Захист прокурором прав громадян та інтересів держави у сфері охорони довкілля
3.3. Особливості організації прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство
До органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство у справах, пов’язаних із земельними відносинами належать відповідні підрозділи органів внутрішніх справ, Cлужби безпеки України. органи державної митної служби, органи державної податкової служби.
У зв’язку зі вступом у чинність Кримінального процесуального кодексу України слід мати на увазі, що правову основу нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, Закони України «Про прокуратуру», «Про державну таємницю», «Про оперативно-розшукову діяльність», Порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 №1561-12, далі-Порядок), Звід відомостей, що становлять державну таємницю (затверджений наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 №440 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2005 за №3902/11182) та інші нормативно-правові акти.
Говорячи про повноваження та обов’язки прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, необхідно відразу зазначити, що згідно з ст. 30 Закону України «Про прокуратуру» цей нагляд повинен сприяти:
1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;
2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;
3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;
4) охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;
5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.
Особливості нагляду за додержанням законів органами, як проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство по справах про злочини, пов’язані із земельними відносинами, визначаються главою 2 розділу ІІІ Закону України «Про прокуратуру», Кримінальним процесуальним Кодексов, а також галузевими наказами Генерального прокурора України: № 4-гн, №4/1 гн, № 4/2 гн, № 4/4 гн з урахуванням особливостей, визначених наказами Генерального прокурора України № 3/2 гн, № 3/3 гн, № 7 гн, № 12 гн.
Так, наказом № 3/2 гн Дніпровському екологічному прокурору та міжрайонним екологічним прокурорам приписано забезпечити розгляду заяв і повідомлень про підслідні органам прокуратури злочини у сферах охорони довкілля та земельних відносин, а також про злочини, вчинені працівниками піднаглядних правоохоронних органів, провадження досудового слідства у вказаній категорії кримінальних справ, прокурорського нагляду та підтримання державного обвинувачення у них.
Відповідно до вимог наказу № 3/3 гн Головному управлінню правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту та оборонно-промислового комплексу Генеральної прокуратури України, відповідним галузевим підрозділам прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, транспортним прокурорам забезпечити здійснення нагляду за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про вчинені злочини або ті, що готуються, при провадженні дослідчих перевірок, оперативно-розшукової діяльності у межах компетенції, дізнання та досудового слідства органами внутрішніх справ на залізничному, повітряному та водному транспорті (крім злочинів у сферах охорони і збереження водних ресурсів, земельних відносин, які вчинені на території річки Дніпро, її водосховищах, Дніпровсько-Бузькому лимані, їх водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах.
Крім того, у межах своєї компетенції слідчі органів прокуратури проводять досудове слідство кримінальних провадженнях про порушення у сфері охорони довкілля.
Слід мати на увазі, що прокурорський нагляд являє собою самостійний, специфічний вид державної діяльності, який повинен забезпечити виконання закону та його верховенство в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Він здійснюється від імені держави, репрезентує і захищає особистісні та публічні інтереси.
Основний зміст діяльності прокуратури у сфері нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство за своєю суттю має забезпечити точне й однакове їх застосування, тобто створити відповідний режим законності і правопорядку в цій сфері. Відтак у правовій державі передбачається не тільки виконання законів, а й дотримання законності взагалі, розуміючи під цим внутрішньо погоджену систему нормативно-правового регулювання і відповідну цій системі поведінку суб’єктів правових відносин.
Згідно з вимогами наказу Генерального прокурора України №4 гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство» - основними критеріями оцінки ефективності прокурорського нагляду за додержанням законів у діяльності органів, які проводять дізнання та досудове слідство, та слідства прокуратури визначено:
-своєчасне вжиття заходів щодо недопущення порушення прав і свобод людини і громадянина, їх поновлення та притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності;
-додержання законності при реєстрації, вирішенні заяв і повідомлень про вчинені злочини або ті, що готуються, забезпечення достовірності показників щодо стану злочинності, слідства і дізнання;
-забезпечення безумовного додержання вимог закону про повне, всебічне й об´єктивне дослідження всіх обставин справи; своєчасне скасування незаконних і необґрунтованих рішень у кримінальних справах.
Кримінально карані діяння в сфері охорони довкілля завдають великої шкоди як державі та суспільству, так і окремим громадянам. Специфіка цих злочинів полягає в тому, що основна маса посягань відноситься одночасно і до корисної, і до економічної, і до екологічної, і до організованої злочинності. Як зазначається, ця обставина, в свою чергу, неминуче привела, з одного боку, до появи більш хитрих, замаскованих і зухвалих способів, а з іншої – до розповсюдження даних злочинних посягань, що дозволяють в цілому говорити про специфічний напрямок злочинної діяльності в межах «кримінального ринку».
Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” від 10 грудня 2004 року за N 17 - Злочини та інші правопорушення проти довкілля посягають на суспільні відносини у сфері охорони конституційного права громадян на безпечне довкілля, а також у сфері охорони, використання, збереження і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання й усунення негативного впливу господарської та іншої діяльності людини на навколишнє природне
середовище, збереження генетичного фонду живої природи, ландшафтів
та інших природних комплексів, унікальних територій, а також
природних об´єктів, пов´язаних з історико-культурною спадщиною.
Злочини проти довкілля можна поділити на такі групи:
- злочини, що посягають на екологічну безпеку;
- злочини у сфері охорони і використання земель, надр, атмосферного повітря і водних ресурсів;
- злочини у сфері використання та охорони рослинного і тваринного світу.
