Адміністративна діяльність Національної поліції

6.2. Особливості юридичного складу правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху

Розглянемо деякі особливості юридичного складу правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху.

Як вже було встановлено, відповідно до КУпАП такими правопорушеннями є (статті): 121, 121-1, 121-2, 122, 122-2, 122-4, 122-5, 123,

124, 124-1, 125, 126, 127, 127-1, 128, 128-1, 129, 130, 132-1, 133-1, 139, 140.

Всього 22 статті. В діяльності поліцейського, в першу чергу, необхідно звернути увагу на такі:

Стаття 122. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху

Стаття 122-2. Невиконання водіями вимог про зупинку Стаття 122-5. Порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв

Стаття 124. Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Стаття 126. Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки

Стаття 130. Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Стаття 139. Пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів щодо їх усунення

Розглянемо для прикладу особливості кваліфікації адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУ- пАП. (Стаття 122. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху)

Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Об’єктивна сторона - це діяння (дії), альтернативні (достатньо вчинення будь-якої дії із 9 можливих для настання відповідальності). Такими діями можуть бути:

1. перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину,

2. порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг,

3. порушення правил перевезення вантажів,

4. порушення правил буксирування транспортних засобів,

5. порушення правил зупинки,

6. порушення правил стоянки,

7. порушення правил проїзду пішохідних переходів,

8. ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах,

9. порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,

Кожну дію можна розглядати, як порушення певного пункту Правил дорожнього руху. Так, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину в місті є порушенням пункту 12.4. Правил дорожнього руху : У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Аналогічно встановлюється відповідність кожної дії, яка утворює правопорушення, відповідному пункту Правил дорожнього руху. Це, безумовно, вимагає чіткого знання правил дорожнього руху.

Протокол про це правопорушення поліцейськими не складається, а складається тільки постанова, в якій необхідно зазначити, який саме пункт Правил дорожнього руху було порушено.

Це правопорушення має формальний склад, тобто не передбачає обов’язкове настання шкідливих наслідків.

Час та місце вчинення правопорушення не впливають на його кваліфікацію.

Правопорушення не віднесено до триваючих, тому стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення.

Суб’єктом правопорушення можуть бути:

1. особа, яка керувала транспортним засобом в момент вчинення правопорушення, в разі виявлення правопорушення безпосередньо поліцейськими.

2. власник транспортного засобу (фізична або юридична особа), якщо правопорушення було зафіксовано в автоматичному режимі.

Суб’єктивна сторона характеризується обов’язковою такою ознакою, як вина. Форма вини не впливає на кваліфікацію. Правопорушення може бути вчинено як з необережності, так і умисно.

Новелою КУпАП є те, що у випадках накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху при накладенні стягнення не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом´якшують і обтяжують відповідальність (стаття 33 КУ- пАП).

Це пов’язано з тим, що санкція статті є безальтернативною - у вигляді штрафу в розмірі 15 НМДГ (255 грн.)

Поліцейський може винести постанову про накладення адміністративного стягнення.

В разі виявлення обставин, які виключають провадження (стан крайньої необхідності, стан неосудності) може бути винесена постанова про закриття справи.

Поліцейський уповноважений вирішувати справу, також має право при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Але і в такому разі необхідно виносити постанову про закриття справи із посиланням на статтю 22 КУпАП.

Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку транспортного засобу якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник (підпункт перший пункту четвертого частини першої статті 34 Закону).

Поверхнева перевірка транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.

Під час поверхневої перевірки транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.

Розглянемо ще деякі особливості кваліфікації правопорушення за статтею 130 КУпАП. Як вже зазначалось, ця стаття розглядається в курсі «Оформлення ДТП», тому тут ми з’ясуємо лише деякі аспекти об’єктивної сторони. Текст статті є в таблиці цієї лекції.

За частиною першою статті 130 правопорушенням є такі дії:

• керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп´яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

• передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп´яніння чи під впливом таких лікарських препаратів,

• відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп´яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

В частинах другій та третій йдеться про такі самі дії, як в частині першій, які було вчинені повторно або більше двох раз протягом року.

За частиною четвертою статті 130 правопорушенням є такі дії:

• Вживання водієм транспортного засобу після дорожньо- транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником),

• Вживання водієм транспортного засобу алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп´яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп´яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп´яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться:

• уповноваженою особою на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів;

• лікарем закладу охорони здоров´я.

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.

Не можуть бути залучені як свідки працівники поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення.

Підтвердження стану сп´яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров’я.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров´я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров´я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров´я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп´яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Проведення огляду водіїв транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, - обов’язкове.

Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров´я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ.

Лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу водія (паспорт, посвідчення водія та інші документи).

Відсутність документів не може бути причиною для відмови в проведенні огляду.

У разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов´язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.

Лікар, що проводив у закладі охорони здоров´я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.

Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для уповноваженої особи патрульної служби та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров´я.

Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Згідно вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп´яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції : Наказ МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 до ознак алкогольного та наркотичного сп’яніння належать:

1.3. Ознаками алкогольного сп´яніння є:

а) запах алкоголю з порожнини рота;

б) порушення координації рухів;

в) порушення мови;

г) виражене тремтіння пальців рук;

ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

д) поведінка, що не відповідає обстановці.

1.4. Ознаками наркотичного чи іншого сп´яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

а) наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп´яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

б) звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

в) сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

г) почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Таким чином, ми розглянули деякі особливості юридичного складу правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху. Такими правопорушеннями є (статті): 121, 121-1, 121-2, 122, 122-2, 122-4, 122-5, 123, 124, 124-1, 125, 126, 127, 127-1, 128, 128-1, 129, 130, 132-1, 133-1, 139, 140 КУпАП. Всього 22 статті. Не можна сказати, що інші правопорушення в сфері забезпечення дорожнього руху менш важливі. Просто ймовірність вчинення зазначених правопорушень вища.