Тифлопсихологія
§4. Шкіряно-оптичне відчуття
Ще в 30-ті роки Н.Б. Познанська при вивченні чутливості шкіри людини до інфрачервоного випромінювання встановила, що пороги чутливості до променевого впливу в процесі тренування поступово знижуються, і у людини з’являється чутливість шкіри до світла. Аналогічні дослідження А.Н. Леонтьєва , підтверджуючи в цілому винахід Н.Б. Познанської показали, що така чутливість виникає внаслідок створення пошукової активності у сліпих. Слід зазначити, що в нормальних умовах людський організм не відчуває кольору шкірою (4).
В 60-ті роки А.С. Новомейський разом з іншими дослідниками провів експерименти, у яких встановив, що кожна шоста людина через 20-30 хвилин вправ здатна на дотик розрізняти колір двох папірців і якщо такі заняття проводити протягом декількох тижнів регулярно, можна навчитись розпізнавати від п’яти до семи кольорів.
При визначенні природи шкірно-оптичного відчуття дослідження проводились у трьох напрямках:
Перший — вплив структури речовин, якими пофарбований експериментальний матеріал. В основі цих досліджень лежить ідея про те, що шкіряно-оптична чутливість пов’язана з тактильно-кінестезичними відчуттями.
В самих експериментах А.С. Новомейського з’ясовано, що ці відчуття виникають і без безпосереднього контакту з експериментальним матеріалом і навіть через скло.
Другий напрямок — тепловий, згідно з яким розрізнення кольору є результатом температурних відчуттів, що виникають як наслідок теплових випромінювань поверхонь різного кольору. Ще дослідження Н.Б. Познанської встановили факт підвищення температурної чутливості при виникненні у людини чутливості до світла. Підвищення температурної чутливості у процесі пошукової активності при навчанні сприйманню кольорів було нею визначене як психофізіологічна передумова для виникнення нової чутливості людини до кольору.
Для перевірки цієї ідеї були використані теплові фільтри і встановлено її невірність.
Третій напрямок дослідження — встановлення природи шкіряно-оптичного відчуття за наявністб в шкірі людини фоторецепторів. Гістологічні дослідження її не підтвердили.
Дослідженням В.М. Мізрахі встановлено, що для вміння розрізняти кольори пальцями необхідно визначити їх об’єктивні дотикові ознаки. Так, жовтий та блакитний кольори упізнаються як слизькі; синій, червоний та зелений — гальмівні; оранжевий та фіолетовий — шорсткуваті.