До злочинів, що посягають на екологічну безпеку відноситься порушення правил екологічної безпеки (ст. 236). Об´єктивна сторона цього злочину проявляється в порушенні (дії або бездіяльності) порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об´єктів. Правила проведення такої експертизи встановлені в постанові Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р.
Зі сферою земельних відносин, охороною надр, атмосферного повітря і водних ресурсів можуть бути пов’язані такі склади злочинів:
1) розділ 1 Особливої частини Кримінального кодексу України «злочини проти основ національної безпеки України»: ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України); ст. 111 (державна зрада);
2) розділ 5 «злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина»: ст. 167 ( зловживання опікунськими правами);
3) розділ 6 «злочини проти власності»: ст. 189 (вимагання); ст.190 (шахрайство); ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем); ст. 192 (заподіяння майнової шкоди шляхом оману або зловживання довірою); ст. 197-1 (самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво);
4) розділ 7 «злочини у сфері господарської діяльності»: ст. 206 (протидія законній господарськй діяльності); ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; ст. 209-1 (умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму; ст. 210 (нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням); ст. 211 (видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону); ст. 212 (ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів); ст. 222 (шахрайство з фінансовими ресурсами); ст. 224 (виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів); ст. 233 (незаконна приватизація державного, комунального майна);
5) розділ 9 «злочини проти громадської безпеки»: ст. .255 (створення злочинної організації); ст. 267-1 (порушення вимог режиму радіаційної безпеки); ст. 268 (незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини);
6) розділ 10 «злочини проти безпеки виробництва”: ст. 274 (порушення правил ядерної або радіаційної безпеки);
7) розділ 12 «злочини проти громадського порядку та моральності»: ст. 298 (незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини,знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини); ст. 298-1 (знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду);
8) розділ 13 «злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення» ст. 325 (порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням); ст. 327 (заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування та іншої продукції);
9) розділ 15 «злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян»: ст. 343 ( втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби); ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу); ст. 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань); ст. 356 (самоправство); ст. 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів,штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження); ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).
10) розділ 16 «злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку»: ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп”ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку);
11)розділ 17 «злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг»: ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем); ст. 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми) ; ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень); ст. 365-1 (перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми; ст. 365-2 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги); ст. 366 (службове підроблення); ст. 367 (службова недбалість); ст. 368 (одержання хабара); ст. 368-2 (незаконне збагачення); ст. 368-3 ( комерційний підкуп службової особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми); ст. 368-4 (підкуп особи, яка надає публічні послуги); ст. 369 (пропозиція або давання хабара); ст. 369-2 (зловживання впливом); ст. 370 (провокація хабара або комерційного підкупу);
12) розділ 18 «злочини проти правосуддя»: ст. 372 (притягнення за відомо невинного до кримінальної відповідальності); ст. 373 ( примушування давати показання); ст. 374 (порушення права на захист ); ст. 375 (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови); ст. 376 (втручання в діяльність судових органів); ст. 377 (погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного); ст. 382 (невиконання судового рішення); ст. 383 (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину); ст. 384 (завідомо неправдиве показання); ст. 388 (незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна,яке описане чи підлягає конфіскації); ст. 396 (приховування злочину); ст. 397 (втручання в діяльність захисника чи представника особи); ст. 398 (погроза або насильство щодо захисника чи представника особи); ст. 399 (умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи).
13) порушення правил охорони надр (ст. 240), предметом якого є надра і корисні копалини, крім загальнопоширених.
14) порушення правил охорони вод (ст. 242), предметом якого є всі водні об´єкти на території України, що беруть участь в кругообігу вод і нерозривно пов´язані з довкіллям.
До злочинів у сфері використання та охорони рослинного і тваринного світу відносяться:
- знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245), незаконна порубка лісу (ст. 246), порушення законодавства про захист рослин (ст. 247), незаконне полювання (ст. 248), незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249), проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250), порушення ветеринарних правил (ст. 251).
Безпосередньо розділ 8 Кримінального кодексу України «злочини проти довкілля» містить перелік злочинів прямо віднесених цієї сфери: ст. 236 (порушення правил екологічної безпеки); ст. 237 (невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення); ст. 238 (приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення); ст. 239 (забруднення або псування земель); ст. 239-1 (незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель); ст. 239-2 (незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах); ст. 240 (порушення правил охорони або використання надр); ст. 242 (порушення правил охорони вод); ст. 245 (знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу); ст. 246 (незаконна порубка лісу); ст. 247 (порушення законодавства про захист рослин); ст. 248 ( незаконне полювання); ст. 249 (незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом); ст. 252 (умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави та об’єктів природно-заповідного фонду; ст. 253 (проектування чи експлуатація споруд без системи захисту довкілля); ст. 254 (безгосподарське використання земель);
Суб’єктами вчинення злочинів у сфері довкілля можуть бути посадові особи суб´єктів господарювання, установ, організацій; місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування; природоохоронного, санітарно-епідеміологічного органів та інші службові та посадові особи, а також громадяни.
Проблеми, що виникають при проведенні досудового розслідування у сфері довкілля, зумовлені наступними чинниками: новизною злочинів цієї категорії, а відповідно і відсутністю у правоохоронних органів інформації про способи їх вчинення; недостатнім рівнем підготовки оперативних працівників та слідчих до роботи по справам даної категорії, адже в порівнянні з розслідуванням інших злочинів вони є досить складними; недосконалістю нормативно-правової бази; відсутністю методики розслідування злочинів даної категорії, тощо.