Захист прокурором прав громадян та інтересів держави у сфері охорони довкілля

3.2.3. Захист прав громадян та інтересів держави при виконанні судових рішень

Виконання судових рішень – заключний етап у процесі реалізації захисту порушених прав. Примусове виконання рішень судів гарантує забезпечення прав сторін, визнаних судом, і підтверджених ним обов’язків. Від того наскільки правильно та ефективно прокурори організовують діяльність із захисту інтересів держави при виконанні судових рішень, залежить дієвість і результативність та реальний впливу на стан законності у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Обов’язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, гарантованих Основним Законом держави. За всієї досконалості та демократичності судової системи ефективність її діяльності залежить від кінцевого результату, тобто своєчасного і повного виконання судового рішення.

Правове становище прокурора при здійсненні правозахисної діяльності на стадії виконання рішень судів детально відображені у методичних рекомендаціях на тему: «Діяльність прокурора по захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень», схвалених науково-методичною радою при Генеральній прокуратурі України від 23.09.2011.

Згідно з галузевим наказом Генерального прокурора України № 6 гн від 29.11.2006 «Про організація представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень» одним із критеріїв оцінки діяльності прокурорів з питань представництва інтересів громадян та держави в суді є стан реального виконання рішень суду у справах за позовами, заявами прокурора. Прокурорам усіх рівнів та їх заступникам, керівникам відділу захисту інтересів громадян або держави при виконанні судових рішень (старшим помічникам та помічникам прокурора) та відділам захисту інтересів громадян і держави у галузі земельних відносин) необхідно вживати заходів, спрямованих на своєчасне і реальне виконання судових рішень, постановлених за позовами, заявами прокурорів. Забезпечити належний захист інтересів громадян і держави при виконанні судових рішень судів та інших органів (посадових осіб) (п. 14.2 наказу).

Відповідно до наказу № 3/2 гн прокурори, які здійснювали представництво в суді за позовами, заявами природоохоронних та екологічних прокурорів, при набранні рішенням суду законної сили чи допущенні його до негайного виконання повідомляють про це природоохоронних та екологічних прокурорів для вирішення ними питання про ініціювання відкриття виконавчого провадження та подальшого інформування відповідного прокурора за місцем виконання рішення (п.14).

Захист інтересів громадян і держави при виконанні судових рішень за позовами, заявами екологічних та природоохоронних прокуратур здійснюється, як правило, міським, районним, міжрайонним прокурорам або екологічним і природоохоронним прокурором у разі їх розташування за місцем виконання судового рішення ( п.15).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV прокурор бере участь у виконавчому провадженні у випадку здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді та відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа за його заявою.

У п. 2 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді виконавче провадження може бути відкрито за заявою прокурора. Про це йдеться і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».

Прокурори мають володіти інформацією про постановлені судові рішення у сфері охорони довкілля, якими зачіпаються інтереси держави чи громадянина, який неспроможний себе самостійно захистити.

Проаналізуємо деякі аспекти процесуального законодавства щодо пред’явлення до виконання виконавчих листів, наказів.

Так, ст. 368 ЦПК України передбачає, що виконавчий лист на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, видається за заявою особи, на користь якої постановлено рішення. Прокурор як учасник виконавчого провадження відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України має право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи під час виконання судового або іншого рішення порушені права та інтереси громадянина або держави. Вказані скарги розглядаються у порядку цивільного судочинства.

Згідно зі ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто прокурору судами не видається вказаний виконавчий документ. Для того, щоб прокурор міг захищати права та інтереси громадян або держави на стадії виконання рішень судів, постановлених за його (прокурора) позовом (або з його участю у судовому засіданні), необхідно через особу або орган, інтереси якої (якого) представляються прокурором у суді, брати виконавчий лист (наказ) та пред’являти його у державну виконавчу службу для виконання.

І тільки тоді прокурор може користуватися правами, передбаченими для учасників виконавчого провадження. Скарги прокурора на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів відповідно до змісту статті 121 ГПК розглядає винятково місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції. В ухвалі про час і місце розгляду скарги на дії органів державної виконавчої служби господарському суду слід зобов’язувати заявника надіслати копію скарги цьому органу, іншій стороні виконавчого провадження або прокурору.

Звернутись з позовом до адміністративного суду прокурор має право на підставі ст. 181 КАС України, якщо вважатиме, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушені права та інтереси громадянина або держави, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах щодо рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби буде відповідний орган державної виконавчої служби.

Прокурор у межах своєї компетенції повинен вживати заходів, спрямованих на своєчасне і повне виконання судових рішень за розглянутими та задоволеними позовами прокурора і не залишати без відповідного реагування факти невиконання або неналежного виконання судових рішень.

Статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження.

Прокурорам при здійсненні контролю за реальним виконанням судових рішень за задоволеними позовами прокурорів необхідно мати повну інформацію про результати розгляду позовів, розміри сум щодо задоволених позовів; по кожному задоволеному позову відстежувати вжиття належних заходів щодо своєчасного виконання судових рішень; уважно стежити за термінами закінчення відстрочок, у разі їх надання судом; вести облік направлення виконавчих документів стягувачами; щоквартально витребувати дані від стягувачів про направлення ними наказів до відділів державної виконавчої служби; щоквартально проводити звірки з органами державної виконавчої служби.

Перевірками з питань додержання законодавства при виконанні рішень судів необхідно охоплювати усе коло суб’єктів, які згідно з законом уповноважені на виконання цих рішень, а саме: державних виконавців при проведенні ними виконавчих дій, керівників органів ДВС при здійсненні ними контролю за законністю виконавчого провадження; учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, а також перевіряти дії стягувачів та боржників.

Найбільш поширеними порушеннями, які допускаються стягувачами, є несвоєчасне пред’явлення виконавчих документів до державної виконавчої служби, неналежне здійснення контролю за виконанням судових рішень та невикористання наданих законом повноважень щодо захисту інтересів держави.

В органах державної виконавчої служби необхідно перевіряти додержання законодавства при примусовому виконанні виконавчих документів указаної категорії. При цьому: з´ясувати чи дотримуються права сторін виконавчого провадження, чи своєчасно направляються їм копії процесуальних документів, наявність фактів незаконної відмови у їх відкритті та безпідставного повернення виконавчих документів без виконання, правомірність зупинення виконавчих проваджень, додержання строків вчинення виконавчих дій, повноту вжитих державними виконавцями заходів примусового виконання, чи вживаються заходи до розшуку боржників та їх майна, законність прийнятих рішень.

Крім того, на прокурорів покладено обов’язок по забезпеченню належного захисту держави при виконанні рішень, постановлених не лише за позовами прокурора, але й інших органів та осіб.

Тому, необхідно систематично планувати та проводити перевірки в органах виконавчої влади, місцевого самоврядування і державного контролю та інших державних органах щодо законності і повноти вжитих заходів, спрямованих на виконання постановлених на їх користь судових рішень указаної категорії. Надавати принципову оцінку діям посадових осіб зазначених органів щодо виконання покладених на них повноважень.

З метою усунення виявлених порушень закону при виконанні рішень судів та інших органів необхідно вживати заходів реагування, спрямованих на поновлення законних інтересів держави, притягнення винних осіб до відповідальності, відшкодування заподіяних збитків.