовиків дільниці, та можуть вносити пропозиції правлінню споживчого товариства про притягнення зазначених осіб до відповідальності за порушення статуту, неналежне виконання обов´язків, наказів пайовиків, вимог комісій кооперативного контролю, рішень дільничних зборів чи дільничного кооперативного комітету тощо;
д) приймають рішення на скарги.
Дільничні збори скликаються дільничним комітетом або правлінням споживчого товариства в міру необхідності, але не рідше одного разу на рік, а також на вимогу не менше як 1/3 пайовиків дільниці. Про дату, годину, місце проведення і порядок денний пайовики оповіщаються не пізніше, ніж за три дні до зборів.
Загальні та дільничні збори правомочні вирішувати питання, якщо на них присутньо більше половини членів, а збори уповноважених — при наявності не менше 2/3 уповноважених. Рішення загальних зборів, а також зборів уповноважених і дільничних зборів приймаються більшістю голосів присутніх пайовиків. Рішення, що суперечать законові «Про споживчу кооперацію», нормативно-правовими актам або статутові споживчого товариства, можуть бути скасовані самими зборами або постановою органу управління споживчої кооперації вищого рівня.