• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Тифлопсихологія

§3. Шкіряні відчуття

Шкіряні відчуття мають у своїй основі складний комплекс тактильних відчуттів, торкання, тиску, температурних, больових.

Тактильні відчуття відображають механічні, просторові та часові ознаки і властивості об’єктів, беруть участь в створенні “схеми” тіла, утворюють сигнальну основу активного дотику — провідного виду сприймання у сліпих.

Відчуття торкання та тиску відіграють підкорену роль в пізнавальному процесі. Для пізнання важливе не пасивне торкання, а активне обстеження та дотик.

Тактильна чутливість характеризується абсолютними та просторовими розрізнювальними порогами. Абсолютний поріг — початок сприймання, просторовий розрізнювальний поріг визначається при дослідженні роздільного торкання двох подразників одночасно.

Абсолютні тактильні пороги в різних частинах тіла — різні. Найбільша чутливість спостерігається на кінчику язика — 2 мг на квадратний міліметр; на кінчиках пальців — 3 мг/мм; на губах — 5 мг/мм; найбільш низька чутливість на животі — 26 мг/мм; на попереку — 48 мг/мм; на твердій частині підошви — 250 мг/мм.

Як показали дослідження І.М. Сєченова, Б.Г. Ананьєва, Ю.О. Кулагіна та інших вчених, між чуттєвими образами одних і тих же предметів, що отримуються за допомогою зору та дотику немає принципової різниці. Тільки дотикове відчуття розвинуте у людини до міри органу, подібного до зору.

У 80-ті роки минулого століття розвинулися тифлопсихологічні дослідження пов’язані з вимірюванням порогів чутливості різної модальності у сліпих людей. Це було пов’язано з існуючою в той час думкою про витонченість відчуттів сліпих. Дані, отримані при обстеженні невеликої групи сліпих, підтвердили цю думку, але експериментатори не врахували, що абсолютна чутливість у сліпої людини так само має індивідуальні особливості, пов’язані з віком, часом та ступенем порушення зору, професією досліджуваних, як і у людей з нормальним зором і не є величиною постійною, а змінюється протягом життя. Дотикові сприймання людей з порушеннями зору мають своєрідність, яка полягає в тому, що внаслідок компенсаторного пристосування у них виробляються тонкі диференціювання в оцінці складних характеристик предметів: фактури, форми і розмірів.

Компенсаторні зміни в сфері відчуттів при порушеннях зору проходять переважно на рівні порогів розрізнювальної чутливості. Слабозорі, які використовують в пізнавальній діяльності збережений зір і дотик, краще сприймають форму, точніше оцінюють розміри, швидше виділяють конструктивні особливості предметів.

В усіх випадках порівняння шкіряних відчуттів сліпих і зрячих йшлося про те, що дотик дає своєрідні знання сліпим про оточуюче. Всесвітньо відома сліпоглуха американка Елен Келлер писала: “відчуття дотику дає сліпим деякі солодкі істини, без яких вимушені жити зрячі, тому що у них це відчуття не удосконалене”.

У незрячих людей виділяють три рівня чутливості рук: витончена та нормальна (І рівень); незначно знижена (ІІ рівень); значно знижена (ІІІ рівень). У більшості незрячих, що втратили зір до 7 років — нормальна чутливість рук. В процесі трудової діяльності шкіряна чутливість рук у незрячих може підвищуватись або знижуватись в залежності від умов та видів праці.