Кооперативне право
§ 2. Структура органів самоврядування в кооперації
1. За роки свого існування значного досвіду у здійсненні управління діяльністю споживчих товариств та їхніх представницьких органів, додержання демократичних засад у процесі цієї діяльності, визначенні структури органів та змісту їхньої роботи набула споживча кооперація. У сільськогосподарській кооперації такого досвіду менше. Такими органами в споживчій кооперації за сучасних умов є загальні збори членів-пайовиків споживчих товариств, представницькі органи самоврядування районних та обласних спілок як організаційно-правові форми об´єднання споживчих товариств. Кожній із цих структур притаманна відповідна система виконавчо-розпорядчих, контрольно-ревізійних органів. їхнє цільове призначення та зміст діяльності відповідним чином регламентуються законами, іншими нормативно-правовими актами. Завдяки функціонуванню органів управління проводиться реалізація права самоврядування у кожному кооперативі, споживчому товаристві.
2. Відповідно до ст. 13 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію» та ст. 7 Закону «Про споживчу кооперацію» і п. 17 Примірного статуту споживчого товариства вищим органом управління кооперативу, споживчого товариства визнаються загальні збори його членів, саме вони правомочні розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності кооперативу. За своєю юридичною природою рішення загальних зборів мають найбільшу юридичну силу порівняно з юридичною силою рішень виконавчо-розпорядчих органів (правління і голови правління кооперативу), а також контрольно-ревізійного органу.
Загальні збори членів кооперативу проводять вибори виконавчо-розпорядчого і контрольно-ревізійного органів самоврядування, а в сільськогосподарських кооперативах згідно зі ст. 18, п. 1 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію» може обиратись спостережна рада для контролю за виконавчим органом кооперативу. Ці вибори проводяться на основі вільного висування кандидатів при всебічному їх обговоренні. До складу органів самоврядування обираються тільки члени цього кооперативу.
Статутом споживчого товариства, як це зазначено п. 23 Примірного статуту споживчого товариства, передбачається наділення правами вищого органу самоврядування зборів уповноважених. Збори уповноважених скликаються у тих споживчих товариства, в яких налічується 200 і більше членів-пайовиків, для вирішення питань, що належать до компетенції загальних зборів. Проте введення в споживчій кооперації такого органу управління, як збори уповноважених, не узгоджується з одним з основних принципів кооперативної кооперації «один член — один голос» та з тим, що права члена кооперативу на участь в управлінні не може передаватись іншим особам.
3. Реалізація права кооперативного самоврядування полягає в тому, щоб члени-пайовики кооперативу не були усунуті від вирішення будь-яких питань його діяльності. Для цього загальні збори проводяться регулярно і систематично. Так, згідно з п. 24 Примірного статуту споживчого товариства загальні збори скликаються правлінням споживчого товариства в міру необхідності, але не рідше одного разу на рік.
У тих випадках, коли в кооперативі з вини його керівників допускаються порушення демократичних засад, вимог законодавства та статуту, не скликаються загальні збори, то правління зобов´язане скликати загальні збори з власної ініціативи або ж на вимогу 1/3 членів-пайовиків, або за пропозицією ревізійної комісії кооперативу. Такі збори проводяться у строки, передбачені статутом кооперативу. У споживчих товариствах вони повинні бути скликані не пізніше, ніж через ЗО днів після надходження такої вимоги або пропозиції.
На правління і голову правління кооперативу покладається обов´язок організувати роботу загальних зборів належним чином, скласти відповідно план роботи, визначити, хто з членів правління або спеціалістів кооперативу повинен підготувати питання для розгляду на загальних зборах, а також доповідати про стан виконання попередніх рішень. Поряд з правлінням право вносити певні питання на розгляд і вирішення загальних зборів може правління об´єднання кооперативів, членом якого є цей кооператив.
Правом внести питання на обговорення зборів користуються ревізійна комісія, члени-пайовики та колективні члени кооперативу. Для цього вони повинні подати відповідну заяву, тобто звернутися до правління кооперативу.
Правління кооперативу зобов´язане повідомити цих членів кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів. Оголошення про збори повинно бути доведене до відома членів-пайовиків не пізніше встановленого статутом строку.
4. У здійсненні самоврядування важлива роль належить правлінню кооперативу. Правління — це колегіальний виконавчо-розпорядчий орган, відповідальний перед вищим органом — загальними зборами членів-пайовиків за стан справ і всю діяльність кооперативу. Воно здійснює повсякденне керівництво всією організаційною, господарською, фінансовою, договірною, соціальною та іншими видами діяльності кооперативу, допомагає усім підпорядкованим підприємствам в їхній роботі та проведенні контролю за їх діяльністю. Правління виконує всі функції шляхом здійснення оперативного керівництва. Рішення правління кооперативу приймаються більшістю голосів і заносяться до протоколу.
Рішення правління кооперативу, що суперечать чинному законодавству або статутові товариства, можуть бути скасовані самим правлінням або загальними зборами.
Правління кооперативу не рідше одного разу на рік звітує перед загальними зборами (зборами уповноважених), інформує про свою роботу пайовиків та трудові колективи, використовуючи для нього дільничні збори, сільські сходи, засоби масової інформації тощо.
5. Кооперативи, споживчі товариства відповідно об´єднуються и районну і обласну об´єднання, спілки та Всеукраїнське (центральне) об´єднання, спілку кооперативів, товариств. Кожній із цих структур управління властиві свої органи самоврядування: на районному рівні — конференція, рада, правління, спостережна рада, ревізійна комісія, на обласному рівні — з´їзд, рада, правління і ревізійна комісія, на рівні України — з´їзд, конференція, рада, правління і ревізійна комісія. Повноваження кожної із цих структурних утворень визначаються відповідним статутом; на всі ці структури поширюється чинність законів «Про сільськогосподарську кооперацію» і «Про споживчу кооперацію».