• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Кооперативне право

§ 4. Правове становище спільних підприємств у системі кооперації

1. В окремих випадках, коли кооператив чи його об´єднання (спілка) не має фінансової можливості створити підприємство для здійснення виробничої діяльності чи надання послуг кооперативу, його пайовикам, об´єднанням (спілкам) чи іншим кооперативним організаціям, з метою задоволення їх економічних інтересів, створюються спільні підприємства. Право на створення спільного підприємства як форми спільного господарювання, передбачено Конституцією України і Законом України «Про підприємства в Україні» (ст.2), «Про споживчу кооперацію» (ст.11), «Про сільськогосподарську кооперацію» (ст.26), «Про власність» (ст.3) та ін.

У ст.36 Конституції України записано, що громадяни України мають право на свободу об´єднання у громадські організації для задоволення економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Ст.2, п.1 Закону України «Про підприємства в Україні» спільним вважає підприємство, засноване на базі об´єднання майна різних власників (змішана форма власності). У числі засновників спільного підприємства, відповідно до законодавства України, можуть бути юридичні та фізичні особи України та інших держав.

2. Засновниками спільних підприємств в кооперації можуть бути кооперативи, їх об´єднання (спілки) одного чи різних рівнів. Оскільки це не заборонено законодавством, то у створені спільних підприємств можуть брати участь й інші юридичні особи, громадяни України та іноземних держав. Але такі підприємства уже не будуть входити в систему кооперації.

3. Створення спільних підприємств набуло поширення в споживчій кооперації України. На таких засадах споживчі товариства району створюють районну заготівельну контору, комбінат громадського харчування, інші організації. Районні спілки споживчих товариств утворюють кооперативні торговельні коледжі, а обласні спілки та Укоопспілка є засновниками спільної Львівської комерційної академії і Полтавського кооперативного торговельного інституту.

За своєю природою до спільних належало би віднести і міжгосподарські підприємства та організації, учасниками яких є колгоспи (тепер колективні сільськогосподарські підприємства). Це — міжгосподарські підприємства з відгодівлі великої рогатої худоби (свиней), міжгосподарські комбікормові заводи, міжгосподарські будівельні організації тощо.

4. Особливості правового становища спільних підприємств у системі кооперації полягають у тому, що в переважній більшості їх засновниками є кооперативи (об´єднання, спілки) відповідної території (району, області).

Спільні підприємства можуть утворюватись у різних організаційно-правових формах. Це можуть бути підприємства, режим діяльності яких визначається Законом України «Про підприємства в Україні». У відповідності з цим законом вони утворюються, реєструються в державних органах, здійснюють господарську діяльність, розподіляють доходи, припиняють своє існування. СП створені у формі господарських товариств, зокрема, акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю, не можуть входити в систему кооперації.

Спільні підприємства в таких організаційно-правових формах у відповідності зі ст. 11 Закону «Про споживчу кооперацію» утворені і в системі споживчої кооперації України. Так, на рівні Укоопспілки створені і функціонують акціонерний комерційний банк «Укоопспілка», страхове товариство «Укоопспілка», інвестиційна компанія «Укоопіпвест», редакція газети «Вісті Центральної спілки споживчих товариств України», кущовий інформаційно-обчислювальний центр «Укоопспілка», готель «Кооператор», санаторій «Кооператор», будинок відпочинку «Укоопспілка», друкарня «Укооппостачмаш» та ін.

Відповідні спільні підприємства утворені і на рівні облспоживспілок. Так, членами Донецької спілки утворено акціонерний банк «Траст», Житомирської — банк «Кооператор», Закарпатської — «Коопінвестбанк». Київської — «Київкоопбанк», Полтавської — «Ворсклабанк», Тернопільської — «Тернопількредит», Хмельницької — акціонерний банк «Поділля», Чернівецької — «Буккоопбанк» та ін.

Перелічені та інші структури, що утворені з участю членів споживчої кооперації діють як спільні підприємства, засновниками яких є на рівні Укоопспілки — обласні споживчі товариства, Кримспоживспілка та Укоопспілка, на рівні облспоживспілок — райспоживспілки, облспоживспілка, Кримспоживспілка.

Спільні підприємства можуть утворюватись і в формі кооперативів юридичних осіб. До таких у сільському господарстві належать міжгосподарські (міжколгоспні) організації, які створюються і функціонують на засадах міжгосподарської кооперації. Характерними ознаками кооперативних форм їх організації є кооперативний принцип: «один член — один голос». Від кожного колгоспу підприємства-учасника обиралася рівна кількість уповноважених представників незалежно від їх майнової участі. У зв´язку з тривалою відсутністю закону про сільськогосподарську кооперацію така досить ефективна форма спільної господарської діяльності стала занепадати, міжгосподарські організації почали перетворюватися у відкриті акціонерні товариства, їх роль в обслуговуванні сільськогосподарських товаровиробників почала знижуватися.

Правове становите кожного з перерахованих форм спільних підприємств з участю кооперативів чи спілок має певні відмінності, їх внутрішні організаційно-економічні відносини регулюються різними законами: про підприємства, про господарські товариства, про кооперацію. Об´єднує їх те, що основними документами, якими визначається їх правове становище, в першу чергу є установчі документи: установчі договори і статути, затверджені засновниками чи учасниками спільних підприємств.

Підсумовуючи можна сказати, що спільні підприємства розмежовуються за своїм правовим статусом як такі, що утворюються:

а) в системі кооперації;

б) з участю кооперативів та їх об´єднань, але поза системою даного виду кооперації.

До першого виду входять спільні підприємства, засновниками і учасниками (членами) яких є лише кооперативи та їх об´єднання. Вони засновуються у відповідності із законами «Про споживчу кооперацію» і «Про сільськогосподарську кооперацію». На такі підприємства поширюються внутрішньокооперативні нормативні акти, прийняті органами управління відповідних об´єднань (спілок). На них не розповсюджується дія Закону України «Про господарські товариства».

До другого виду входять спільні підприємства, що створені у відповідності із Законом України «Про господарські товариства». їх засновниками і учасниками (членами) можуть бути не тільки кооперативні організації, а й інші фізичні і юридичні особи. На їх діяльність не поширюються внутрішньокооперативні акти об´єднань кооперативів (спілок).

4 лютого 1998 р. до Закону України «Про підприємства в Україні» внесені поправки . У новій редакції ст. 2 пункт 1 не передбачає такого виду підприємств як «спільне підприємство». Але це не означає необхідності відмови від такого виду підприємств в системі кооперації. В системі кооперації у відповідності з цим законом можуть створюватись кооперативні підприємства як такі, що засновані на власності об´єднань громадян.