Захист прокурором прав громадян та інтересів держави у сфері охорони довкілля
3.2.4. Ініціювання прокурором юридичної відповідальності суддів за порушення закону
Відповідно до п. 12 наказу № 6 гн прокурорів усіх рівнів у межах своєї компетенції зобов’язано забезпечувати своєчасне реагування на незаконні рішення суду у цивільних, господарських, адміністративних справах, постанови у справах про адміністративні правопорушення.
Керуючись п. 12.5 зазначеного наказу, прокурори зобов’язані принципово реагувати на виявлені під час здійснення представницької діяльності факти постановлення суддями незаконних судових рішень. У разі встановлення даних про навмисний характер допущених суддею порушень, несумлінність та упередженість судді, а також даних про настання внаслідок прийняття незаконних судових рішень істотних негативних наслідків або інших обставин, з якими законодавець пов’язує можливість притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, ініціювати питання про їх дисциплінарну відповідальність.
Дисциплінарна відповідальність суддів регламентується розділом VІ (сттатті 83-89), статті 99, 104, 105, 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статтями 32–35, главою 4 (статтями 37–44), главою 5 (статтями 45–46) Закону України «Про Вищу раду юстиції».
Підстави дисциплінарної відповідальності суддів (ст. 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»): істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані, зокрема, з відмовою у доступі особи правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову; порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу); систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя; розголошення таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні; неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації), зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей.
Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
У разі виявлення фактів порушення присяги судді ініціювати перед членами Вищої ради юстиції питання про звільнення судді з посади шляхом направлення клопотання про внесення до Вищої ради юстиції пропозиції про прийняття подання щодо звільнення судді з посади. У клопотанні наводити правовий аналіз судового рішення, прийняття якого, на думку прокурора, здійснено з грубим порушенням законодавства, з долученням копій судових рішень та інших документів, що підтверджують факти порушення суддею присяги при здійсненні правосуддя.
Якщо є достатньо даних, що вказують на винесення завідомо неправосудного рішення у цивільній, господарській або адміністративній справі для вирішення питання про порушення кримінальної справи надсилати матеріали перевірки до Головного управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кримінальна справа щодо судді може бути порушена лише Генеральним прокурором України або його заступником.
Відсторонення судді від посади у зв´язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України.
Підсудність справи щодо обвинувачення судді у вчиненні злочину визначається Головою Верховного Суду України. Справа не може розглядатися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду.